√≈–ѕ≈—»
(HERPETES)
√ерпеси Ч в≥русн≥ хвороби з групи ≥нфекц≥й дихальних шл¤х≥в, ¤к≥ характеризуютьс¤ висипкою на шк≥р≥, слизових оболонках згрупованих др≥бних пухирц≥в на г≥перем≥йован≥й та ≥нф≥льтрован≥й поверхн≥, що супроводжуЇтьс¤ сверб≥нн¤м, печ≥Їю, болем.
–озр≥зн¤ють ¤к. самост≥йн≥ нозолог≥чн≥ форми звичайний герпес ≥ опер≥зувальний герпес. «будники њх належать до герпв≥рус≥в, що м≥ст¤ть ƒЌ . ¬≥домо два типи в≥рус≥в, ¤к≥ спричин¤ють звичайний герпес: ¬«√-1, вид≥лений з уражених д≥л¤нок шк≥ри та слизових оболонок, й ¬«√-2 Ч з ген≥тал≥й. «будником опер≥зувального герпесу Ї в≥рус в≥тр¤нки Ч зостер.
≈п≥дем≥олог≥¤. ƒжерело ≥нфекц≥њ при звичайному герпес≥ Ч хвора людина ≥ в≥русонос≥й. «будник передаЇтьс¤ з≥ слиною ≥ статевим шл¤хом, а також п≥д час медичних ман≥пул¤ц≥й. ѕервинне ≥нф≥куванн¤ може статис¤ внут-р≥шньоутробно, при родах ≥ в перш≥ м≥с¤ц≥ житт¤, п≥сл¤ чого залишаЇтьс¤ дов≥чне в≥русонос≥йство. ѕ≥д впливом провокуючих чинник≥в можуть виникати рецидиви хвороби.
ƒжерелом зараженн¤ при опер≥зувальному герпес≥ можуть бути хвор≥ на цю ≥нфекц≥ю та в≥тр¤нку, що в≥дзначаЇтьс¤ значно б≥льшою контаг≥озн≥стю. Ўл¤х передач≥ Ч пов≥тр¤но-крапельний ≥ контактно-побутовий. ќпер≥зувальний герпес виникаЇ ¤к вторинна ≥нфекц≥¤, переважно у дорослих людей, ¤к≥ мають частковий ≥мун≥тет внасл≥док попереднього контакту з в≥русом, що ставс¤ ще в дитинств≥. ƒ≥ти хвор≥ють дуже р≥дко.
Ќайб≥льша к≥льк≥сть захворювань на обидва герпеси виникаЇ у холодну пору року. ≤мун≥тет, очевидно, ≥нфекц≥йний.
л≥н≥ка.
«вичайний герпес. ≤нкубац≥йний пер≥од триваЇ в≥д 2 до 12 дн≥в. л≥н≥чн≥ про¤ви хвороби при первинному ≥нф≥куванн≥ в≥дзначаютьс¤ лише у 10-15 % ос≥б. «а переб≥гом розр≥зн¤ють локал≥зован≥, поширен≥ та генерал≥зован≥ форми. Ќайчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ локал≥зований герпес шк≥ри, р≥дше Ч слизовоњ оболонки ротовоњ порожнини, офтальмогерпес, ген≥тальний герпес, герпетичний енцефал≥т, енцефаломен≥нг≥т, в≥сцеральн≥ форми, генерал≥зований герпес.ѕри герпес≥ шк≥ри виникають згрупован≥ везикульозн≥ висипанн¤ на ≥нф≥льтрован≥й шк≥р≥ навколо рота, носа, слизових оболонках губ, р≥дше Ч на щоках, пов≥ках ≥ вушних раковинах, в ≥нших м≥сц¤х. ѕо¤в≥ висипки передують сверб≥нн¤, печ≥¤ або б≥ль у в≥дпов≥дн≥й д≥л¤нц≥ т≥ла. ѕухирц≥ мають прозорий вм≥ст, ¤кий п≥зн≥ше мутн≥Ї. „ерез 3-4 дн≥ вони розкриваютьс¤, оголюючи др≥бн≥ ероз≥њ. ќстанн≥ вкриваютьс¤ жовтими к≥рочками, ¤к≥ прот¤гом тижн¤ в≥дпадають. ≈роз≥њ еп≥тел≥зуютьс¤, не залишаючи пом≥тних зм≥н на шк≥р≥. ” маленьких д≥тей герпес шк≥ри може переб≥гати у вигл¤д≥ т¤жкоњ екземи з високою летальн≥стю.
ѕри ураженн≥ герпесом слизовоњ оболонки рота розвиваЇтьс¤ гострий або рецидивуючий афтозний стоматит, ¤кий супроводжуЇтьс¤ р¤сною слинотечею, поганим запахом з рота ≥ гар¤чкою.
ќфтальмогерпес про¤вл¤Їтьс¤ ≥нф≥льтрац≥Їю еп≥тел≥ального шару ≥ везикульозним кератитом з п≥двищенн¤м температури т≥ла до 39-40 ∞— та ≥ншими симптомами ≥нтоксикац≥њ. √ерпес ген≥тал≥й у ж≥нок характеризуЇтьс¤ виникненн¤м великоњ к≥лькост≥ везикул на статевих губах, слизов≥й оболонц≥ уретри, п≥хви, шийки матки, шк≥р≥ промежини. ÷≥ м≥сцев≥ зм≥ни супроводжуютьс¤ загальною ≥нтоксикац≥Їю з пом≥рною гар¤чковою реакц≥Їю, болем внизу живота, сверб≥нн¤м, розладом сечовипусканн¤ ≥ вид≥ленн¤ми з п≥хви. ’вороба триваЇ близько тижн¤ ≥ довше, часто спостер≥гаютьс¤ рецидиви, зв'¤зан≥ з менструац≥Їю. √ерпетичн≥ енцефал≥т ≥ мен≥нгоенцефал≥т починаютьс¤ гостро з п≥двищенн¤ температури до 39-40 ∞—, блюванн¤, сильного головного болю, судом. « перших дн≥в виникають мен≥нгеальн≥ симптоми, патолог≥чн≥ рефлекси, затьмарюЇтьс¤ св≥дом≥сть. «годом приЇднуютьс¤ парези ≥ парал≥ч≥. ” л≥квор≥ знаход¤ть л≥мфоцитарний плеоцитоз з п≥двищенн¤м вм≥сту б≥лка.
√енерал≥зована форма герпесу част≥ше розвиваЇтьс¤ у новонароджених ≥ грудних д≥тей. л≥н≥чна картина нагадуЇ сепсис. ќсновн≥ про¤ви хвороби: гар¤чка до 40 ∞— ≥ вище, т¤жка загальна ≥нтоксикац≥¤, герпетична висипка та гемораг≥њ на обличч≥ й тулуб≥, жовт¤ниц¤, гепатол≥Їнальний синдром, пневмон≥¤, мен≥нгоенцефал≥т. «ахворюванн¤ ускладнюЇтьс¤ ≥нфекц≥йно-токсичним шоком або гепатарг≥Їю ≥ зак≥нчуЇтьс¤ летально.
ќпер≥зувальний герпес. ≤нкубац≥йний пер≥од продовжуЇтьс¤ 7-14 дн≥в, а при персистуюч≥й форм≥ Ч багато рок≥в. «а дек≥лька дн≥в до по¤ви висипки хвор≥ в≥дзначають швидку втомлюван≥сть, головний б≥ль, сверб≥нн¤, г≥перестез≥ю або парестез≥ю на м≥сц≥ майбутн≥х вогнищ. ƒал≥ п≥двищуЇтьс¤ температура т≥ла та з'¤вл¤Їтьс¤ еритема. Ќа н≥й виникаЇ група папул, вони перетворюютьс¤ в пухирц≥, що зливаютьс¤ м≥ж собою. ¬исипанн¤, ¤к правило, одноб≥чне.
¬м≥ст пухирц≥в може мутн≥ти внасл≥док попаданн¤ п≥огенноњ флори, ≥ тод≥ вони перетворюютьс¤ в пустули. ѕроцес завершуЇтьс¤ утворенн¤м к≥рочок, п≥сл¤ в≥дпаданн¤ ¤ких залишаютьс¤ рубчики. « по¤вою висипки б≥ль посилюЇтьс¤, ≥нод≥ стаЇ нестерпним ≥ може утримуватис¤ м≥с¤ц¤ми п≥сл¤ зникненн¤ висипки.
ѕри важкому вар≥ант≥ хвороби пухирц≥ наповнюютьс¤ гемораг≥чним вм≥стом, а згодом розвиваЇтьс¤ глибокий некроз шк≥ри ≥ утворюютьс¤ рубц≥ з п≥гментац≥Їю. «устр≥чаютьс¤ генерал≥зован≥ форми хвороби, при ¤ких елементи висипки з'¤вл¤ютьс¤ на р≥зних, ран≥ше не ушкоджених д≥л¤нках шк≥ри. √емораг≥чна та генерал≥зована форми част≥ше спостер≥гаютьс¤ в ос≥б, ¤к≥ тривалий час отримували кортикостероњди, рентгенотерап≥ю ≥ мають ≥мунодеф≥цитний стан.
“рапл¤Їтьс¤ опер≥зувальний герпес без висипки, але з больовим синдромом.
«а локал≥зац≥Їю патолог≥чного процесу розр≥зн¤ють сп≥нальн≥ та черепно-мозков≥ форми герпесу, серед сп≥нальних Ч шийна, грудна й попереково-крижова. Ќайчаст≥шою формою Ї грудний гангл≥он≥т, при ¤кому пор¤д ≥з загально≥нфекц≥йними симптомами спостер≥гаютьс¤ висипка ≥ сильний б≥ль по ходу м≥жреберних нерв≥в; б≥ль може ≥м≥тувати ≥шем≥чну хворобу серц¤. ѕри шийному гангл≥он≥т≥ герпетичн≥ висипанн¤ в≥дзначаютьс¤ на голов≥. ѕри нижньошийному ≥ верхньогрудному гангл≥он≥тах спостер≥гаЇтьс¤ симптом —тейнброккера: пекучий б≥ль у кист≥, ¤кий поширюЇтьс¤ на всю уражену к≥нц≥вку та супроводжуЇтьс¤ набр¤ком ≥ троф≥чними зм≥нами. ѕри поперековому гангл≥он≥т≥ висипка локал≥зуЇтьс¤ на шк≥р≥ поперековоњ д≥л¤нки, с≥дниць ≥ нижньоњ к≥нц≥вки. ” випадку черепно-мозкових гангл≥он≥т≥в патолог≥чний процес може локал≥зуватись у вузл≥ тр≥йчастого нерва (очна форма герпеса) або кол≥нчатому вузл≥ (вушна форма).
ƒ≥агностика опер≥зувального герпесу шк≥рноњ форми ≥ звичайного герпесу при типових про¤вах не складна. «начн≥ труднощ≥ виникають при генерал≥зованому герпес≥, ураженн≥ очей, центральноњ нервовоњ системи тощо.
” таких випадках провод¤ть лабораторн≥ досл≥дженн¤ (в≥русолог≥чн≥, цитолог≥чн≥ та серолог≥чн≥), ¤к≥ зд≥йснюють в умовах стац≥онару. « метою д≥агностики звичайного герпеса також використовують шк≥рну алерг≥чну пробу з герпетичним антигеном.
ƒиференц≥альний д≥агноз. ѕри звичайному та опер≥зувальному герпесах з урахуванн¤м њхньоњ кл≥н≥чноњ форми необх≥дно виключити в≥тр¤нку, бешиху (див. в≥дпов≥дн≥ розд≥ли), сиб≥рку, ентеров≥русну герпанг≥ну, екзему, ураженн¤ очей ≥ центральноњ нервовоњ системи ≥ншоњ ет≥олог≥њ.
√ангренозну форму опер≥зувального герпесу в≥др≥знити в≥д сиб≥рки дозвол¤ють ≥нтенсивний б≥ль ≥ в≥дсутн≥сть доч≥рн≥х пухирц≥в по кра¤х струпа та обширного набр¤ку.
ƒл¤ ентеров≥русноњ герпанг≥ни характерне розм≥щенн¤ пухирц≥в переважно на п≥днеб≥нних дужках, р≥дше на м'¤кому п≥днеб≥нн≥, ¤зичку, мигдаликах. ожен пухирчик оточений червоним в≥нчиком. ѕри герпетичному стоматит≥ вони розташован≥ на слизов≥й оболонц≥ у д≥л¤нц≥ щ≥к, кута рота, на ¤снах, ¤зику, болюч≥ш≥ ≥ збер≥гаютьс¤ довше.
Ћ≥куванн¤. ’вор≥ на звичайний герпес шк≥ри л≥куютьс¤ переважно в домашн≥х умовах. ѕри ≥нших формах герпес≥в питанн¤ госп≥тал≥зац≥њ вир≥шуЇтьс¤ з врахуванн¤м кл≥н≥чного переб≥гу хвороби.
¬исипку змазують фукорцином або брил≥антовим зеленим. ћ≥сцево також застосовують маз≥ оксол≥нову, теброфенову ≥ реаферонову (1000000 ћќ реаферону, 2 мл дистильованоњ води, 10 г ланол≥ну). ¬огнища на слизових оболонках змочують розчинами реаферону, лейкоцитарного ≥нтерферону, новокањну, п≥зн≥ше змащують обл≥пиховою та шипшиновою ол≥Їю. ѕри офтальмогерпес≥ в кон'юнктиву закапують розчин реаферону, лейкоцитарного ≥нтерферону, ≥доксурид≥ну, л≥куванн¤ зд≥йснюЇ окул≥ст. ѕри важкому переб≥гу хвороби ≥ генерал≥зован≥й форм≥ застосовують реаферон внутр≥шньом'¤зово ≥ в≥ролекс усередину, одночасно дають велик≥ дози дексаметазону (до 1,5 мг на 1 кг маси т≥ла на добу), ≥муноглобул≥н. якщо приЇдналась бактер≥йна ≥нфекц≥¤, показана антиб≥отикотерап≥¤.
ѕри простому герпес≥ дл¤ л≥куванн¤ ≥ проф≥лактики рецидив≥в застосовують донорський ≥муноглобул≥н, ≥ндуктори ендогенного ≥нтерферону Ч левам≥зол, продиг≥озан. —уттЇво зб≥льшуЇ м≥жрецидивн≥ пер≥оди герпетична пол≥вакцина: 0,1-0,2 мл внутр≥шньошк≥рно 2 рази на тиждень, курс 5-10 ≥н'Їкц≥й.
ѕри виражен≥й ≥нтоксикац≥њ провод¤ть детоксикац≥йну терап≥ю. ƒл¤ зн¤тт¤ больового синдрому при опер≥зувальному герпес≥ використовують аналгетики ≥ ф≥з≥отерапевтичн≥ методи (ультразвук, ”¬„, ”‘ќ, ампл≥пульс). ” комплексному л≥куванн≥ показан≥ т≥ам≥н ≥ ц≥анокобалам≥н, дл¤ усуненн¤ судинних розлад≥в Ч комплам≥н, трентал, курантил.
ƒиспансеризац≥ю зд≥йснюють при рецидивуючому герпес≥, а також ускладнених формах. ’ворим, ¤к≥ страждають на часто рецидивуючий герпес, наведений вище курс пол≥вакцини повторюють через кожн≥ 3-6 м≥с прот¤гом 3-5 рок≥в.
ѕроф≥лактика та заходи в осередку. ’ворих на опер≥зувальний герпес необх≥дно ≥золювати в≥д д≥тей, ¤к≥ не хвор≥ли на в≥тр¤нку. « метою запоб≥ганн¤ герпес≥в сл≥д уникати переохолодженн¤ ≥ перевтоми, загартовувати орган≥зм. ўоб запоб≥гти герпесу у новонароджених, необх≥дно уникати статевих стосунк≥в наприк≥нц≥ ваг≥тност≥, своЇчасно л≥кувати чолов≥к≥в ≥ ж≥нок з ген≥тальною ≥нфекц≥Їю. ƒезiнфекц≥ю в еп≥дем≥чному осередку не провод¤ть.
