÷истицеркоз (cysticercosis) Ч хрон≥чний гельм≥нтоз, ¤кий викликаЇтьс¤ паразитуванн¤м личинок свин¤чого ц≥п'¤ка Ч цистицерк≥в (Cysticercus cellulosae).

≈т≥олог≥¤. ÷истицерк ¤вл¤Ї собою пухирець розм≥ром 5-8 мм, заповнений прозорою р≥диною. ƒо ст≥нки його прикр≥плений завернутий усередину сколекс.

Ћюдина заражаЇтьс¤ в раз≥ потрапл¤нн¤ в њњ шлунок онкосфер свин¤чого ц≥п'¤ка. ѕ≥д д≥Їю шлункового пепсину оболонка онкосфери руйнуЇтьс¤, зв≥льнен≥ шестигачков≥ зародки проникають в ст≥нку кишки ≥ з кров'ю рознос¤тьс¤ по всьому т≥лу. ќс≥даючи в р≥зних органах, вони перетворюютьс¤ у цистицерки. Ќайчаст≥ше њх знаход¤ть у центральн≥й нервов≥й систем≥, очах, м'¤зах, п≥дшк≥рн≥й кл≥тковин≥, печ≥нц≥, серц≥, леген¤х.

ѕри цистицеркоз≥ людина дл¤ свин¤чого ц≥п'¤ка Ї пром≥жним хаз¤њном. «араженн¤ в≥дбуваЇтьс¤ екзогенним ≥ ендогенним шл¤хами. ≈кзогенне зараженн¤ трапл¤Їтьс¤ при вживанн≥ забруднених онкосферами овоч≥в ≥ ¤г≥д, ¤к≥ з≥бран≥ з д≥л¤нок, удобрених незнешкодженими фекал≥¤ми. ≈ндогенне зараженн¤ зустр≥чаЇтьс¤ у хворих на тен≥оз при антиперистальтиц≥ травного каналу, внасл≥док чого членики свин¤чого ц≥п'¤ка попадають ≥з кишок у шлунок, де перетравлюЇтьс¤ њх оболонка ≥ зв≥льнюЇтьс¤ велика к≥льк≥сть онкосфер.

ѕатогенез ≥ кл≥н≥ка. ѕатогенна д≥¤ цистицерк≥в пов'¤зана з механ≥чним впливом њх на оточуюч≥ тканини ≥ надходженн¤м у кров токсичних продукт≥в, ¤к≥ викликають сенсиб≥л≥зац≥ю орган≥зму. ÷истицерк живе 3-10 рок≥в.

 л≥н≥чна картина цистицеркозу залежить в≥д локал≥зац≥њ паразита. ÷истицеркоз шк≥ри, п≥дшк≥рноњ кл≥тковини ≥ м'¤з≥в переб≥гаЇ в б≥льшост≥ випадк≥в безсимптомно.

«а особливост¤ми кл≥н≥чного переб≥гу цистицеркозу мозку вид≥л¤ють 4 форми хвороби: 1) цистицеркоз п≥вкуль великого мозку, 2) цистицеркоз шлуночковоњ системи, 3) цистицеркоз основи, 4) зм≥шаний цистицеркоз.

ѕри ураженн≥ п≥вкуль великого мозку виникають симптоми раптового або поступово наростаючого п≥двищенн¤ внутр≥шньочерепного тиску, що чергуютьс¤ з≥ св≥тлими пром≥жками, ¤к≥ можуть тривати в≥д дек≥лькох м≥с¤ц≥в до к≥лькох рок≥в. ” хворих спостер≥гаютьс¤ приступи головного болю з блюванн¤м, а також еп≥лептичн≥ припадки, затьмаренн¤ св≥домост≥. ќфтальмоскоп≥¤ ви¤вл¤Ї заст≥йн≥ соски зорових нерв≥в. ¬ де¤ких випадках еп≥лептичн≥ припадки виступають на перший план ≥ Ї найб≥льш ранн≥м симптомом захворюванн¤.

Ќайрозповсюджен≥шою формою шлуночкового цистицеркозу Ї ураженн¤ IV шлуночка. «ахворюванн¤ тривалий час переб≥гаЇ безсимптомно. ѕочинаЇтьс¤ з приступ≥в сильного болю голови з блюванн¤м ≥ запамороченн¤м. ѕри цьому ви¤вл¤Їтьс¤ залежн≥сть виникненн¤ приступ≥в в≥д перем≥ни положенн¤ голови ≥ тулуба, що обумовлено локал≥зац≥Їю цистицерк≥в. ѕри в≥льному знаходженн≥ паразита в порожнин≥ шлуночка рухи голови можуть викликати розвиток оклюз≥њ, ¤ка супроводжуЇтьс¤ р≥зким головним болем ≥ непритомн≥стю.

ѕри ураженн≥ основи мозку розвиваЇтьс¤ базальний лептомен≥нг≥т, ¤кий поширюЇтьс¤ на черепно-мозков≥ нерви, н≥жки мозку, дно III шлуночка. ѕорушуЇтьс¤ в≥дт≥к л≥квору, що призводить до г≥дроцефал≥њ. ћожна ви¤вити незначн≥ зм≥ни з боку окремих нерв≥в основи черепа, рухових ≥ чутливих шл¤х≥в.

ѕри зм≥шан≥й форм≥ цистицеркозу мозку найб≥льш характерн≥ еп≥лептичний симптомокомплекс, груб≥ псих≥чн≥ порушенн¤, галюцинац≥њ. “рапл¤ютьс¤ випадки ураженн¤ спинного мозку. «ахворюванн¤ переб≥гаЇ дуже важко, прогноз неспри¤тливий.

ѕри ураженн≥ ока цистицерки можуть локал≥зуватис¤ майже у вс≥х його тканинах, але част≥ше в глибоких в≥дд≥лах Ч п≥д с≥тк≥вкою ≥ в склистому т≥л≥. ѕри досл≥дженн≥ знаход¤ть запальн≥ ¤вища, що переход¤ть в дегенеративн≥. «апаленн¤ починаЇтьс¤ довкола паразита ≥ поширюЇтьс¤ п≥зн≥ше на ≥нш≥ тканини. —ильне запаленн¤ спостер≥гаЇтьс¤ в с≥тк≥вц≥ ≥ передн≥й частин≥ судинного тракту. ¬ результат≥ цього настаЇ атроф≥¤ судинноњ оболонки. —≥тк≥вка в≥дшаровуЇтьс¤, шар паличок ≥ колбочок в н≥й майже повн≥стю знищуЇтьс¤ ≥ настаЇ дегенерац≥¤. ѕор¤д з цим в≥дбуваЇтьс¤ розростанн¤ циркул¤рних волокон, особливо поблизу паразита. ¬ субретинальному м≥шку, що утворивс¤, паразит може активно пересуватис¤. ‘ункц≥ональн≥ розлади при цьому виражен≥ тим сильн≥ше, чим ближче до д≥л¤нки жовтоњ пл¤ми розташований паразит. ’вор≥ скаржатьс¤ звичайно на по¤ву ≥скор ≥ с≥тки перед очима, помутн≥нн¤, неправильне проектуванн¤ предмет≥в ≥ викривленн¤ њх форм, ≥нод≥ на в≥дчутт¤ тиску ≥ головний б≥ль. ѕ≥зн≥ше з≥р поступово падаЇ ≥ може д≥йти до нул¤, виникаЇ б≥ль в оц≥, що вказуЇ на глаукоматозн≥ ¤вища.

ƒ≥агностика. ÷истицеркоз шк≥ри ≥ м'¤з≥в можна ви¤вити на п≥дстав≥ б≥опс≥њ вузлик≥в ≥ рентгенограф≥њ звапн≥лих цистицерк≥в. ÷истицеркоз ока д≥агностують з допомогою офтальмоскоп≥њ. ѕри цистицеркоз≥ мозку застосовують рентгенолог≥чн≥ методи: енцефало- ≥ вентрикулограф≥ю, кран≥ограф≥ю, анг≥ограф≥ю. ѕри вс≥х формах цистицеркозу використовують серолог≥чн≥ лабораторн≥ методи досл≥джень Ч реакц≥њ непр¤моњ флюоресценц≥њ, пасивноњ гемаглютинац≥њ, прецип≥тац≥њ, –«  з цистицеркозним антигеном. ƒопомагаЇ встановленню д≥агнозу ви¤вленн¤ у хворого тен≥озу.

Ћ≥куванн¤. ѕри цистицеркоз≥ мозку ≥ очей (поодинок≥ к≥сти) показане оперативне л≥куванн¤. ѕри множинних к≥стах, що виключаЇ радикальну операц≥ю, призначають протисудомн≥ препарати (фенобарб≥тал, гексам≥дин, бензобам≥л, бром≥ди), йодну розсмоктуючу терап≥ю; десенсиб≥л≥зуюч≥ (димедрол, предн≥золон), дег≥дратац≥йн≥ засоби. ” випадку цистицеркозу мозку прот¤гом 5 дн≥в призначають хлоридин (по 0,025 г 2 рази на день) ≥ сульфадимезин (по 0,5 г 3 рази на день), але њх л≥кувальна д≥¤ слабка.

ѕроф≥лактика. “ака ж, ¤к ≥ при тен≥оз≥. ѕри ви¤вленн≥ у хворого тен≥озу необх≥дне терм≥нове л≥куванн¤ з метою проф≥лактики цистицеркозу. ¬ажливе значенн¤ маЇ сан≥тарно-осв≥тн¤ робота серед груп ризику.