≈п≥дем≥олог≥¤. –езервуаром збудника ботул≥зму Ї переважно теплокровн≥ травоњдн≥ тварини. ” зовн≥шнЇ середовище м≥кроби потрапл¤ють з випорожненн¤ми. ≤нф≥куванн¤ людини в≥дбуваЇтьс¤ при споживанн≥ забруднених спорами продукт≥в, част≥ше домашнього консервуванн¤ (м'¤со, гриби, овоч≥, риба). «ахворюванн¤ спричин¤ють не сам≥ м≥кроби, а екзотоксини, що њх вони утворюють при розмноженн≥ в анаеробних умовах.

 л≥н≥ка. ≤нкубац≥йний пер≥од коливаЇтьс¤ в≥д дек≥лькох годин до 10 дн≥в. “ривал≥сть ≥ важк≥сть переб≥гу хвороби залежать в≥д дози токсину, що потрапив в орган≥зм.

” кл≥н≥чн≥й картин≥ розр≥зн¤ють вар≥анти з переважанн¤м диспепсичних ¤вищ, порушенн¤ зору чи дихальноњ функц≥њ. ” першому вар≥ант≥ хвороба починаЇтьс¤ з нудоти, блюванн¤ ≥ проносу, ¤кий зм≥нюЇтьс¤ на тривалий закреп. Ѕагато хворих скаржатьс¤ на здутт¤ живота, сух≥сть у рот≥, утрудненн¤ при ковтанн≥.

ћал. 1, 2, 3. ѕро¤ви ботул≥зму.

„асто першими про¤вами ботул≥зму Ї скарги на порушенн¤ зору: зниженн¤ його гостроти, УтуманФ або Ус≥ткаФ перед очима, двоњнн¤ предмет≥в; сух≥сть в рот≥.

ћал. 3. ќчн≥ симптоми при ботул≥зм≥.

ƒуже важко переб≥гаЇ ботул≥зм, що розпочинаЇтьс¤ з дихальних розлад≥в. ¬насл≥док ураженн¤ мотонейрон≥в шийного ≥ грудного в≥дд≥л≥в спинного мозку виникають парези ≥ парал≥ч≥ скелетних м'¤з≥в. ’ворий в≥дчуваЇ стисненн¤ грудноњ кл≥тки, нестачу пов≥тр¤, зникаЇ кашлевий рефлекс, диханн¤ стаЇ поверхневим, може настати його зупинка. ќдночасно з розладами диханн¤ зм≥нюЇтьс¤ голос, приЇднуютьс¤ розлади ковтанн¤ ≥ симптоми загальноњ ≥нтоксикац≥њ: б≥ль голови, м'¤зова слабк≥сть, безсонн¤.

ѕ≥сл¤ початкового пер≥оду настаЇ фаза найвищого розвитку хвороби. Ќа перший план виступаЇ р≥зко виражена очна симптоматика, можуть посилюватись розлади ковтанн¤ через в≥дсутн≥сть глоткового рефлексу.

’вороба може супроводжуватись зм≥нами серцево-судинноњ системи (тах≥кард≥¤, г≥потон≥¤, ослабленн¤ звучност≥ серцевих тон≥в). ѕрогноз при ботул≥зм≥ завжди важкий, своЇчасне л≥куванн¤ ≥з застосуванн¤м протиботул≥н≥чноњ сироватки може забезпечити поступове одужанн¤. “ривалий час збер≥гаЇтьс¤ астен≥¤, може розвинутись ст≥йка ≥нвал≥дн≥сть.

ƒ≥агностика в першу чергу грунтуЇтьс¤ на кл≥н≥чних (т¤жке ураженн¤ нервовоњ системи з порушенн¤м зору, ковтанн¤, мови, м'¤зовою слабк≥стю) та еп≥дем≥олог≥чних (споживанн¤ п≥дозр≥лого консервованого або призначеного дл¤ тривалого збер≥ганн¤ продукту) даних, оск≥льки на специф≥чн≥ лабораторн≥ досл≥дженн¤ треба затратити к≥лька дн≥в.

ƒиференц≥альний д≥агноз необх≥дно проводити з харчовими токсико≥нфекц≥¤ми, ¤к≥ також можуть бути пов'¤зан≥ з вживанн¤м недобро¤к≥сного консервованого продукту. ќднак пров≥дними кл≥н≥чними ознаками таких ≥нфекц≥й Ї гар¤чка, симптоми гострого гастриту або гастроентериту, н≥коли не буваЇ розлад≥в зору, ковтанн¤ ≥ мови.

ѕри отруЇнн≥ грибами, зокрема мухоморами, кр≥м болю в живот≥ та диспепсичних ¤вищ, спостер≥гаютьс¤ виражена слинотеча, п≥тлив≥сть, розлади псих≥ки, маренн¤, галюцинац≥њ (част≥ше зоров≥), профузний пронос, можлив≥ дом≥шки кров≥ в кал≥. ” випадку отруЇнн¤ бл≥дою поганкою настаЇ печ≥нкова кома. Ќеобх≥дно також виключити отруЇнн¤ блекотою, беладонною, метиловим спиртом.

Ѕульбарна форма пол≥ом≥Їл≥ту характеризуЇтьс¤ високою гар¤чкою, г≥персал≥вац≥Їю, мл¤вими парал≥чами та г≥потроф≥Їю м'¤з≥в тулуба ≥ к≥нц≥вок, ¤к≥ швидко розвиваютьс¤; ураженн¤ часто одноб≥чне (тод≥ ¤к при ботул≥зм≥ воно маЇ симетричний характер), у спинномозков≥й р≥дин≥ можуть ви¤вл¤тис¤ запальн≥ зм≥ни.

ѕри дифтер≥њ також можуть бути порушенн¤ зору ≥ ковтанн¤, але основне значенн¤ в д≥агностиц≥ мають ви¤вленн¤ ф≥бринозного нальоту на мигдаликах з переходом на п≥днеб≥нн≥ дужки, набр¤к шињ, поЇднанн¤ пол≥неврит≥в з важким м≥окардитом, результати бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤ мазк≥в ≥з з≥ва ≥ носа на дифтер≥йну паличку.

“руднощ≥ виникають при розмежуванн≥ ботул≥зму та порушень мозкового кровооб≥гу в вертебробазил¤рн≥й систем≥. ѕри останн≥х необх≥дно врахувати затьмаренн¤ св≥домост≥, зм≥ни зс≥дальноњ системи кров≥, а також рухов≥, чутлив≥ та п≥рам≥дн≥ порушенн¤.

” перш≥ години хвороби доц≥льно ввести л≥кувальн≥ протиботул≥н≥чн≥ сироватки. ƒо ви¤сненн¤ типу збудника ввод¤ть сум≥ш сироваток тип≥в ј та ≈ по 10000 ћќ ≥ типу ¬ 5000 ћќ. ѕ≥сл¤ встановленн¤ типу ботул≥зму використовують в≥дпов≥дну моновалентну сироватку. ¬ т¤жких випадках в 1-шу добу призначають 4-6 л≥кувальних доз сироватки, 2 з них Ч внутр≥шньовенно крапельно на ≥зотон≥чному розчин≥ натр≥ю хлориду або 5 % розчин≥ глюкози. ѕеред уведенн¤м сироватки робл¤ть внутр≥шньошк≥рну пробу. —ироватку ввод¤ть за методом Ѕезредки залежно в≥д важкост≥ хвороби прот¤гом 2-4 дн≥в.

ѕоказане використанн¤ антиб≥отик≥в, дез≥нтоксикац≥йних ≥ серцево-судинних засоб≥в. ” т¤жких випадках призначають предн≥золон по 40 мг на добу або його аналог. ѕри розладах диханн¤ хворого необх≥дно госп≥тал≥зувати в реан≥мац≥йний в≥дд≥л ≥ перевести на кероване диханн¤.

ƒл¤ скороченн¤ терм≥н≥в в≥дновленн¤ порушень нервовоњ системи призначають ј“‘, в≥там≥ни групи ¬. ” п≥зн≥й стад≥њ доц≥льно застосовувати ф≥з≥отерапевтичн≥ процедури.

’ворих виписують п≥сл¤ кл≥н≥чного одужанн¤.

ƒиспансерний нагл¤д за особами, що перехвор≥ли, провод¤ть сп≥льно з невропатологом ≥ окул≥стом.

ѕроф≥лактика та заходи в осередку. —л≥д неухильно дотримуватись сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних вимог щодо технолог≥њ виготовленн¤ консервованих продукт≥в. ѓх стерил≥зують в автоклавах, бо руйнуванн¤ спор в≥дбуваЇтьс¤ лише за температури 120 ° —. «овн≥шньою ознакою забрудненост≥ консерв≥в збудником ботул≥зму Ї њх здутт¤ внасл≥док газоутворенн¤ ≥ по¤ва неприЇмного запаху. Ѕанки з бомбажем бракують. ќднак нер≥дко таких зм≥н не спостер≥гають.

¬ еп≥дем≥чному осередку особам, ¤к≥ разом з хворим вживали п≥дозр≥лий продукт, з проф≥лактичною метою ввод¤ть протиботул≥н≥чн≥ сироватки тип≥в ј, ¬, ≈ внутр≥шньомТ¤зово. ћедичне спостереженн¤ ведуть прот¤гом 12 дн≥в. «алишки њж≥, що вживалась, ≥ п≥дозр≥л≥ продукти п≥дл¤гають вилученню ≥ бактер≥олог≥чному досл≥дженню.