Ќа головну стор≥нку

—“–” “”–ј ≤ ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ∆≤Ќќ„ќѓ  ќЌ—”Ћ№“ј÷≤ѓ
—труктура ж≥ночоњ консультац≥њ.

    ≤снуЇ дек≥лька вид≥в ж≥ночих консультац≥й: самост≥йн≥, ¤к≥ вход¤ть до складу пол≥кл≥н≥чних в≥дд≥л≥в м≥ських (районних) багатопроф≥льних л≥карень, великих медсанчастин, а також пологових будинк≥в, ≥ вињзн≥ ж≥ноч≥ консультац≥њ (в с≥льськ≥й м≥сцевост≥).
   —амост≥йн≥ ж≥ноч≥ консультац≥њ Ї л≥кувально-проф≥лактичними закладами, ¤к≥ надають ус≥ види амбулаторноњ акушерсько-г≥неколог≥чноњ допомоги населенню району.
   ѕотужн≥сть ж≥ночих консультац≥й визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю л≥карських д≥льниць. Ќа кожн≥й д≥льниц≥ (8000 чолов≥к) проживаЇ до 25 % ж≥нок д≥тородного в≥ку (в≥д 15 до 49 рок≥в). ÷¤ цифра зм≥нюЇтьс¤, що зумовлено р≥зними демограф≥чними процесами ≥ тому 1 раз у 3-4 роки уточнюють њњ шл¤хом складанн¤ списк≥в ж≥нок, ¤к≥ фактично проживають на кожн≥й д≥льниц≥. –обота щодо складанн¤ даних списк≥в значно полегшуЇтьс¤, ¤кщо вона проводитьс¤ сп≥льно з медсестрами пол≥кл≥н≥к та акушерками ж≥ночоњ консультац≥њ.
    ≥льк≥сть в≥дв≥дувань л≥кар≥в ж≥нками прот¤гом дн¤ визначаЇтьс¤ шл¤хом обчисленн¤ 60 % в≥дв≥дувань, зроблених за 1 робочий день у середин≥ тижн¤ (середа, четвер). ƒо ц≥Їњ цифри додають к≥льк≥сть виклик≥в додому.
   ∆≥ноча консультац≥¤ може знаходитись в окремому прим≥щенн≥, на перших поверхах житлових будинк≥в або займати частину прим≥щенн¤ пол≥кл≥н≥ки, медсанчастини, пологового будинку. Ќайдоц≥льн≥ше розташовувати њњ в прим≥щенн≥, об’Їднаному з пол≥кл≥н≥чним в≥дд≥ленн¤м, збудованим  в≥дпов≥дно до типових проект≥в, що полегшуЇ можлив≥сть користуванн¤ каб≥нетом функц≥ональноњ д≥агностики, л≥кувальноњ ф≥зкультури, ф≥з≥отерап≥њ та ≥н., а також централ≥зованими стерил≥зац≥йними.
   Ќезалежно в≥д п≥дпор¤дкуванн¤, номенклатури ≥ потужност≥, в кожн≥й ж≥ноч≥й консультац≥њ необх≥дно вид≥лити основн≥ функц≥ональн≥ прим≥щенн¤:
   1. √ардероб дл¤ прац≥вник≥в.
   2. √ардероб дл¤ пац≥Їнт≥в.
   3. –еЇстратура.
  4.  аб≥нети л≥кар≥в (њх к≥льк≥сть повинна нараховувати м≥н≥мум половину л≥карських д≥льниць).
   5.  аб≥нет терапевта та юриста.
   6.  аб≥нет стоматолога.
   7. ћан≥пул¤ц≥йний каб≥нет.
   8. ѕроцедурна дл¤ ваг≥нальних ман≥пул¤ц≥й.
   9. ќперац≥йна (з передоперац≥йною та к≥мнатою в≥дпочинку п≥сл¤ амбулаторних операц≥й).
   10.  ольпоскоп≥чна.
   11.  аб≥нет ф≥з≥опсихопроф≥лактичноњ п≥дготовки матер≥в до полог≥в.
   12.  аб≥нет зав≥дувача.
   13.  аб≥нет старшоњ акушерки.
   14. Ћаборатор≥¤.
   15.  аб≥нет (каб≥нети) функц≥ональноњ д≥агностики.
   16. “уалети: а) дл¤ ваг≥тних;
   б) дл¤ г≥неколог≥чних хворих;
   в) дл¤ прац≥вник≥в.
   17. ‘≥з≥отерапевтичний каб≥нет.
   18.  аб≥нет Ћ‘ .
   19. —терил≥зац≥йна.

ќбладнанн¤ ≥ устаткуванн¤

   1. √ардероб дл¤ прац≥вник≥в потр≥бно розташовувати при вход≥ в прим≥щенн¤ консультац≥њ.  ≥льк≥сть в≥шак≥в повинна в≥дпов≥дати половин≥ к≥лькост≥  прац≥вник≥в + 15 %.
   2. √ардероб дл¤ пац≥Їнт≥в повинен мати к≥льк≥сть в≥шак≥в в обс¤з≥ 30 % в≥дв≥дувань.
   3. –еЇстратура.  ≥льк≥сть стелаж≥в ≥ барабан≥в повинна бути достатньою дл¤ даноњ консультац≥њ. Ќайоптимальн≥шим вар≥антом роботи реЇстратури Ї њњ комп’ютеризац≥¤.
   4.  аб≥нет л≥кар¤. ѕлоща не менше 14-16 м2

   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   “апчан огл¤довий
   —т≥л дл¤ акушерки
   —т≥л дл¤ л≥кар¤
   —т≥льц≥ жорстк≥
   ¬ага медична
   Ўафа медична
   —толик ≥нструментальний
    р≥сло г≥неколог≥чне ун≥версальне
   Ўирма тристулкова
   ѕ≥дставка дл¤ таз≥в
   ќсв≥тлювач однорефлекторний пересувний дл¤ п≥дсв≥чуванн¤ —ѕ-20
   —т≥лець гвинтовий
   –остом≥р		    1
   1
   1
   4
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1

≤нструментар≥й
   ƒзеркала —≥мса трьох розм≥р≥в
   ƒзеркала  уско трьох розм≥р≥в
   “азом≥р
   —антиметрова стр≥чка
   —тетоскоп акушерський
   ‘онендоскоп
    орцанг
   ѕ≥нцет г≥неколог≥чний
    ульов≥ щипц≥
   ѕредметне скло
   –укавички стерильн≥
   ѕ≥дкладна клейонка
   “азом≥р медичний
   «онд жолобкуватий		    10
   10
   1
   1
   1
   1
   2
   2
   14
   50
   30
   30
   1
   10

ѕроцедурна дл¤ ваг≥нальних ман≥пул¤ц≥й. ѕлоща 14-16 м 2
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   “апчан огл¤довий
   —т≥л палатний
   —т≥льц≥ жорстк≥
   Ўафа медична
   —толик ≥нструментальний
   —терил≥затор електричний дл¤ медичних ≥нструмент≥в (великий)
   ѕ≥дставка дл¤ стерил≥зац≥йних коробок
   Ўирма тристулкова
    р≥сло г≥неколог≥чне ун≥версальне
   ѕ≥ставка дл¤ таз≥в
   ќсв≥тлювач однорефлекторний дл¤ п≥дсв≥чуванн¤
    р≥сло гвинтове		    1
   1
   2
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1

≤нструментар≥й
   ƒзеркала —≥мса трьох розм≥р≥в
   ƒзеркала  уско трьох розм≥р≥в
   ѕ≥нцет г≥неколог≥чний
    атетер ж≥ночий металевий
    атетер ж≥ночий гумовий
   „ашка ≈смарха
   —кл¤ний наконечник
   ѕ≥дкладне судно
   Ќиркопод≥бний лоток
   –укавички гумов≥ стерильн≥ (пара)
   ѕ≥дкладна клейонка
   ѕредметн≥ скельц¤
   ѕлатинова петл¤
   —пирт≥вка
   Ўтатив дл¤ проб≥рок		    10
   10
   12
   2
   8
   1
   10
   1
   3
   20
   30
   100
   1
   1
   1

ќперац≥йний блок
   ѕередоперац≥йна - стерил≥зац≥йна. ѕлоща - 8 м2.
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   Ўафа медична двостулкова
   —терил≥затор дл¤ медичних ≥нструмент≥в (великий) —-8
   —толик ≥нструментальний розб≥рний
   —терил≥затор сухожаровий автоматичний
   ћийка фа¤нсова або нап≥вфарфорова з паличкою
   ”мивальник х≥рург≥чний фа¤нсовий
   ѕ≥дставка дл¤ таз≥в		    1
   2
   2
   1
   2
   2
   2

ќперац≥йна. ѕлоща - 14-16 м2
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   “апчан огл¤довий
   ќпром≥нювач бактерицидний наст≥нний (або озонатор)
   ќсв≥тлювач пересувний 4-рефлекторний
   ≈лектров≥дсмоктувач х≥рург≥чний з електроприводом
   ќпром≥нювач бактерицидний п≥дв≥сний
   —т≥л операц≥йний з ручним п≥дйомом
   Ўтатив дл¤ тривалих внутр≥шньовенних ≥нфуз≥й
   —т≥лець гвинтовий
   ѕ≥дставка дл¤ стерил≥зац≥йних коробок
   ѕ≥дставка дл¤ таз≥в
   —толик ≥нструментальний — ≤-4
   ƒ≥атермокоагул¤тор		    1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   2
   1

≤нструментар≥й
   ƒзеркала —≥мса трьох розм≥р≥в
    ульов≥ щипц≥
   ѕ≥нцет г≥неколог≥чний
   ѕ≥петка пастер≥вська з грушею  онхотом
   —кальпель
   √олкотримач з набором х≥рург≥чних голок
   Ўовний матер≥ал (кетгут, шовк)
   Ўприц Ѕрауна дл¤ внутр≥шньоматкових ≥н’Їкц≥й
   Ќиркопод≥бний лоток
    атетер металевий
    орцанг
   «онд матковий
    юретка є 2
   –укавички гумов≥ стерильн≥
   ѕ≥дкладна клейонка
   ≈лектрокон≥затор
   Ўтатив дл¤ проб≥рок
   ѕроб≥рки		    8
   8
   12
   4
   2
   2
   1
   3 коробки
   1
   2
   1
   4
   2
   2
   10
   10
   2
   1

 ≥мната тимчасового перебуванн¤ п≥сл¤ операц≥њ. ѕлоща 10-12 м2.
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   —т≥лець жорсткий
   —т≥лець л≥кар¤
   —толик ≥нструментальний
   Ўафа медична двостулкова		    2
   3
   1
   1

 ольпоскоп≥чна. ѕлоща - 12 м2.
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   —толик ≥нструментальний —≤-4
   ќсв≥тлювач однорефлекторний пересувний дл¤ п≥дсв≥чуванн¤ —ѕ-20
   —т≥лець гвинтовий
    р≥сло г≥неколог≥чне ун≥версальне
   ѕ≥дставка дл¤ таз≥в
   Ўирма тристулкова
   Ўафа медична двостулкова
    ольпоскоп
   —т≥лець жорсткий ќЌ-7, 301/6
   —т≥л л≥кар¤ ќЌ-7, 301/1
   ѕ≥дставка дл¤ стерил≥зац≥йних коробок
   “апчан огл¤довий
   —терил≥затор дл¤ медичних ≥нструмент≥в (великий) —-81
   —толик ≥нструментальний розб≥рний —≤-3		    4
   1
   1
   1
   1
   1
   1
   2
   2
   1
   1
   1
   1
   1

≤нструментар≥й
   ƒзеркала —≥мса трьох розм≥р≥в
   ƒзеркала  уско трьох розм≥р≥в
   ѕ≥нцет г≥неколог≥чний
   Ћожечка ‘ольцмана
   Ўпатель ≈йра
   ѕастер≥вська п≥петка з грушею
   «онд жолобопод≥бний
    орнцанг
    ульов≥ щипц≥
   ѕредметне скло
   Ѕанка з притертим корком
   Ўтатив дл¤ проб≥рок
   ѕроб≥рка
   —кл¤нка дл¤ реактив≥в		    10
   6
   12
   15
   15
   10
   5
   8
   4
   100
   1
   1
   10
   3

 аб≥нет психопроф≥лактики. ѕлоща - 16 м2
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   “апчан огл¤довий ќЌ-7, 301/7
   —т≥л палатний ќЌ-7, 301/9
   —т≥лець жорсткий
    нижкова шафа
   Ќаб≥р таблиць, мул¤ж≥в, таз, л¤лька
   ѕеленальн≥ столики		    4
   1
   1
   1
   1
   2

 аб≥нет зав≥дувача
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   Ўафа книжкова
   —т≥л л≥карський ќЌ-7, 301/1
   —т≥лець жорсткий ќЌ-7, 301/6
   Ўафа металева є 3		    2
   2
   5
   1

 аб≥нет старшоњ акушерки
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   —т≥л л≥карський ќЌ-7, 301/1
   —т≥лець жорсткий ќЌ-7, 301/6
   Ўафа металева двостулкова
   ’олодильник побутовий
   Ўафа металева є 3
   —толик дерев'¤ний —ƒ-3		    1
   1
   1
   1
   1
   1


  Ћаборатор≥¤.  ѕри орган≥зац≥њ лаборатор≥њ в склад≥ необ’Їднаноњ або окремо розташованоњ ж≥ночоњ консультац≥њ њњ обладнують зг≥дно з нормами, передбаченими дл¤ в≥дпов≥дних лаборатор≥й. якщо ж≥ноча консультац≥¤ обслуговуЇтьс¤ централ≥зованою лаборатор≥Їю пол≥кл≥н≥ки, медсанчастини, пологового будинку, то необх≥дно передбачити окрем≥ прим≥щенн¤ дл¤ вз¤тт¤ кров≥ лаборантами ≥ здач≥ сеч≥ та калу.
   “уалети дл¤ ваг≥тних ≥ пац≥Їнт≥в ≥з г≥неколог≥чними захворюванн¤ми повинн≥ бути обладнан≥ б≥де, умивальниками та електрорушниками.
   ‘≥з≥отерапевтичний каб≥нет , ¤кий функц≥онуЇ при самост≥йн≥й чи окремо розташован≥й ж≥ноч≥й консультац≥њ, обладнують в≥дпов≥дно до на¤вних вимог до обладнанн¤ ф≥з≥отерапевтичного в≥дд≥лу.

   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   ќпром≥нювач короткохвильовий ультраф≥олетовий
   ќпром≥нювавч ртутно-кварцевий на штатив≥
   Ћампа “—олюс” стац≥онарна
   Ћампа ≥нфрачервоних промен≥в на штатив≥
   јпарат ультразвуковий терапевтичний портативний “”льтразвук” потужн≥стю 2-6 ¬т
   јпарат дл¤ м≥сцевоњ дарсонвал≥зац≥њ ламповий
   јпарат дл¤ гальван≥зац≥њ наст≥нний
   ќбладнанн¤ дл¤ теплопроцедур (параф≥н, озокерит)		    1
   1
   1
   1
   1

   1
   1
   2

«ал л≥кувальноњ ф≥зкультури
   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   Ћампа “—олюс” стац≥онарна
   √≥мнатична ст≥нка
   √≥мнастична лава
   —т≥лець жорсткий ќЌ-7, 301/6		    5
   2
   1
   3

   —терил≥зац≥йна. Ќайоптимальн≥ший вар≥ант - утворенн¤ централ≥зованоњ стерилазац≥йноњ в структур≥ об'Їднанн¤, до ¤кого належить ж≥ноча консультац≥¤. ƒл¤ самост≥йних та окремо розташованих ж≥ночих консультац≥й необх≥дно передбачити стерил≥зац≥йну, ¤ка б складалас¤ ≥з 4-х прим≥щень: мийки, автоклавноњ, кубовоњ, матер≥альноњ.

   ќбладнанн¤     ≥льк≥сть
   —толи обробн≥ —–-1, —–-3
   ≈лектроплитка наст≥льна закритого типу
   –аковина керам≥чна лабораторна з поличками –ќ, Ѕ–ќ-40, ѕќ-25
   Ќадбудова
   Ўафа сушильна електрична пр¤мокутна Ў—-80 ћ
   ј¬“ќ Ћј¬Ќј
   —толи обробн≥ —–-1, —–-3
   ≈лектроплитка однокамфорна з жаровою шафою
   —терил≥затор паровий
   —терил≥затор сухожаровий
    ”Ѕќ¬ј
   —терил≥затор сухожаровий
   ћј“≈–≤јЋ№Ќј
   —терил≥затор паровий ¬ -5
   —терил≥затор сухожаровий
   ƒистил¤тор електричний ƒ-25		    1
   1
   2
   2
   1

   2
   1
   1
   1

   2

   1
   1
   1

   –озпор¤док роботи. «агальноприйн¤тим ≥ доц≥льним Ї такий розпор¤док, при ¤кому прийом ж≥нок зд≥йснюють з 8 до 20 години 5 раз≥в на тиждень. ¬ суботу консультац≥њ працюють у дв≥ зм≥ни. ¬ кожну зм≥ну працюють л≥кар, акушерка ≥ ман≥пул¤ц≥йна сестра.
   ќдин день на тиждень вид≥л¤Їтьс¤ л≥карев≥ дл¤ наданн¤ допомоги прац≥вникам закр≥плених промислових п≥дприЇмств або дл¤ спец≥ал≥зованого прийому (в базових ж≥ночих консультац≥¤х). –ешту 4 дн≥ в≥н виконуЇ роботу на д≥льниц≥, орган≥зовуючи њњ наступним чином: 2 дн≥ на тиждень веде прийом з 8 до 13 години, а 2 дн≥ - з 15 до 20 години. ƒл¤ кращого обслуговуванн¤ населенн¤ час прийому може бути дещо зсунутий так, щоб в консультац≥њ пост≥йно перебував л≥кар, ¤кий веде прийом хворих ≥ надаЇ при необх≥дност≥ ургентну допомогу. ѕри 6,5-годинному робочому дн≥ 1 година 30 хвилин вид≥л¤Їтьс¤ л≥карев≥ дл¤ роботи з диспансерною групою хворих, дл¤ проф≥лактичноњ роботи ≥ наданн¤ допомоги на дому. «а 5 годин л≥кар в середньому приймаЇ 25 ж≥нок (5 за 1 годину). ѕотр≥бно ч≥тко дотримуватис¤ розпор¤дку роботи. Ќеобх≥дною умовою доброњ орган≥зац≥њ роботи Ї ≥снуванн¤ паралельного, попереднього ≥ поточного запису на прийом до л≥кар¤, що зд≥йснюЇтьс¤ за телефоном: в пор¤дку самозапису.
   Ќаданн¤ акушерсько-г≥неколог≥чноњ допомоги на дому. ∆≥ноча консультац≥¤ забезпечуЇ населенн¤ району акушерсько-г≥неколог≥чною допомогою на дому, що зд≥йснюЇтьс¤ д≥льничним акушером-г≥некологом, а в терм≥нових випадках - л≥карем будь-¤коњ спец≥альност≥, ¤кий веде прийом.
   ƒл¤ обслуговуванн¤ одного виклику в≥дводитьс¤ 45 хвилини, њх вираховують ≥з загального часу прийому. якщо акушер-г≥неколог бере участь в консил≥ум≥ на дому, цей час продовжуЇтьс¤ до 1 години.
   ѕри необх≥дност≥ л≥кар проводить активне в≥дв≥дуванн¤ хворих на дому без виклику.
   ¬ињзна ж≥ноча консультац≥¤ створюЇтьс¤ пер≥одично, але Ї регул¤рно д≥ючим ф≥л≥алом ж≥ночоњ консультац≥њ ÷–Ћ ≥ необх≥дна дл¤ забезпеченн¤ л≥карською акушерсько-г≥неколог≥чною допомогою с≥льського населенн¤, ¤ке мешкаЇ в район≥ д≥¤льност≥ с≥льськоњ л≥карськоњ д≥льниц≥ або фельдшерсько-акушерського пункту, де пост≥йна акушерська ≥ г≥неколог≥чна допомога надаЇтьс¤ акушеркою.
   √оловне завданн¤ вињзноњ ж≥ночоњ консультац≥њ - диспансерне спостереженн¤ ваг≥тних ≥ наданн¤ допомоги хворим на г≥неколог≥чн≥ захворюванн¤.
   –обота вињзноњ ж≥ночоњ консультац≥њ плануЇтьс¤ на початку року. ¬ажливим моментом в њњ д≥¤льност≥ Ї суворе дотриманн¤ граф≥к≥в вињзд≥в на д≥льниц≥.
    ≥льк≥сть вињзд≥в на д≥льницю залежить в≥д того, ск≥льки ж≥нок, особливо ваг≥тних, проживаЇ в дан≥й м≥сцевост≥, в≥д територ≥альних особливостей району, к≥лькост≥ акушер≥в-г≥неколог≥в на д≥льниц≥ ≥ транспортних можливостей ÷–Ћ. Ѕажано, щоб в≥дв≥дуванн¤ кожноњ л≥карськоњ д≥льниц≥ проводилось регул¤рно - не р≥дше 1 разу на м≥с¤ць.
    ƒо складу вињзноњ бригади, залежно в≥д м≥сцевих умов, вход¤ть акушер-г≥неколог, стоматолог, акушерка ≥ фельдшер-лаборант. ќбов’¤зковою умовою усп≥шного виконанн¤ завдань вињзного ф≥л≥алу ж≥ночоњ консультац≥њ ÷–Ћ Ї участь в його робот≥ акушерки фельдшерсько-акушерського пункту. ¬ њњ обов’¤зки входить забезпеченн¤ ¤вки ж≥нок, п≥дготовки до проведенн¤ прийому ≥ виконанн¤ вказ≥вок л≥кар¤ п≥д час прийому.
   ѕри правильно продуман≥й орган≥зац≥њ вказана форма роботи дозвол¤Ї забезпечити проведенн¤ вс≥х своЇчасних проф≥лактичних та л≥кувальних заход≥в.
   Ѕазов≥ ж≥ноч≥ консультац≥њ. ¬елик≥ завданн¤, ¤к≥ сто¤ть перед амбулаторною акушерсько-г≥неколог≥чною службою, вимоги, що зростають, ≥ пост≥йне розширенн¤ обс¤гу роботи ж≥ночоњ консультац≥њ при на¤вних штатах, вимагають пост≥йного вдосконаленн¤ форм ≥ метод≥в роботи. Ќа сьогодн≥ велика увага прид≥л¤Їтьс¤ орган≥зац≥њ базових ж≥ночих консультац≥й.
   Ѕазовою може бути ж≥ноча консультац≥¤ при обласн≥й, м≥ськ≥й чи районн≥й л≥карн≥ за умови орган≥зац≥њ в н≥й спец≥ал≥зованих прийом≥в (з безпл≥дд¤, невиношуванн¤ ваг≥тност≥, кл≥максу, порушенн¤ менструальноњ функц≥њ, контрацепц≥њ, дит¤чоњ г≥неколог≥њ) ≥ проведенн¤ орган≥зац≥йно-методичноњ роботи в район≥ д≥¤льност≥
   ¬носити скороченн¤, доповненн¤, зм≥ни у встановлен≥ форми зв≥тноњ документац≥њ без в≥дпов≥дного дозволу управл≥нн¤ медичноњ статистики й обчислювальноњ техн≥ки заборонено.

ѕерел≥к форм первинноњ медичноњ документац≥њ.

є
за/ п.

Ќазва форми

є форми

‘орма

¬ид документу

“ерм≥н збер≥ганн¤

1

ћедична карта амбулаторного хворого

025/”

ј-5

«ошит в обклад. 24

25

2

≤ндив≥дуальна карта ваг≥тноњ та род≥лл≥

111/”

ј-4

«ошит 6

5

3

 онтрольна карта диспансерного спостереженн¤

030/”

ј-5

Ѕланк

5

4

 онтрольна карта диспансерного спостереженн¤ (онко)

030-6/”

ј-5

Ѕланк

5

5

 онтрольний талон до карти диспансерного спостереженн¤ (онко)

030-5/”

ј-5

Ѕланк

1

6

 арта особи, ¤ка п≥дл¤гаЇ диспансерному спостереженню

046/”

ј-5

Ѕланк

3

7

 арта проф≥лактичних огл¤д≥в з метою ви¤вленн¤ захворюванн¤

047/”

ј-5

Ѕланк

1

8

—писок ос≥б, ¤к≥ п≥дл¤гають ц≥льовому медичному огл¤ду на ви¤вленн¤

048/”

ј-4

Ѕланк

1

9

“алон на прийом до л≥кар¤

025-4/”

ј-8

Ѕланк

ƒо к≥нц¤ року

10

 артка попереднього запису на прийом до л≥кар¤

040/”

ј-5

Ѕланк

1

11

 нига запису виклик≥в л≥кар¤

031/”

ј-4

 нига в обкладинц≥ 96 с.

3

12

∆урнал запису амбулаторних операц≥й

069/”

ј-4

-//-

5

13

∆урнал запису родопомоч≥ на дому

032/”

ј-4

-//-

5

14

ƒов≥дка дл¤ отриманн¤ пут≥вки

070/”

ј-5

Ѕланк

3

15

—анаторно-курортна карта

072/”

ј-4

Ѕланк

3

16

ћедична дов≥дка (л≥карське профес≥йне заключенн¤)

086/”

ј-5

Ѕланк

3

17

Ћ≥карське заключенн¤ про переведенн¤ ваг≥тноњ на ≥ншу роботу

084/”

-//-

-//-

-//-

18

«ошит обл≥ку роботи на дому д≥льничноњ акушерки

116/”

ј-4

«ошит в обклад. 24 с.

5

19

 нига запису роботи юрисконсула

087/”

ј-4

 нига в обклад.  96 с.

5

20

—татистичний талон дл¤ реЇстрац≥њ заключних (уточнених) д≥агноз≥в

025-2/”

ј-5

Ѕланк

ƒо к≥нц¤ року

21

«ведена в≥дом≥сть обл≥ку захворювань, зареЇстрованих в даному заклад≥

071/”

ј-3

-//-

1

22

ўоденник роботи л≥кар¤ пол≥кл≥н≥ки

039/”

ј-4

-//-

1

23

ўоденник роботи середнього медперсоналу пол≥кл≥н≥ки

039-1/”

-//-

-//-

-//-

24

ўоденник обл≥ку роботи л≥кар¤-стоматолога

039-2/”

-//-

-//-

-//-

25

Ћисток щоденного обл≥ку роботи л≥кар¤-стоматолога

037/”

-//-

-//-

-//-

26

Ќаправленн¤ на консультац≥ю в ≥нш≥ допом≥жн≥ заклади

028/”

ј-6

Ѕланк

3

27

Ќаправленн¤ на ћ—≈ 

088/”

ј-5

-//-

-

28

¬ит¤г з медичноњ карти амбулаторного (стац≥онарного) хворого

027/”

-//-

-//-

5

29

ќбм≥нна карта пологового будинку (в≥дд≥ленн¤)

113/”

-//-

-//-

1

30

 арта л≥куванн¤ в каб≥нет≥ Ћ‘ 

042/”

-//-

-//-

1

31

 арта л≥куванн¤ у ф≥з≥отерапевтичному в≥дд≥ленн≥ (каб≥нет≥)

044/”

-//-

-//-

1

32

∆урнал обл≥ку процедур

029/”

ј-4

∆урнал в обкладинц≥ 96 с.

1

33

≈кстрене пов≥домленн¤ про ≥нфекц≥йне захворюванн¤, харчове, гостре профес≥йне отруЇнн¤

058/”

ј-5

Ѕланк

3

34

ѕов≥домленн¤ про хворого з вперше в житт≥ встановленим д≥агнозом активного туберкульозу, венеричного захворюванн¤, корости, трахоми, сп≥рохетичного захворюванн¤

089/”

ј-5

Ѕланк

3

35

ѕов≥домленн¤ про хворого з вперше в житт≥ встановленим д≥агнозом раку чи ≥ншого зло¤к≥сного захворюванн¤

090/”

ј-5

-//-

1

36

ѕов≥домленн¤ про поб≥чну д≥ю л≥карського препарату

093/”

ј-4

-//-

5

37

ѕопередженн¤ особ≥, ¤ка захвор≥ла на венеричне захворюванн¤

065-2/”

ј-5

-//-

1

38

ƒов≥дка про тимчасову непрацездатн≥сть через побутову травму, аборт

095-1/”

ј-4

-//-

1

39

ƒов≥дка про тимчасову непрацездатн≥сть студент≥в, учн≥в середн≥х спец≥альних заклад≥в через захворюванн¤, карантин дитини, ¤ка в≥дв≥дуЇ школу чи дошк≥льний дит¤чий заклад

096/”

-//-

-//-

3

40

∆урнал дл¤ запису висновк≥в Ћ  

035/”

ј-4

-//-

3

41

 нига реЇстрац≥њ листк≥в непрацездатност≥

036/”

-//-

-//-

1

42

 нига обл≥ку сан≥тарно-осв≥тньоњ роботи

038-0/”

-//-

-//-

1

43

–ецепт

107/”

ј-6

Ѕланк

50

44

ƒов≥дка, що стверджуЇ на¤вн≥сть захворюванн¤, ¤ке даЇ право на в≥дм≥ну податку з холост¤к≥в, одиноких ≥ малос≥мейних

126/”

ј-5

-//-

1 м≥с.

45

Ќаправленн¤ на анал≥з

200/”

ј-6

Ѕланк

-//-

46

Ќаправленн¤ на гематолог≥чний загальнокл≥н≥чний анал≥з

201/”

ј-5

-//-

-//-

47

Ќаправленн¤ на б≥ох≥м≥чний анал≥з кров≥, плазми, сироватки кров≥, сеч≥, спинномозковоњ р≥дини

202/”

-//-

-//-

-//-

48

Ќаправленн¤ на цитолог≥чне досл≥дженн¤ ≥ результат досл≥дженн¤

203/”

-//-

-//-

-//-

49

Ќаправленн¤ на м≥кроб≥олог≥чне досл≥дженн¤

204/”

-//-

-//-

1 м≥с.

50

Ќаправленн¤ на сан≥тарно-м≥кроб≥олог≥чне досл≥дженн¤ ≥ результати сан≥тарно-м≥кроб≥олог≥чного досл≥дженн¤

205/”

ј-4

Ѕланк

-//-

51

Ќаправленн¤ на досл≥дженн¤ кров≥ на резус-належн≥сть ≥ резус-антит≥ла та результат досл≥дженн¤

207/”

-//-

-//-

25

52

–езультат анал≥зу сеч≥

209/”

ј-6

-//-

25

ѕроф≥лактичн≥ огл¤ди

   ќдним з головних завдань ж≥ночоњ консультац≥њ Ї проф≥лактика онколог≥чних захворювань.
   ” наш≥й держав≥ розр≥зн¤ють три основн≥ р≥зновиди профогл¤д≥в: комплексн≥, ц≥льов≥ та ≥ндив≥дуальн≥.
   ћетою комплексних профогл¤д≥в Ї ви¤вленн¤ не лише онколог≥чних, але й ≥нших захворювань. “ак≥ огл¤ди провод¤тьс¤ бригадою л≥кар≥в р≥зних фах≥в серед великих контингент≥в орган≥зованого населенн¤.
   ÷≥льов≥ огл¤ди спр¤мован≥ на ви¤вленн¤ онколог≥чних та ≥нших захворювань одн≥Їњ чи двох локал≥зац≥й.
   ≤ндив≥дуальн≥ огл¤ди зд≥йснюютьс¤ п≥д час прийом≥в у пол≥кл≥н≥ц≥ чи ж≥ноч≥й консультац≥њ в основному ос≥б з контингенту неорган≥зованого населенн¤.
   ƒл¤ ефективного проведенн¤ профогл¤д≥в, зг≥дно з рекомендац≥¤ми ¬ќќ«, один раз на р≥к огл¤даютьс¤ вс≥ ж≥нки в≥ком 20 ≥ б≥льше рок≥в з обов’¤зковими цитолог≥чним та кольпоскоп≥чним досл≥дженн¤ми. Ќезалежно в≥д м≥сц¤ проведенн¤ профогл¤ду, обов’¤зковими Ї: загальний огл¤д (дл¤ ви¤вленн¤ пухлинних та передпухлинних стан≥в зовн≥шн≥х локал≥зац≥й), досл≥дженн¤ молочних залоз, огл¤д шийки матки в дзеркалах, б≥мануальне г≥неколог≥чне досл≥дженн¤, цитолог≥чне досл≥дженн¤ шийки матки.
   ” проведенн≥ онкопрофогл¤д≥в важливе значенн¤ мають огл¤дов≥ каб≥нети, в ¤ких повинн≥ працювати досв≥дчен≥ акушерки.
   ќрган≥зован≥ контингенти ж≥ночого населенн¤ огл¤даютьс¤ на п≥дприЇмствах г≥некологами, ¤к≥ там працюють, а неорган≥зован≥  - д≥льничими г≥некологами або акушерками огл¤дових каб≥нет≥в.

ћетодика проведенн¤ онколог≥чних проф≥лактичних огл¤д≥в

   ѕ≥д час онкопрофогл¤ду з метою ви¤вленн¤ пухлин використовуЇтьс¤ весь арсенал метод≥в обстеженн¤: опитуванн¤, огл¤д, пальпац≥¤, г≥неколог≥чне досл≥дженн¤, вз¤тт¤ матер≥алу дл¤ цитолог≥чного досл≥дженн¤, пальцеве досл≥дженн¤ пр¤моњ кишки.
   ќпитуванн¤ проводитьс¤ до початку або в процес≥ огл¤ду ≥ включаЇ ви¤вленн¤ скарг ≥ даних про основн≥ функц≥њ орган≥зму. ѕри цьому сл≥д з'¤сувати, чи на¤вн≥ загальна слаб≥сть, втомлюван≥сть, зниженн¤ апетиту, неприЇмн≥ в≥дчутт¤ в живот≥ чи попереку, зб≥льшенн¤ розм≥р≥в родимих пл¤м, родимок, виразкуванн¤ шк≥ри, ущ≥льненн¤ в молочних залозах, надключичних, аксил¤рних та пахових д≥л¤нках, пухлинн≥ утвори в живот≥, б≥ль в молочних залозах, нижн≥х в≥дд≥лах живота, при дефекац≥њ, сечовипусканн≥ та ≥н.
   Ќайважлив≥шою ознакою пухлинних захворювань Ї патолог≥чн≥ вид≥ленн¤ (б≥л≥ й кров’¤нист≥ вид≥ленн¤ з статевих шл¤х≥в в м≥жменструальний пер≥од в менопауз≥: кров’¤нист≥ ≥ слизист≥ вид≥ленн¤ з пр¤моњ кишки, вид≥ленн¤ ≥з соск≥в у ж≥нок поза лактац≥Їю).
   √≥неколог≥чний анамнез включаЇ дан≥ про стан менструальноњ функц≥њ: пер≥одичн≥сть, тривал≥сть, дату останньоњ менструац≥њ, пер≥од настанн¤ менопаузи, початок ≥ регул¤рн≥сть статевого житт¤, к≥льк≥сть полог≥в та аборт≥в.
   ќгл¤д провод¤ть посл≥довно. ѕри огл¤д≥ шк≥ри необх≥дно звернути увагу на на¤вн≥сть п≥гментних, бородавчастих вузликових утвор≥в та виразкувань, видимих пухлинних утвор≥в у д≥л¤нках розташуванн¤ л≥мфовузл≥в, щитопод≥бноњ залози та ≥н. «а допомогою шпател¤ огл¤дають слизову оболонку губ, щ≥к, ¤сен, ¤зика.
   ѕальпац≥ю розпочинають з шийних л≥мфовузл≥в, а пот≥м пальпують над- ≥ п≥дключичн≥, аксил¤рн≥ та пахов≥. ѕо завершенн≥ пальпують щитопод≥бну залозу. ѕри цьому ж≥нц≥ пропонують зробити ковтальний рух, що дозволить ч≥тк≥ше визначити розм≥ри ≥ контури щитопод≥бноњ залози. ¬ норм≥ вона не маЇ ущ≥льнень ≥ пухлинопод≥бних утвор≥в.

ќбстеженн¤ молочних залоз

   ѕри огл¤д≥ молочних залоз звертають увагу на величину, форму ≥ симетричн≥сть њх розташуванн¤, стан шк≥ри соск≥в ≥ навколососкових д≥л¤нок (ареол) з обов’¤зковим огл¤дом перех≥дних складок.
   ѕри на¤вност≥ пухлин визначаютьс¤ асиметр≥¤ молочних залоз, зм≥щенн¤ ≥ деформац≥¤ ураженоњ залози, розширенн¤ п≥дшк≥рних судин, почервон≥нн¤ шк≥ри над пухлиною, часом шк≥ра маЇ вигл¤д “лимонноњ к≥рки”. якщо пухлина розташована в д≥л¤нц≥ соска ≥ навколососковоњ ареоли, можна ви¤вити деформац≥ю, западанн¤ або вт¤гненн¤ соска. ƒе¤к≥ форми пухлин молочноњ залози (хвороба ѕеджета) характеризуютьс¤ виразкуванн¤м соска, навколососковоњ д≥л¤нки ≥ прилеглоњ шк≥ри.
   ѕальпац≥ю молочноњ залози провод¤ть в лежачому ≥ сто¤чому положенн¤х ж≥нки. —початку у вертикальному положенн≥ пальпують залозу в д≥л¤нц≥ соска ≥ навколо нього. ѕот¤гуючи ≥ натискаючи на сосок, визначають його еластичн≥сть ≥ на¤вн≥сть патолог≥чних вид≥лень. ƒл¤ обстеженн¤ вс≥х д≥л¤нок молочноњ залози пальпац≥ю провод¤ть за певною схемою, кожного разу починаючи в≥д соска ≥ просуваючись до перифер≥њ за рад≥усами. ѕри обстеженн≥ молочноњ залози в лежачому положенн≥ патолог≥чн≥ утвори визначаютьс¤ ч≥тк≥ше.
   ѕередпухлинн≥ захворюванн¤ молочноњ залози, що зумовлен≥ гормональним дисбалансом, складають групу так званих мастопат≥й. –озр≥зн¤ють 2 види: дифузн≥ та вузлов≥.
   ƒифузн≥ мастопат≥њ част≥ше зустр≥чаютьс¤ в ж≥нок 35-40-р≥чного в≥ку ≥ характеризуютьс¤ больовими в≥дчутт¤ми в молочн≥й залоз≥, що посилюютьс¤ перед менструац≥Їю. ѕри пальпац≥њ в залоз≥ визначаютьс¤ пом≥рно щ≥льн≥ д≥л¤нки р≥зноњ величини без ч≥тких меж. ¬они звичайно розташовуютьс¤ в зовн≥шн≥х в≥дд≥лах залози, нер≥дко симетрично з обох стор≥н. Ўк≥ра та сосок не вт¤гуютьс¤ в патолог≥чний процес. –ег≥онарн≥ л≥мфовузли не зб≥льшен≥.
    ћастопат≥¤, що тривало ≥снуЇ може супроводжуватис¤ утворенн¤м в залоз≥ множинних др≥бних к≥ст. ѕальпаторно визначаЇтьс¤ так звана драбинчаста залоза. Ќа фон≥ др≥бних к≥ст можна ви¤вити б≥льш≥ пружно-еластичн≥ пухлинопод≥бн≥ утвори. ¬м≥ст к≥ст може вид≥л¤тис¤ через сосок самов≥льно або при натискуванн≥ на ущ≥льненн¤. „асом вид≥ленн¤ нагадують молозиво, але можуть бути вод¤нистими, серозними, кров’¤нистими. Ќайнебезпечн≥шими Ї  т≥ мастопат≥њ, ¤к≥ супроводжуютьс¤ кров’¤нистими вид≥ленн¤ми.
   ƒо вузлових мастопат≥й належать аденоми ≥ ф≥броаденоми. ÷е розростанн¤ залозистоњ тканини з вт¤гненн¤м в процес сполучноњ тканини. ¬они складають близько 20 % вс≥х пухлин молочноњ залози ≥ переважно зустр≥чаютьс¤ в  ж≥нок 20-40 р≥чного в≥ку.
   ƒиференц≥йна д≥агностика м≥ж добро¤к≥сною пухлиною ≥ початковою формою раку нер≥дко становить певн≥ труднощ≥. “ому питанн¤ про характер процесу в б≥льшост≥ випадк≥в вир≥шують на основ≥ даних морфолог≥чного досл≥дженн¤.

ќгл¤д орган≥в черевноњ порожнини

   ќгл¤д живота провод¤ть в сто¤чому ≥ лежачому положенн¤х ж≥нки. «вертають увагу на величину, форму живота ≥ стан пупка. «б≥льшенн¤ живота, неправильна його форма в горизонтальному положенн≥ можуть бути ознаками асциту, випинанн¤ живота може св≥дчити про на¤вн≥сть пухлини в черевн≥й порожнин≥.
   ѕальпац≥ю живота провод¤ть шл¤хом посл≥довного досл≥дженн¤ верхн≥х та нижн≥х в≥дд≥л≥в, переход¤чи в≥д поверхневоњ до глибокоњ пальпац≥њ.
   ѕальцеве досл≥дженн¤ пр¤моњ кишки – обов’¤зковий елемент онколог≥чного профогл¤ду. ѕровод¤ть його на г≥неколог≥чному кр≥сл≥. Ѕудь-¤к≥ зм≥ни в ст≥нц≥ кишки - ущ≥льненн¤, вузликов≥ утвори, звуженн¤ просв≥ту а також сл≥ди кров≥ на рукавичц≥ Ї показанн¤ми дл¤ консультац≥њ проктолога.

√≥неколог≥чне досл≥дженн¤

   ѕершим етапом його Ї огл¤д зовн≥шн≥х статевих орган≥в. Ѕ≥луватий кол≥р, сух≥сть, шорстк≥сть слизовоњ оболонки, б≥л≥ нальоти ≥ бл¤шки, схильн≥сть до утворенн¤ тр≥щин можуть св≥дчити про на¤вн≥сть ракових захворювань. ¬иразкуванн¤ слизовоњ оболонки з ущ≥льненн¤м тканини або пап≥ломатозн≥ розростанн¤ притаманн≥ раку.
   ѕот≥м огл¤дають шийку матки в дзеркалах, оц≥нюючи њњ форму, величину, кол≥р ≥ характер поверхн≥, а також стан зовн≥шнього в≥чка та ст≥нок п≥хви.
   ѕ≥сл¤ огл¤ду провод¤ть вз¤тт¤ матер≥алу з шийки матки дл¤ цитолог≥чного досл≥дженн¤.

ћетодика вз¤тт¤ мазк≥в

   ћатер≥ал беруть з≥ слизовоњ оболонки ваг≥нальноњ частини шийки матки, перешийка, зовн≥шнього в≥чка та зовн≥шньоњ третини каналу шийки матки. якщо на шийц≥ матки в≥зуально ви¤вл¤ють будь-¤к≥ зм≥ни (виразки, лейкоплак≥њ та ≥н.), то матер≥ал забирають ≥ з цих д≥л¤нок.
   Ўийку матки перед вз¤тт¤м мазка протирати не потр≥бно. ѕри надлишку вид≥лень у задньому склеп≥нн≥ п≥хви њх обережно видал¤ють тампоном.
   ¬з¤тт¤ матер≥алу з шийки матки дл¤ цитолог≥чного досл≥дженн¤ зд≥йснюють методом поверхневого зскр≥бка слизовоњ оболонки. ƒл¤ цього потр≥бн≥ сух≥ ≥нструменти. ¬икористовують шпатель ≈йра (та модиф≥кац≥њ) з заокругленн¤м на к≥нц≥. Ўпатель заглибленн¤м щ≥льно притискають до поверхн≥ шийки матки ≥, робл¤чи колов≥ рухи навколо њњ ос≥, отримують матер≥ал з ус≥Їњ поверхн≥ шийки матки в обвод≥ зовн≥шнього в≥чка та з входу в канал шийки матки. —л≥д уникнути травмуванн¤ слизовоњ оболонки, бо на¤вн≥сть кров≥ у мазку р≥зко утруднюЇ цитолог≥чне досл≥дженн¤.
   ѕоверхневий зскр≥бок з шийки матки можна виконувати ≥ншим шпателем (пластиковим, дерев’¤ним та ≥н.). Ќайоптимальн≥ший вар≥ант, коли дл¤ огл¤ду ж≥нки використовують стерильний наб≥р дл¤ г≥неколог≥чного огл¤ду, в склад≥ ¤кого Ї шпатель. ћатер≥ал з каналу шийки матки можна отримати за допомогою жолобкуватого зонда.
   ” направленн≥ на цитолог≥чне досл≥дженн¤ (форма 203-”) записують пр≥звище, ≥н≥ц≥али, в≥к ж≥нки, а також њњ адресу й телефон. ќкр≥м того, вказують, в ¤кому л≥кувальному заклад≥ ≥ коли вз¤то мазок - при профогл¤д≥ чи з д≥агностичною метою, встановлюють попередн≥й д≥агноз, що дозвол¤Ї цитологу ц≥леспр¤мовано вивчати мазки.

ќц≥нка результат≥в цитолог≥чного досл≥дженн¤

   ≤снуЇ п’¤ть тип≥в цитолог≥чних заключень:
   I. “÷итограма без особливостей”. ¬ зскр≥бках визначаютьс¤ незм≥нен≥ кл≥тини плоского багатошарового або залозистого еп≥тел≥ю.
   II. “Ћейкоплак≥¤”, “ероз≥¤”, “пол≥п”, “запаленн¤”. ¬и¤вл¤Їтьс¤ прол≥ферац≥¤ кл≥тин плоского або цил≥ндричного еп≥тел≥ю. ѕри поЇднанн≥ дек≥лькох патолог≥чних процес≥в њх перераховують (наприклад, “лейкоплак≥¤ з супров≥дним запаленн¤м”). ƒан≥ цитолог≥чного досл≥дженн¤ узгоджують з результатами г≥неколог≥чного огл¤ду ≥ кольпоскоп≥чного досл≥дженн¤.
   III. “Ћейкоплак≥¤ з дискар≥озом”, “ероз≥¤ з дискар≥озом”, “запаленн¤ з дискар≥озом” або “дисплаз≥¤” (легкого, середнього або важкого ступен¤). –≥дко ц≥й картин≥ в≥дпов≥даЇ внутр≥шньоеп≥тел≥альний рак, а тому необх≥дно провести комплексне досл≥дженн¤ аж до б≥опс≥њ.
   IV. “ѕ≥дозра на рак”. ¬ мазках зустр≥чаютьс¤ поодинок≥ кл≥тини з неч≥ткими ознаками атип≥њ або раков≥ кл≥тини в стад≥њ дистроф≥њ. ÷ей тип цитолог≥чного заключенн¤ може бути заперечений лише п≥сл¤ г≥столог≥чного досл≥дженн¤.
   V. “–ак”.  ≥нцевий цитолог≥чний д≥агноз раку грунтуЇтьс¤ на на¤вност≥ великоњ к≥лькост≥ кл≥тинних елемент≥в з ус≥ма ознаками ракових кл≥тин. ÷ей тип морфолог≥чного досл≥дженн¤ може бути морфолог≥чним п≥дтвердженн¤м раку при характерн≥й кл≥н≥чн≥й картин≥, при сумн≥вному кл≥н≥чному д≥агноз≥ необх≥дна б≥опс≥¤.
   Ѕ≥мануальне г≥неколог≥чне досл≥дженн¤ провод¤ть п≥сл¤ огл¤ду в дзеркалах ≥ вз¤тт¤ мазка дл¤ цитолог≥чного досл≥дженн¤.
   —уттЇвим моментом, що визначаЇ результат профогл¤ду, Ї дообстеженн¤ ж≥нок з ви¤вленою патолог≥Їю. Ќезалежно в≥д того, де був проведений профогл¤д, при необх≥дност≥ додаткових досл≥джень (кольпоскоп≥¤, консультац≥њ сум≥жних спец≥ал≥ст≥в ≥ т.д.) потр≥бно проконтролювати виконанн¤ хворою вс≥х рекомендац≥й. ѕри ви¤вленн≥ зло¤к≥сного захворюванн¤ ≥нформац≥ю про хвору обов’¤зково передають в пол≥кл≥н≥ку або ж≥ночу консультац≥ю за м≥сцем проживанн¤.

ƒиспансеризац≥¤ д≥вчат-п≥дл≥тк≥в

   ѕеред профогл¤дом д≥вчат-п≥дл≥тк≥в в школах ≥ середн≥х спец≥альних навчальних закладах необх≥дно провести попередню бес≥ду з ними, вчител¤ми ≥, бажано, з батьками.
   ƒ≥вчатам л≥кар-г≥неколог повинен розпов≥сти про анатомо-ф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥ ж≥ночого орган≥зму, по¤снити њм сутн≥сть менстуальноњ функц≥њ, важлив≥сть ви¤вленн¤ в≥дхилень в≥д нормального початку ≥ становленн¤ меноциклу.
   ƒуже тактовно сл≥д розпов≥сти про зачатт¤ ≥ ваг≥тн≥сть, по¤снити небажан≥сть ≥ шк≥длив≥сть першого аборта. Ќеобх≥дно наголосити на важливост≥ г≥неколог≥чного обстеженн¤ д≥вчат-п≥дл≥тк≥в.
   ¬ навчальних закладах читають лекц≥њ. ќптимальною Ї одна лекц≥¤ на м≥с¤ць.
   ѕерша фаза статевого дозр≥ванн¤ (препубертатна) починаЇтьс¤ в середн≥х широтах у 8-9 рок≥в ≥ завершуЇтьс¤ в середньому в 13 рок≥в. ¬она характеризуЇтьс¤ по¤вою вторинних статевих орган≥в, зростанн¤м маси т≥ла. ÷¤ фаза зак≥нчуЇтьс¤ по¤вою менструац≥й.
   ƒруга фаза  (пубертатна) починаЇтьс¤ в 13-14 рок≥в (в≥драхунок ведетьс¤ в≥д початку першоњ менструац≥њ) ≥ триваЇ до 17-18 рок≥в. ¬она характеризуЇтьс¤ повним розвитком вторинних статевих ознак, спов≥льненн¤м росту ≥ завершуЇтьс¤ готовн≥стю до запл≥дненн¤, ваг≥тност≥ та полог≥в. ÷¤ фаза Ї найв≥дпов≥дальн≥шою ≥ вимагаЇ пост≥йного спостереженн¤ акушера-г≥неколога, бо саме в цей пер≥од в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в нейроендокринн≥й регул¤ц≥њ, ¤к≥ зумовлюють стан здоров’¤ майбутньоњ ж≥нки ≥ матер≥.
   —ередн≥й в≥ковий показник ≥ посл≥довн≥сть виникненн¤ ознак пубертатного пер≥оду у д≥вчат (за ј. Seekel, 1946).
      9-10 рок≥в - р≥ст к≥сток таза, заокругленн¤ с≥дниць;
      10-11 рок≥в - р≥ст соск≥в, волосс¤ на лобку, початок росту молочних залоз;
      11-12 рок≥в - р≥ст зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х статевих орган≥в, зм≥ни еп≥тел≥ю п≥хви;
      12-13 рок≥в - п≥гментац≥¤ соск≥в, зб≥льшенн¤ молочних залоз;
    13-14 рок≥в - р≥ст волосс¤ в аксил¤рних впадинах, початок менструац≥й (в середньому в 13,5 рок≥в,  коливаЇтьс¤   в≥д 9 до 17 рок≥в). ѕерш≥ менструац≥њ прот¤гом дек≥лькох рок≥в можуть бути без овул¤ц≥њ;
    15-16 рок≥в - по¤ва вугр≥в, б≥льш низький тембр голосу, менструац≥њ стають регул¤рними;
    16-17 рок≥в - припиненн¤ росту скелету.
   ƒл¤ ун≥ф≥кованоњ характеристики кожного етапу запропонован≥ формули, що в≥дображають стиуп≥нь розвитку орган≥зму д≥вчини в даний час:
   ћа - молочн≥ залози;
   – - р≥ст волосс¤ на лобку;
   ј’ - оволос≥нн¤ в пахвових впадинах;
   ћ≈ - на¤вн≥сть менструац≥њ.
   –озвиток молочних залоз характеризуЇтьс¤ стад≥¤ми, що визначаютьс¤ такими ознаками:
   ћа 0 - молочна залоза в≥дсутн¤, сосок маленький, п≥гментац≥њ соска нема;
   ћа 1 - залоза не виступаЇ, сосок п≥дн≥маЇтьс¤ над навколососковою д≥л¤нкою;
   ћа 2 - сосок ≥ навколососкова д≥л¤нка утворюють конус, сосок не виступаЇ;
   ћа 3 - залоза округлоњ форми, навколососкова д≥л¤нка п≥гментована, однак сосок ≥ навколососкова ареола ще утворюють конус;
   ћа 4 - молочна залоза округла (зр≥ла), добре розвинута, ¤к у дорослоњ ж≥нки, сосок виступаЇ над навколососковою д≥л¤нкою.
   ќволос≥нн¤ на лобку ≥ в пахвових западинах характеризуЇтьс¤ 4 стад≥¤ми:
   ј’о –о - волосс¤ в≥дсутнЇ;
   ј’1 –1 - поодинок≥ пр¤м≥ волоски;
   ј’2 –2 - волосс¤ б≥льш густе ≥ довге в центральн≥й частин≥ пахвових западин ≥ лобка;
   ј’3 –3 - волосс¤ довге, хвил¤сте, при правильному оволос≥нн≥ займаЇ весь лобок, утворюючи горизонтальну л≥н≥ю (межу оволос≥нн¤), ≥ заповнюЇ пахвов≥ западини.
   ¬ 15 рок≥в формула розвитку орган≥зму д≥вчини може мати приблизно такий вигл¤д: ћа 2-3, – 3-4, ј’ 3-4, ће 11-14. ¬≥дхиленн¤ в≥д такоњ формули, ви¤влен≥ при обстеженн≥ д≥вчини 15-17 рок≥в, повинн≥ насторожити акушера-г≥неколога ≥ спонукати його разом з п≥дл≥тковим (або шк≥льним) л≥карем проанал≥зувати загальносоматичний стан д≥вчини дл¤ встановленн¤ причини порушенн¤ статевого ≥ соматичного розвитку.
   —л≥д в≥дм≥тити, що нерегул¤рн≥ м≥с¤чн≥ до 15-р≥чного в≥ку не повинн≥ викликати особливоњ тривоги, бо до 18 рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ становленн¤ менструального циклу. јле будь-¤к≥ порушенн¤ (альгоменоре¤, дисменоре¤, г≥перпол≥меноре¤ та ≥н.) Ї причиною дл¤ направленн¤ д≥вчат до дит¤чого г≥неколога. ƒо нього також направл¤ють вс≥х д≥вчат з ранн≥м ≥ зап≥зн≥лим статевим розвитком.
   ѕередчасний статевий розвиток зустр≥чаЇтьс¤ досить р≥дко ≥ д≥агностуЇтьс¤ при по¤в≥ вторинних статевих ознак ≥ менструальних вид≥лень до 8 рок≥в. ѕередчасний статевий розвиток може бути ≥зосексуальним (тобто за ж≥ночим типом) ≥ гетеросексуальним - за чолов≥чим.
 ¬насл≥док порушень в систем≥ нейроендокринноњ регул¤ц≥њ, викликаноњ екзогенними чи ендогенними факторами, в≥дбуваЇтьс¤ раннЇ дозр≥ванн¤ р¤ду структур г≥поталамо-г≥поф≥зарноњ д≥л¤нки, що призводить до передчасного статевого розвитку за ≥зосексуальним типом. Ќайчаст≥шими причинами Ї орган≥чна церебральна патолог≥¤ (насл≥док г≥покс≥њ або пологовоњ травми), функц≥ональн≥ порушенн¤ (тонзилогенна ≥нфекц≥¤), гормональноактивн≥ або фол≥кул≥нов≥ к≥сти ¤Їчник≥в.
   ѕередчасний гетеросексуальний статевий розвиток найчаст≥ше викликаний вродженою дисфункц≥Їю або в≥рил≥зуючою пухлиною корковоњ речовини надниркових залоз. як правило, батьки д≥вчаток з передчасним статевим розвитком своЇчасно звертаютьс¤ до дит¤чого г≥неколога.
   „аст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ затримка статевого дозр≥ванн¤, ¤ка д≥агностуЇтьс¤ на основ≥ в≥дсутност≥ або недорозвитку вторинних статевих ознак, а також менструац≥њ у в≥ц≥ 15 рок≥в. ¬она може бути викликана порушенн¤ми в систем≥ нейроендокринноњ регул¤ц≥њ, часто генетично детерм≥нованими (част≥ порушенн¤ менструальноњ та генеративноњ функц≥њ, п≥знЇ менархе, вторинна аменоре¤, г≥поменструальний синдром, первинна непл≥дн≥сть), ¤к≥ мали м≥сце в матер≥в, сестер, на фон≥ хрон≥чних запальних екстраген≥тальних захворювань. ÷е д≥вчата високого зросту з довгими к≥нц≥вками ≥ зменшеними поперечними розм≥рами таза. ѕри г≥неколог≥чному досл≥дженн≥ ви¤вл¤Їтьс¤ г≥поплаз≥¤ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х статевих орган≥в. √≥поплаз≥¤ матки превалюЇ над г≥поплаз≥Їю ¤Їчник≥в.
   ѕри функц≥ональн≥й недостатност≥ ¤Їчник≥в (генетично зумовлен≥й або викликан≥й впливом запальних процес≥в при еп≥дем≥чному паротит≥, краснус≥) теж спостер≥гаютьс¤ в≥дсутн≥сть менструац≥й, вторинних статевих ознак ≥ на¤вн≥сть ≥нтерсексуальних рис т≥лобудови (зб≥льшенн¤ обводу грудноњ кл≥тки, зменшенн¤ розм≥р≥в таза). ѕри г≥неколог≥чному обстеженн≥ визначаЇтьс¤ г≥поплаз≥¤ матки ≥ ¤Їчник≥в. ÷ей контингент д≥вчат п≥дл¤гаЇ обстеженню ≥ л≥куванню у дит¤чого г≥неколога.
   ƒиспансерне спостереженн¤ зд≥йснюють шл¤хом регул¤рних щор≥чних огл¤д≥в вс≥х д≥вчат, починаючи з 15-р≥чного в≥ку, що в≥дв≥дують школи ≥ середн≥ спец≥альн≥ навчальн≥ заклади району д≥¤льност≥ ж≥ночоњ консультац≥њ. —п≥льно з л≥карем п≥дл≥ткового каб≥нету пол≥кл≥н≥ки ≥ шк≥льним л≥карем складаютьс¤ списки д≥вчат, ¤к≥ п≥дл¤гають огл¤ду, перш за все тих, ¤к≥ перебувають на диспансерному обл≥ку з приводу екстраген≥тальних захворювань.
   ќгл¤д проводитьс¤ г≥некологом один раз на м≥с¤ць зг≥дно з граф≥ком, узгодженим з зав≥дувачем ж≥ночоњ консультац≥њ та адм≥н≥страц≥Їю навчального закладу. Ѕажано, щоб цей граф≥к зб≥гавс¤ ≥з загальним медичним огл¤дом учн≥в.
   ѕри огл¤д≥ л≥кар збираЇ анамнез, акцентуючи увагу на характер≥ менструального циклу (на¤вн≥сть менструац≥й, њх регул¤рн≥сть, болюч≥сть), проводить загальний огл¤д, огл¤д зовн≥шн≥х статевих орган≥в, при потреб≥ (й в≥дпов≥дних умовах) - г≥неколог≥чне або ректальне досл≥дженн¤. ¬аг≥нальне досл≥дженн¤ в умовах навчального закладу провод¤ть лише за згодою д≥вчини.
   —воЇчасно ≥ ¤к≥сно проведений профогл¤д дозвол¤Ї ви¤вити до 10 % д≥вчат, ¤к≥ повинн≥ обстежуватис¤ ≥ л≥куватис¤ в каб≥нет≥ дит¤чоњ г≥неколог≥њ.

ƒиспансеризац≥¤ хворих на г≥неколог≥чн≥ захворюванн¤

   ƒиспансерний метод Ї одним з основних в д≥¤льност≥ л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в ≥ пол¤гаЇ в активному спостереженн≥ за станом здоров’¤ в≥дпов≥дного контингенту населенн¤, вивченн≥ умов прац≥ ≥ побуту, забезпеченн≥ правильного ф≥зичного розвитку, а також попередженн≥ захворювань шл¤хом проведенн¤ в≥дпов≥дних л≥кувально-проф≥лактичних, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ соц≥альних заход≥в.
   ƒ≥льничн≥ акушери-г≥некологи зд≥йснюють диспансерне спостереженн¤ за орган≥зованими групами ж≥ночого населенн¤ шл¤хом проведенн¤ онкопрофогл¤д≥в та л≥куванн¤ ви¤вленоњ г≥неколог≥чноњ патолог≥њ, визначенн¤ оптимального режиму прац≥ та в≥дпочинку, показань та протипоказань до санаторно-курортного л≥куванн¤.
   ƒ≥льничний акушер-г≥неколог повинен забезпечити диспансерне спостереженн¤ за 100-120 г≥неколог≥чними хворими. ƒл¤ ¤к≥сного проведенн¤ диспансеризац≥њ рекомендуютьс¤: активне ви¤вленн¤ хворих на ранн≥х стад≥¤х захворюванн¤; систематичне спостереженн¤ за станом здоров’¤ певних груп населенн¤ ≥ хворих ≥з де¤кими нозолог≥чними формами; своЇчасне проведенн¤ л≥кувальних ≥ проф≥лактичних заход≥в; вивченн¤ умов зовн≥шнього середовища, виробничих та побутових умов ≥ проведенн≥ заход≥в дл¤ њх покращенн¤; участь адм≥н≥страц≥њ п≥дприЇмств, профсп≥лкових та ≥нших орган≥зац≥й.
   Ќа кожну пац≥Їнтку оформл¤ють ≥ндив≥дуальну карту амбулаторного хворого ≥ контрольну карту диспансерного спостереженн¤.
   ¬ ≥ндив≥дуальн≥й карт≥ в≥дображено результати огл¤д≥в, функц≥ональних ≥ амбулаторних обстежень, в≥домост≥ про проведене л≥куванн¤, його ефективн≥сть, умови прац≥ та побуту. ¬ к≥нц≥ календарного року складають етапний еп≥криз, де вказують розгорнутий д≥агноз, дан≥ про проведене л≥куванн¤ ≥ його ефективн≥сть, план л≥кувально-оздоровчих заход≥в на наступний р≥к (обстеженн¤, медикаментозне та протирецидивне л≥куванн¤, госп≥тал≥зац≥¤, санаторно-курортне л≥куванн¤, режим прац≥ та в≥дпочинку, д≥Їта).  онтрольна карта диспансерного спостереженн¤ повинна в≥дображати динам≥ку в≥дв≥дувань.
   ¬с≥м хворим, ¤к≥ перебувають на диспансерному обл≥ку, необх≥дно, окр≥м спец≥альних, один раз на р≥к проводити так≥ кл≥н≥чн≥ обстеженн¤: загальний анал≥з кров≥ , анал≥з сеч≥, вим≥рюванн¤ артер≥ального тиску (у в≥ц≥ понад 35 рок≥в), ≈ √. ¬с≥м диспансерним хворим показана санац≥¤ ротовоњ порожнини.
     оли хвора перебуваЇ на диспансерному обл≥ку з приводу ≥нших захворювань, необх≥дно розробити сум≥сний план  дл¤ уникненн¤ дублюванн¤ обстежень ≥ дл¤ повноц≥нного оздоровленн¤. ƒл¤ роботи з диспансерними хворими л≥карев≥ надаЇтьс¤ не менше 3 годин на тиждень.
   ƒиспансерному спостереженню л≥кар¤-г≥неколога п≥дл¤гають: д≥вчата-п≥дл≥тки 15-18 рок≥в, ¤к≥ в≥дв≥дують  школи та середн≥ спец≥альн≥ навчальн≥ заклади: роб≥тниц≥ промислових п≥дприЇмств ≥ заклад≥в, дл¤ ¤ких обов’¤зков≥ пер≥одичн≥ огл¤ди з метою безпеки прац≥ ≥ проф≥лактики профес≥йних захворювань, а також вс≥ ж≥нки-роб≥тниц≥ промислових п≥дприЇмств, де працюють л≥кар≥-г≥некологи; вод≥њ транспорту; механ≥затори; ж≥нки з г≥неколог≥чними захворюванн¤ми, що страждають порушенн¤ми менструального циклу, ф≥бром≥омами матки, хрон≥чними рецидивними запальними захворюванн¤ми статевих орган≥в, опущенн¤м та випаданн¤м матки ≥ п≥хви, добро¤к≥сними патолог≥чними процесами шийки матки ≥ п≥хви, зло¤к≥сними утворами статевих орган≥в. ƒиспансеризац≥ю онкохворих зд≥йснюють сп≥льно з онкологом.
Используются технологии uCoz