Ќа головну стор≥нку

—јЌ≤“ј–Ќќ - ≈ѕ≤ƒ≈ћ≤„Ќ»… –≈∆»ћ ” √≤Ќ≈ ќЋќ√≤„Ќќћ” ¬≤ƒƒ≤Ћ≈ЌЌ≤

   —ан≥тарно-г≥г≥Їн≥чний режим, його рац≥ональна орган≥зац≥¤ ≥ п≥дтримка – функц≥¤ кер≥вник≥в стац≥онару ≥ в≥дд≥ленн¤. ” першу чергу ними повинно бути вир≥шене питанн¤ вихованн¤ у всього персоналу почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ за високу ¤к≥сть виконуваноњ роботи, розум≥нн¤ причин ≥ умов поширенн¤ внутр≥шньол≥карн¤них ≥нфекц≥й, грамотне виконанн¤ правил роботи.
   —ан≥тарно-протиеп≥дем≥чний режим – комплекс орган≥зац≥йних, сан≥тарно-проф≥лактичних ≥ протиеп≥дем≥чних заход≥в, ¤к≥ запоб≥гають виникненню внутр≥шньол≥карн¤ноњ ≥нфекц≥њ.
   —ан≥тарно-протиеп≥дем≥чний режим включаЇ вимоги до сан≥тарного стану територ≥њ, на ¤к≥й розм≥щена л≥карн¤, внутр≥шнього обладнанн¤ л≥карн≥. ќсновними елементами заход≥в, ¤к≥ спр¤мован≥ на забезпеченн¤ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного режиму в л≥кувальних закладах, Ї регул¤рне проведенн¤ дез≥нфекц≥њ, суворе дотриманн¤ вимог асептики, антисептики. ¬они регламентован≥ в≥дпов≥дними документами:
   - наказ ћќ« є 691 в≥д 28.12.1989р. “ѕроф≥лактика внутр≥шньол≥карн¤ноњ ≥нфекц≥њ в акушерських стац≥онарах”;
   - наказ ћќ« є 55 в≥д 3.01.1986р. “ѕро орган≥зац≥ю роботи пологових будинк≥в (в≥дд≥лень)”;
   - наказ ћќ« є 4 в≥д 5.01.1996р. “ѕро орган≥зац≥ю та забезпеченн¤ медичноњ допомоги новонародженим в ”крањн≥”;
   - наказ ћќ« є 408 в≥д 12.07.1989р. “ѕро заходи по зниженню захворюваност≥ в≥русним гепатитом”;
   - наказ ћќ« є 1002 “ѕро проф≥лактику —Ќ≤ƒу”
   ќ—“ - 42-21-2-85 “—терил≥зац≥¤ ≥ дезинфекц≥¤ вироб≥в медичного призначенн¤, методи, засоби ≥ режим”;
   - наказ ћќ« є 223 в≥д 3.06.1998р. “ѕро зб≥р, збереженн¤ ≥ здачу лому медичних вироб≥в одноразового застосуванн¤ з пластичних мас”
    омплекс заход≥в, спр¤мованих на попередженн¤ виникненн¤ внутр≥шньол≥карн¤ноњ ≥нфекц≥њ пепедбачаЇ: дезинфекц≥ю, передстерил≥зац≥йну обробку, стерил≥зац≥ю, знезаражуванн¤ пов≥тр¤, ви¤вленн¤ нос≥њв патогенноњ флори серед медперсоналу та њх санац≥ю, ви¤вленн¤ джерел ≥нфекц≥њ у хворих ≥ њх санац≥ю тощо.

ƒез≥нфекц≥¤

   ƒез≥нфекц≥¤ – (в≥д фрунцузького слова des – запереченн¤ ≥ латинського infectio – ≥нфекц≥¤) - це знищенн¤ в середовищ≥, ¤ке оточуЇ людину, патогенних м≥кроорган≥зм≥в (бактер≥й, в≥рус≥в, рикетс≥й, найпрост≥ших, гриб≥в, токсин≥в). ѕри дез≥нфекц≥њ знищуютьс¤ в основному патогенн≥ м≥кроорган≥зми. ћетоди дез≥нфекц≥њ: механ≥чний, ф≥зичний, х≥м≥чний.
   ћета дез≥нфекц≥њ - знищити збудника в середовищ≥, ¤ке оточуЇ людину. ƒл¤ проведенн¤ дез≥нфекц≥њ необх≥дно знати:
   - що п≥дл¤гаЇ знезараженню;
   - коли необх≥дно провести дез≥нфекц≥ю;
   - чим провести дезинфекц≥ю;
   - ¤к зд≥йснити дезинфекц≥ю.
   –озд≥ли дезинфекц≥њ:
   1. власне дизенфекц≥¤;
   2. дезинсекц≥¤;
   3. дератизац≥¤;
   4. стерил≥зац≥¤.
   ƒезинсекц≥¤ – це вченн¤ про методи ≥ засоби боротьби ≥з членистоногими. ¬она може бути проф≥лактичною (створенн¤ умов, ¤к≥ стримують њх розмноженн¤) ≥ винищувальною.
   ƒератизац≥¤ – це заходи боротьби з гризунами.
   –озр≥зн¤ють два види дезинфекц≥њ: вогнищеву ≥ проф≥лактичну.
   ¬огнищева дезинфекц≥¤, залежно в≥д того, на ¤кому етап≥ передач≥ збудника вона проводитьс¤, под≥л¤Їтьс¤ на поточну та заключну.
   ѕоточна дезинфекц≥¤ проводитьс¤ у вогнищ≥ ≥нфекц≥њ в присутност≥ хворого чи бацилонос≥¤. ћета поточноњ дезинфекц≥њ - негайне знищенн¤ збудника ≥нфекц≥њ п≥сл¤ його виведенн¤ з орган≥зму хворого чи нос≥¤ з метою запоб≥ганн¤ розс≥юванн¤ в навколишньому середовищ≥. «аключна дезинфекц≥¤ проводитьс¤ у вогнищ≥ ≥нфекц≥њ п≥сл¤ ≥зол¤ц≥њ хворого чи бацилонос≥¤. ѓњ мета – повне знезараженн¤ об’Їкт≥в, ¤к≥ могли бути заражен≥ збудником ≥нфекц≥њ.
   ѕроф≥лактична дезинфекц≥¤ проводитьс¤ пост≥йно, незалежно в≥д на¤вност≥ джерела ≥нфекц≥йного захворюванн¤. ћета – запоб≥гти виникненню ≥ поширенню ≥нфекц≥йного захворюванн¤ та накопиченню збудника захворюванн¤ в навколишньому середовищ≥.
   ћетоди дезинфекц≥њ
   ћехан≥чний метод зводитьс¤ до видаленн¤ патогенних м≥кроб≥в шл¤хом обмиванн¤, чистки, вологого прибиранн¤, пранн¤, пров≥трюванн¤, вентил¤ц≥њ, ф≥льтрац≥њ. ѕроте механ≥чний метод – це лише перенесенн¤ м≥кроорган≥зм≥в з найб≥льш небезпечного в конкретн≥й обстановц≥ предмета (чинник передач≥) на менш небезпечний.
   ‘≥зичний метод включаЇ в себе:
   а) д≥ю високих температур (кип’¤т≥нн¤, стерил≥зац≥ю, спалюванн¤, вплив пари при п≥двищеному чи нормальному тиску, вологого або сухого гар¤чого пов≥тр¤, висушуванн¤, обпалюванн¤);
   б) д≥ю променевоњ енерг≥њ (ультраф≥олетове пром≥нн¤, ультразвук, рад≥оактивне та ≥он≥зуюче випром≥нюванн¤, струм ультрависокоњ частоти).
   ’≥м≥чний метод заснований на використанн≥ х≥м≥чних речовин та поЇднанн≥ њх з миючими засобами. ¬с≥ х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ використовуютьс¤ у дезинфекц≥йн≥й практиц≥, можна под≥лити на дек≥лька груп:
   1. хлорвм≥сн≥;
   2. галогени (йод);
   3. феноли;
   4. спирти;
   5. кислоти;
   6. луги;
   7. альдег≥ди;
   8. сол≥ важких метал≥в;
   барвники (метиленовий син≥й).
   ѕравила приготуванн¤ дезинф≥куючих робочих хлорвм≥сних робочих розчин≥в:
   1. √отують осв≥тлений (маточний розчин) хлорного вапна: 1 кг сухого хлорного вапна розвод¤ть у 9 л холодноњ води (хлорне вапно подр≥бнюють дерев’¤ноњ лопаткою в емальованому посуд≥ з кришкою або в скл¤ному бутл≥ з притертим корком).
   2. ¬≥дстоюють сум≥ш прот¤гом доби.
   3. «ливають одержаний розчин в темний скл¤ний посуд, закривають корком (так одержують 10% розчин хлорного вапна, ¤кий можна збер≥гати 10 д≥б у темному м≥сц≥).
   4. Ќа етикетц≥ ставл¤ть дату виготовленн¤ розчину, його концетрац≥ю, а також посаду ≥ пр≥звище особи, ¤ка приготувала даний розчин;
   5. √отують робочий розчин хлорного вапна (таб. 1).

“аблиц¤ 1. ѕриготуванн¤ робочих розчин≥в хлорного вапна з маточного розчину 10% концентрац≥њ

 онцентрац≥¤ хлорного вапна в робочому розчин≥, %

 ≥льк≥сть 10% розчину вапна, мл

ќб’Їм води, л

0,1

100

9,9

0,2

200

9,8

0,3

300

9,7

0,4

400

9,6

0,5

500

9,5

1

1000

9,0

3

3000

7,0

5

5000

5,0

   ’лорно-вапн¤не молоко використовуЇтьс¤ дл¤ дезинфекц≥њ перев’¤зочного матер≥алу в г≥неколог≥чних в≥дд≥ленн¤х (матер≥ал замочуЇтьс¤ в 20% розчин≥ прот¤гом 1 год).
   –озчин хлорам≥ну можна збер≥гати прот¤гом 15 д≥б у скл¤ному посуд≥ з притертим корком. ѕриготуванн¤ розчину р≥зноњ концентрац≥њ див≥тьс¤ у таблиц≥ 2. ƒл¤ поточноњ дезинфекц≥њ використовуЇтьс¤ 1% розчин хлорам≥ну. “епл≥ розчини хлорам≥ну (40-500 —) б≥льш активн≥, активний хлор в них не втрачаЇтьс¤.

“аблиц¤ 2. ѕриготуванн¤ розчину хлорам≥ну

 онцентрац≥¤ хлорам≥ну в розчин≥

 ≥льк≥сть хлорам≥ну, г

ќб’Їм води, мл

0,2

2

1000

1

10

990

2

20

980

3

30

970

4

40

960

5

50

950

   1.  ип’¤тт≥нн¤ (терм≥чний метод).
   «астосовуЇтьс¤ дл¤ дезинфекц≥њ вироб≥в з≥ скла, металу, ст≥йких пол≥мерних матер≥ал≥в, гуми. ѕри кип’¤т≥нн≥ вироб≥в з пол≥мерних матер≥ал≥в ус≥ вироби повинн≥ бути попередньо загорнут≥ в марлю.
   ƒл¤ дезинфекц≥њ вироб≥в методом кип’¤т≥нн¤ використовуЇтьс¤ дистильована вода, час кип≥нн¤ - 30 хвилин з моменту закипанн¤, або ж у 2% розчин≥ питтЇвоњ соди прот¤гом 15 хвилин з моменту закипанн¤. —л≥д зазначити, що вс≥ вироби повинн≥ бути зануренн≥ у воду.  ип’¤т≥нн¤ проводитьс¤ в спец≥альних дез≥нфекц≥йних кип’¤тильниках або в закритому емальованому посуд≥.
   2. ѕаровий метод дезинфекц≥њ.
   ƒезинфекц≥¤ проводитьс¤ насиченою вод¤ною парою п≥д тиском в парових стер≥л≥заторах (автоклавах), дезкамерах. –екомендуЇтьс¤ дл¤ вироб≥в з≥ скла, гуми, латекса ≥ термост≥йких пол≥мер≥в. ƒезинфекц≥¤ вироб≥в проводитьс¤ в стерил≥зац≥йних коробках (б≥ксах) прот¤гом 20 хвилин (+/- 5 хв.) при температур≥ 110 — (+/- 2 хв.).
   3. ѕов≥тр¤ний метод дезинфекц≥њ.
   ѕри цьому метод≥ використовуЇтьс¤ сухе гар¤че пов≥тр¤, ¤ке проводитьс¤ в пов≥тр¤них стерил≥заторах (сухожарових шафах). “акий метод дезинфекц≥њ застосовуЇтьс¤ дл¤ вироб≥в з≥ скла, металу, ¤к≥ знаход¤тьс¤ без упаковки (в лотках, на реш≥тках) прот¤гом 45 хвилин (+/- 5хв) при температур≥ 120 —° (+/- 40—).
   4. ’≥м≥чний метод дезинфекц≥њ.
   ÷ей метод дезинфекц≥њ передбачаЇ застосуванн¤ р≥зноман≥тних дезинф≥куючих засоб≥в (сухих ≥ в розчинах) - хлорне вапно, хлорам≥н, г≥похлорид натр≥ю, г≥похлорид кальц≥ю, сульфохлорантин, перекис водню, хлоргексидин, етиловий спирт 70 %, а також сучасн≥ закордонн≥ середники - корзолекс, корзол≥н, м≥кробак, стерил≥ум ≥ т.п. –екомендуЇтьс¤ дл¤ вироб≥в з≥ скла, короз≥йно-ст≥йких метал≥в, пол≥мерних вироб≥в, гуми.
   ¬ зв’¤зку з тим, що в л≥кувальн≥ заклади поступають хвор≥, ваг≥тн≥ ≥ пород≥лл≥ не обстежен≥ на —Ќ≤ƒ, в≥русний гепатит, - кожен з них розгл¤даЇтьс¤ ¤к потенц≥йний нос≥й в≥русу. —аме тому вс≥ ≥нструменти, предмети догл¤ду при проведенн≥ њх знезараженн¤ ч≥тко розмежовують на дв≥ групи:
   I - без б≥олог≥чних забруднень (кров’ю, ексудатом, слизом, молоком, блювотними масами, ваг≥нальними вид≥ленн¤ми ≥ ≥нше);
   II - з на¤вн≥стю б≥олог≥чних забруднень.
   ≤нструменти без б≥олог≥чних забруднень можна дезинф≥кувати повн≥стю зануривши њх, або протерти дв≥ч≥ ганч≥ркою, змоченою дезрозчином з ≥нтервалом в 15 хвилин, або оросити њх деззасобом з терм≥ном д≥њ 60 хвилин.
   ƒл¤ таких ≥нструмент≥в застосовуютьс¤ наступн≥ концентрац≥њ дезрозчин≥в:
   - хлорам≥н 1% - повне зануренн¤ на 30 хвилин;
   - г≥похлорид натр≥ю 0,25 % - повне зануренн¤ на 30 хвилин;
   - г≥похлорид кальц≥ю 0,5% - повне зануренн¤ на 30 хвилин ;
   - сульфохлорантин 0,2% - повне зануренн¤ на 30 хвилин.
   –ежим дезинфекц≥њ ≥нструмент≥в та предмет≥в догл¤ду з б≥олог≥чним забрудненн¤м дещо ≥нший. ѕри забрудненн≥ розчину кров’ю, його знезаражуюч≥ властивост≥ зменшуютьс¤, тому вс≥ ≥нструменти в першу чергу необх≥дно очистити в≥д б≥олог≥чних забруднень - промити в дезрозчин≥. ѕри дезинфекц≥њ вироб≥в, що мають внутр≥шн≥ канали, порожнини, дезрозчини в к≥лькост≥ 5-10 мл пропускають через канал дл¤ усуненн¤ залишк≥в кров≥, сироватки чи ≥нших б≥олог≥чних р≥дин в≥дразу ж п≥сл¤ њх використанн¤. ѕ≥сл¤ цього вироби повн≥стю занурюють в розчин на необх≥дний час в ≥нш≥й Їмкост≥. ƒезрозчини з залишками б≥олог≥чних речовин зливають в окрему Їмк≥сть ≥ лише п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ експозиц≥њ виливають. якщо вироби виготовлен≥ з короз≥йнонест≥йких метал≥в ≥ не витримують контакту з дезрозчинами, њх необх≥дно промити в Їмкост≥ з водою. ѕромивн≥ води знезаражують кип’¤т≥нн¤м прот¤гом 30 хвилин, або засипають сухим хлорним вапном, або хлорам≥ном дл¤ дос¤гненн¤ 3% концентрац≥њ. ≤нструменти дезинф≥кують в окрем≥й Їмкост≥.
   ƒл¤ дезинфекц≥њ можуть бути використан≥ так≥ дезрозчини:
   - 6% розчин перекису водню - терм≥н знезараженн¤ 60 хв;
   - 3% розчин хлорам≥ну - терм≥н знезараженн¤ 60 хв;
   - активований розчин хлорам≥ну 0,5% - терм≥н знезараженн¤ 60 хв;
   - осв≥тлений розчин хлорного вапна 3% - терм≥н знезараженн¤ 60 хв;
   - 0,75% розчин г≥похлориду натр≥ю - терм≥н знезараженн¤ 60 хв.
   ¬с≥ ≥нструменти дезинф≥куютьс¤ в роз≥браному вигл¤д≥. ¬≥дходи кров≥ (згустки, сироватка), сеча, блювотн≥ маси, ексудат ≥ ≥нш≥ б≥олог≥чн≥ р≥дини дл¤ знезараженн¤ виливають у Їмкост≥ з кришками, засипають сухим хлористим вапном у сп≥вв≥дношенн≥ 1:5 (200г сухого деззасобу на 1л р≥дини) перем≥шують ≥ витримують 1 год п≥сл¤ чого виливають. ѕерев’¤зочний матер≥ал, забруднений кров’ю ≥ гн≥йними вид≥ленн¤ми повн≥стю заливають дезрозчином, витримують терм≥н знезараженн¤, п≥сл¤ чого викидають. «незараженню п≥дл¤гають вс≥ б≥олог≥чн≥ в≥дходи (плацента, видаленн≥ частини орган≥в тощо).
   Ѕ≥лизну забруднену кров’ю занурюють в дезрозчин з розрахунку 5л розчину на 1кг сухоњ б≥лизни на 2 години. ѕ≥сл¤ цього пропол≥скують ≥ перуть.
   ƒл¤ знезараженн¤ ст≥н, п≥длоги в прим≥щенн¤х, де ≥снуЇ можлив≥сть њх забрудненн¤ кров’ю ≥ ≥ншими б≥олог≥чними р≥динами (операц≥йна, родзал ≥ ≥нше), використовують орошенн¤ дезрозчином, витримують час знезараженн¤, ≥ лише п≥сл¤ цього проводитьс¤ прибиранн¤.
   «г≥дно д≥ючих нормативних документ≥в, дезинф≥куюч≥ розчини дл¤ знезараженн¤ ≥нструмент≥в, предмет≥в догл¤ду ≥ ≥нше використовуютьс¤ одноразово. ƒезинф≥куюч≥ розчини виготовл¤ютьс¤:
   а) безпосередньо перед використанн¤м в Їмкост≥ де проводитьс¤ дезинфекц≥¤ вироб≥в медичного призначенн¤. ѕри цьому на робочому м≥сц≥ повинен бути деззас≥б та м≥рна Їмк≥сть дл¤ правильного приготуванн¤ дезрозчину. ™мк≥сть, в ¤к≥й проводитьс¤ дезинфекц≥¤ вироб≥в медичного призначенн¤, повинна бути промаркована - вказуЇтьс¤ назва дезрозчину, його концентрац≥¤, робитьс¤ пом≥тка - “виготовл¤Їтьс¤ щоденно”.
   б) дезрозчин готуЇтьс¤ дезинфекторами у велик≥й к≥лькост≥, при правильному збер≥ганн≥ його можна використовувати прот¤гом 7-10 дн≥в (дезрозчини повинн≥ збер≥гатись в темн≥й закрит≥й тар≥). ѕри такому вар≥ант≥ обов’¤зковим Ї проставленн¤ на Їмкост¤х дл¤ дезинфекц≥њ назви дезрозчину, його концентрац≥њ та дати виготовленн¤.
   ѕри вибор≥ того чи ≥ншого дезинф≥куючого засобу сл≥д звертати увагу на ¤кий вид м≥кроорган≥зм≥в в≥н д≥Ї ≥ вибирати найб≥льш оптимальний середник, його концентрац≥ю, час знезараженн¤.
   ѕ≥сл¤ застосуванн¤ дезрозчин≥в вс≥ вироби медичного призначенн¤ ретельно промиваютьс¤ проточною водою до повного зникненн¤ запаху дезрозчину.
   –озр≥зн¤ють поточну ≥ заключну дезинфекц≥ю. ћета поточноњ дезинфекц≥њ - негайне знищенн¤ збудника п≥сл¤ виведенн¤ його з орган≥зму хворого чи нос≥¤, з метою запоб≥ганн¤ розповсюдженн¤ його в оточуючому середовищ≥. ѕоточна дезинфекц≥¤ належить до тих заход≥в, ¤к≥ виконуютьс¤ щоденно, - знезараженн¤ ≥нструмент≥в, предмет≥в догл¤ду, використаного перев’¤зочного матер≥алу, предмет≥в довк≥лл¤ (ман≥пул¤ц≥йн≥ столики кушетки, холодильники, тумбочки, п≥длога, стел¤ ≥ ≥нше). Ќе р≥дше ¤к дв≥ч≥ на день проводитьс¤ вологе прибиранн¤ прим≥щень з застосуванн¤м дезинф≥куючих засоб≥в. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ 0,5 % осв≥тлений розчин хлорного вапна, 0,25 % розчин г≥похлориду натр≥ю, ≥нш≥ дезрозчини.
   ћета заключноњ дезинфекц≥њ - повне знезараженн¤ об’Їкт≥в, ¤к≥ могли бути зараженн≥ збудником ≥нфекц≥њ. «аключна дезинфекц≥¤ проводитьс¤ у випадку смерт≥ хворого, виписки ≥нфекц≥йного хворого (переведенн¤ його в ≥нфекц≥йне в≥дд≥ленн¤), п≥сл¤ проведенн¤ ремонту прим≥щенн¤ ≥ ≥нше.
   «а таких умов пост≥льна б≥лизна (матрас, ковдра, подушка) здаЇтьс¤ в дезкамеру, навколишн≥ предмети (л≥жко, тумбочки ≥ ≥нше) протираютьс¤ дезрозчином. —т≥ни, п≥длога орошуютьс¤ дезрозчином, пов≥тр¤ кварцуЇтьс¤. ѕро проведенн¤ заключноњ дезинфекц≥њ робитьс¤ запис у в≥дпов≥дн≥й документац≥њ дезинфектором або медперсоналом.
   ѕро ефективн≥сть дезинфекц≥њ суд¤ть на основ≥ результат≥в бактер≥олог≥чного досл≥дженн¤. ” в≥дд≥ленн¤х не р≥дше ¤к 1 раз на м≥с¤ць, а також п≥сл¤ проведенн¤ заключноњ дезинфекц≥њ берутьс¤ змиви на на¤вн≥сть патогенноњ м≥крофлори прац≥вниками баклаборатор≥њ. ѕатогенна флора не повинна бути ви¤влена. ѕри позитивних результатах проводитьс¤ повторна дезинфекц≥¤. «миви на на¤вн≥сть патогенноњ флори берутьс¤ з ус≥х предмет≥в, що п≥дл¤гають дезинфекц≥њ.
   ѕередстерил≥зац≥йна очистка ≥нструмент≥в
   ¬есь ≥нструментар≥й, ¤кий в подальшому буде стерил≥зуватись, повинен пройти передстерил≥зац≥йну очистку, з метою очищенн¤ його в≥д б≥олог≥чних, механ≥чних забруднень, залишк≥в ≥н’Їкц≥йних препарат≥в.
   ѕредстерил≥зац≥йна очистка проводитьс¤ механ≥чним або ручним способом.
   ћехан≥чну передстерил≥зац≥йну очистку зд≥йснюють за допомогою спец≥ального обладнанн¤ струменевим, ротац≥йним методом з застосуванн¤м йорш≥в або ультразвуку. ѕередстерил≥зац≥йна обробка ≥нструмент≥в ручним методом складаЇтьс¤ з наступних етап≥в:
   1. ѕромиванн¤ п≥д проточною водою - кожен ≥нструмент окремо в роз≥браному вид≥ прот¤гом 0.5-1 хвилини.
   2. «амочуванн¤ в комплексному миючому розчин≥ на 15-20 хвилин, при умов≥, що розчин п≥д≥гр≥тий до 50-55° — (температура в процес≥ обробки ≥нструмент≥в не п≥дтримуЇтьс¤).
   3. ћитт¤ в комплексному миючому розчин≥ за допомогою йорша або ватно-марлевого тампона. ћиЇтьс¤ кожний вир≥б окремо 0,5-1 хвилину.
   4. ѕропол≥скуванн¤ п≥д проточною водою прот¤гом 10 хвилин.
   5. ќпол≥скуванн¤ дистильованою водою 0,5 хвилини. ¬с≥ ≥нструменти п≥дл¤гають передстерил≥зац≥йн≥й очистц≥ в роз≥браному вигл¤д≥.
    омплексний миючий розчин складаЇтьс¤ з: 5г миючого середника “Ћотос” (або ≥ншого на б≥олог≥чн≥й основ≥) + 170г 3% розчину перекису водню + 825мл води.
   ƒл¤ приготуванн¤ комплексного миючого розчину в ман≥пул¤ц≥йних повинн≥ бути м≥рн≥ Їмкост≥. ѕредстерил≥зац≥йна обробка проводитьс¤ в промаркован≥й посудин≥. ѕриготовлений миючий розчин маЇ терм≥н придатност≥ - 1 доба. Ќормативними документами передбачено повторне його використанн¤ - до 6 раз≥в прот¤гом 24 годин з моменту його виготовленн¤, при умов≥, що розчин не зм≥нюЇ свого забарвленн¤. «м≥на кольору розчину св≥дчить про його забрудненн≥сть, що знижуЇ його очисн≥ властивост≥.
   ≤снують ≥нш≥ методи передстерил≥зац≥йноњ очистки ≥нструмент≥в, в тому числ≥ засобами заруб≥жного виробництва, що Ї в перел≥ку засоб≥в дозволених ћќ« ”крањни (бодадин).
   як≥сть передстерил≥зац≥йноњ очистки ≥нструмент≥в оц≥нюють при постановц≥ проб:
   а) на на¤вн≥сть кров≥ (б≥лка) - азоп≥ритова, ам≥доп≥ринова проби, проба з гематотестом “‘акелом”;
   б) на на¤вн≥сть залишк≥в к≥лькостей миючого середника - фенолфталењнова проба (використовуЇтьс¤ 2% спиртовий розчин фенолфталењну).
    онтролю п≥дл¤гаЇ 1% в≥д обробленого ≥нструментар≥ю, але не менше 3-5 одиниць. ѕроби провод¤тьс¤ щоденно, контролюютьс¤ старшою медичною сестрою в≥дд≥ленн¤, головною медсестрою.
   ѕри позитивних пробах на приховану кров вс¤ парт≥¤ ≥нструмент≥в, в≥д ¤ких в≥дбирались ≥нструменти на контроль, п≥дл¤гають повторн≥й передстерил≥зац≥йн≥й обробц≥.
   ѕри позитивн≥й фенолфталењнов≥й проб≥ (виникаЇ забарвленн¤ малинового кольору) ≥нструменти п≥дл¤гають повторному ретельному промиванню п≥д проточною водою. ¬едетьс¤ журнал обл≥ку передстерил≥зац≥йноњ очистки.

ƒата

—пос≥б обробки

«ас≥б

–езульт вибору х≥м≥чноного контролю

ѕ≤Ѕ

назва виробу

к≥льк≥сть

забруднено кров’ю

забруднено миюч.засоб.

—терил≥зац≥¤

   —терил≥зац≥¤ забезпечуЇ повне знищенн¤ вегетативних ≥ спорових форм патогенних ≥ непатогенних м≥кроорган≥зм≥в.
   —терил≥зац≥њ п≥дл¤гають вс≥ вироби медичного призначенн¤, ¤к≥ в процес≥ свого використанн¤ передбачають контакт з раневою поверхнею, слизовою оболонкою ≥ ≥н’Їкц≥йними препаратами. Ќаприклад: ножиц≥ дл¤ стрижки н≥гт≥в лише дезинф≥куютьс¤, а ножиц≥ дл¤ зн¤тт¤ шв≥в обов’¤зково повинн≥ бути стерильними; термометр медичний п≥сл¤ використанн¤ дезинф≥куЇмо, а коли необх≥дно вим≥р¤ти температуру в пр¤м≥й кишц≥ (у д≥тей, г≥неколог≥чних хворих) -його потр≥бно стерил≥зувати.
   ≤снують р≥зн≥ методи стерил≥зац≥њ, ≥ виб≥р методу залежить в≥д особливостей виробу, ¤кий необх≥дно простерил≥зувати.
   ћетоди стерил≥зац≥њ, ¤к≥ найчаст≥ше застосовуютьс¤:
   ѕов≥тр¤ний метод стерил≥зац≥њ рекомендуЇтьс¤ дл¤ стерил≥зац≥њ вироб≥в з≥ скла, металу. —терил≥зац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом сухого гар¤чого пов≥тр¤ 180° — (+/-20—) прот¤гом одн≥Їњ години в сухожарових шафах. ≤нструменти повинн≥ стерил≥зуватись сухими ≥ в упаковках з≥ спец≥ального паперу, або ж без упаковки - у в≥дкритих Їмкост¤х на реш≥тц≥. ¬ироби простерил≥зован≥ в м≥шечках з спец≥ального паперу можуть збер≥гатись стерильними 3 доби. ¬ироби простерил≥зован≥ без упаковки повинн≥ бути використан≥ безпосередньо п≥сл¤ стерил≥зац≥њ. ƒл¤ контролю роботи пов≥тр¤ного стерил≥затора з кожною парт≥Їю ≥нструмент≥в закладаЇтьс¤ ≥ндикатор. ÷е можуть бути трубчаст≥ ≥ндикатори - “»“ -3, т≥осечовина, альбуцид або стр≥чковий ≥ндикатор стерильност≥. ќстанн≥й ¤вл¤Ї собою паперову стр≥чку б≥лого кольору. ѕ≥д д≥Їю температури 180° — прот¤гом години вона зм≥нюЇ кол≥р - стаЇ коричневою. ¬ пов≥тр¤ний стерил≥затор кладуть смужки довжиною 2см.
   ѕаровий метод рекомендуЇтьс¤ дл¤ стерил≥зац≥њ ≥нструмент≥в з металу, вироб≥в з гуми, перев’¤зочного матер≥алу, б≥лизни. —терил≥зац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ в автоклав≥ п≥д д≥Їю вод¤ноњ пари, ¤ка подаЇтьс¤ п≥д тиском.
   –ежим роботи автоклава може бути такий:
   а) t - 132° —, тиск - 0.20 ћѕа (2 атмосфери), час стерил≥зац≥њ - 20 хвилин. «астосовуЇтьс¤ дл¤ стерил≥зац≥њ перев’¤зочного матер≥алу, б≥лизни, вироб≥в з металу. ѕри цьому використовуютьс¤ так≥ ≥ндикатори - фенацетин, ман≥лоза ≥ сечовина, стр≥чковий ≥ндикатор ≤— - 13
   б) t - 120 ° —, тиск - 0.11 ћѕа (1.5 атмосфери), час стерил≥зац≥њ - 45 хвилин. ÷ей режим використовуЇтьс¤ дл¤ терил≥зац≥њ гумових вироб≥в (рукавиц≥, катетери, зонди, балончики дл¤ в≥дсмоктуванн¤ слизу ≥ ≥нше). як ≥ндикатор стерильност≥ застосовуЇтьс¤ фуксин з бензойною кислотою.
   —терил≥зац≥¤ проводитьс¤ в стерил≥зац≥йних коробках (б≥ксах), або в подв≥йн≥й м’¤к≥й упаковц≥ з б¤з≥. ѕред закладкою вироб≥в на стерил≥зац≥ю, б≥кс попередньо повинен бути дв≥ч≥ протертий з ≥нтервалом в 15 хвилин 1 % розчином хлорам≥ну, промитий дистильованою водою ≥ висушений.
   ћатер≥али дл¤ стерил≥зац≥њ в б≥кси закладаютьс¤ в сухому вигл¤д≥, рихло. √умов≥ вироби повинн≥ бути проталькован≥ та загорнут≥ в марлю. ѕеренос¤тьс¤ б≥кси в спец≥альних м≥шках. “ерм≥н стерильност≥ вироб≥в в б≥ксах, ¤к≥ не в≥дкривались - 3 доби. ¬≥дкритий б≥кс повинен бути використаний в той же день. якщо залишились невикористан≥ вироби в в≥дкритому б≥кс≥, вони п≥дл¤гають повторн≥й стерил≥зац≥њ. —аме тому на вс≥х б≥ксах прикр≥пл¤ютьс¤ б≥рки з вказанн¤м дати стерил≥зац≥њ ≥ п≥дпису медсестри, ¤ка проводила стерил≥зац≥ю.
   ¬едетьс¤ журнал обл≥ку стерил≥зац≥њ пов≥тр¤ним ≥ паровим методом.

∆урнал обл≥ку роботи стерил≥затора пов≥тр¤ного (парового)

ƒата

ћарка є стерил≥зац≥њ

¬ироби що стерил≥зу-ютьс¤

”паковка

„ас стерил≥зац≥њ

–ежим

“ест контроль

ѕ≥дпис

назва

к-сть

початок

к≥нець

тиск

t

б≥олог≥чний

терм≥чний

х≥м≥чний

   ’≥м≥чний метод стерил≥зац≥њ проводитьс¤ за допомогою розчин≥в х≥м≥чних препарат≥в. ¬≥н рекомендуЇтьс¤ дл¤ вироб≥в з пол≥мерних матер≥ал≥в, скла, короз≥йност≥йких метал≥в. Ќайчаст≥ше використовуЇтьс¤ 6 % розчин перекису водню. —терил≥зац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ при к≥мнатн≥й температур≥ - 6 годин, в п≥д≥гр≥тому розчин≥ до 50° — - 3 години.
   —терил≥зац≥¤ повинна проводитись при повному зануренн≥ вироб≥в, котр≥ в≥льно розкладаютьс¤ в Їмкост≥ з розчином, довг≥ вироби вкладають по сп≥рал≥. ¬с≥ канали ≥ порожнини заповнюютьс¤ розчином. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ часу стерил≥зац≥њ вс≥ вироби дв≥ч≥ занурюють на 5 хвилин в стерильну воду, кожний раз зм≥нюючи њњ. ѕот≥м вироби перенос¤тьс¤ стерильним корцангом в стерильну Їмк≥сть або укладку. “ерм≥н збереженн¤ стерильност≥ вироб≥в в стерильн≥й Їмкост≥ - 3 доби. –озчин перекису водню може використовуватись прот¤гом 7 д≥б з дн¤ приготуванн¤ при умов≥ збереженн¤ його в закрит≥й Їмкост≥ в темному м≥сц≥. ѕодальше використанн¤ розчину можливе лише при умов≥ контролю вм≥сту активно д≥ючих речовин.
   ƒл¤ х≥м≥чного методу стерил≥зац≥њ можна використовувати розчин дексону - I з глутаровим альдег≥дом.
   ƒуже зручно користуватись засобами заруб≥жного виробництва. “ак при використанн≥ 2% розчину корзолексу стерильн≥сть дос¤гаЇтьс¤ через 60 хвилин, а при використанн≥ 4 % розчину - через 30 хвилин.  орзолекс маЇ антикороз≥йн≥ властивост≥, тому ним зручно стерил≥зувати р≥жуч≥ ≥нструменти, а також оптику. ѕроте, сл≥д зазначити, що його використанн¤ обмежуЇтьс¤ його варт≥стю.
   ≤снуЇ також газовий метод стерил≥зац≥њ, рад≥ац≥йний метод стерил≥зац≥њ (дл¤ вироб≥в одноразового використанн¤).
   «а ¤к≥стю стерил≥зац≥њ ведетьс¤ бактер≥олог≥чний контроль. ѕрац≥вники баклаборатор≥њ беруть змиви на стерильн≥сть 1 раз в 7-10 дн≥в.
   « метою попередженн¤ поширенн¤ ≥нфекц≥њ пов≥тр¤но-крапельним шл¤хом проводитьс¤ знезараженн¤ пов≥тр¤ методом кварцуванн¤. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ бактерицидн≥ лампи: настельн≥ ќЅѕ - 300, або наст≥нн≥ - ЅќЌ - 150, пересувн≥ - ќЅѕ - 450 з ультраф≥олетовими лампами ƒЅ 30 - 1 (при в≥дсутност≥ людей).  варцуванн¤ пов≥тр¤ проводитьс¤ в режим≥ в≥дпов≥дному дл¤ даного прим≥щенн¤. ¬ цих прим≥щенн¤х (ман≥пул¤ц≥йна, операц≥йна, перев’¤зочна гн≥йна ≥ чиста, родзал, п≥сл¤родов≥ палати, палати новонароджених, палати ≥нгтенсивноњ терап≥њ ≥ ≥нше) Ї граф≥ки кварцуванн¤ ≥ знезараженн¤ пов≥тр¤ проводитьс¤ зг≥дно цих граф≥к≥в, що залежать в≥д орган≥зац≥њ роботи в даних прим≥щенн¤х. Ѕактер≥альне обс≥менн≥н¤ прот¤гом перших 15 хвилин безперервноњ роботи знижуЇтьс¤ в 7 -10 раз.
   « метою своЇчасноњ зам≥ни бактерицидних ламп ведетьс¤ журнал обл≥ку роботи бактерицидноњ лампи.
   Ўвидке ≥ ефективне очищенн¤ пов≥тр¤ забезпечують пов≥тр¤очищувач≥ ¬ќѕ– - 0.9, ¬ќѕ– - 15.
   Ѕактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ пов≥тр¤ передбачаЇ визначенн¤ загального вм≥сту м≥кроорган≥зм≥в в 1 куб≥чному метр≥ пов≥тр¤ та визначенн¤ вм≥сту золотистого стаф≥лока в 1 куб≥чному метр≥ пов≥тр¤. ѕроводитьс¤ 1 раз в м≥с¤ць. ѕос≥в пов≥тр¤ проводитьс¤ на поживне середовище в чашках ѕетр≥, ¤к≥ ≥нкубують при t 370C прот¤гом 24 годин, п≥сл¤ чого проводитьс¤ п≥драхунок колон≥й ≥ перерахунок на 1 куб≥чний метр.

ѕрим≥щенн¤

”мови роботи

ƒопустима загальна  √%  ≤ќ в 1 куб.м пов≥тр¤

ƒопустима к-сть колон≥й золот. стаф. ¬ 1 куб.м
 ќперац≥йна та родзал  до роботи  не > 500  -
 п≥сл¤ роботи  не > 1000  не > 4
 ѕалати ≥нтенсивноњ терап≥њ  п≥д час роботи  не > 500  -
 ƒит¤ч≥ палати  п≥дготовлен≥ до роботи  не > 500  -
 п≥д час роботи  не > 750  не > 4

   ќбстеженн¤ прац≥вник≥в на бацилонос≥йство.
   ќск≥льки медичн≥ прац≥вники можуть бути джерелом виникненн¤ внутр≥шньол≥карн¤ноњ ≥нфекц≥њ в г≥неколог≥чних в≥дд≥ленн¤х та акушерських стац≥онарах проводитьс¤ њх обстеженн¤ на бацилонос≥йство не р≥дше 1 разу на р≥к. ќбов’¤зковому бактер≥олог≥чному досл≥дженню п≥дл¤гаЇ слиз з передн≥х в≥дд≥л≥в носа та з≥ву. «аб≥р матер≥алу з з≥ву проводитьс¤ з поверхонь мигдалик≥в ватним тампоном натще або не ран≥ше н≥ж через 2-3 години п≥сл¤ прийманн¤ њж≥. ѕос≥в на середовище матер≥алу, що досл≥джуЇтьс¤, зд≥йснюють не п≥зн≥ше, ¤к через 2 години п≥сл¤ забору.
   якщо в пос≥в≥ ≥з слизу носоглотки медичного прац≥вника вид≥лено стаф≥локок, медприц≥внику обов’¤зково призначають консультац≥ю стоматолога ≥ отолар≥нголога. ѕри виключенн≥ патолог≥њ даними спец≥ал≥стами бацилонос≥й проходить санац≥ю, що зд≥йснюЇтьс¤ розчином фурацил≥ну, масл¤ним розчином хлорф≥л≥пту тощо. ѕ≥сл¤ цього повторно трич≥ берутьс¤ мазки на стаф≥лококонос≥йство.  оли ж ≥ п≥сл¤ проведеноњ санац≥њ продовжуЇ вис≥ватись стаф≥локок - робл¤ть пос≥в на чутлив≥сть до антиб≥отик≥в ≥ провод¤ть курс антиб≥отикотерап≥њ. ѕри в≥дсутност≥ ефекту провод¤ть фенотипуванн¤ ≥ продовжують санац≥ю. якщо ж прот¤гом року не вдаЇтьс¤ дос¤гнути позитивного результату, такий прац≥вник переводитьс¤ на роботу в будь-¤ке в≥дд≥ленн¤ соматичного проф≥лю.
   ўоденно, перед початком роботи прац≥вники в≥дд≥ленн¤ г≥неколог≥њ, оперблок≥в, пологового будинку огл¤даютьс¤ л≥карем. ќгл¤ду п≥дл¤гають шк≥рн≥ покриви з метою ви¤вленн¤ висипань, огл¤даЇтьс¤ з≥в ≥ вим≥рюЇтьс¤ температура т≥ла. ¬≥дм≥тка робитьс¤ в спец≥альному журнал≥. ѕри ви¤вленн≥ запальних та ≥нфекц≥йних захворювань медпрац≥вник не допускаЇтьс¤ до роботи.
   ƒв≥ч≥ на р≥к медичн≥ прац≥вники повинн≥ обстежуватись на RW ≥ —Ќ≤ƒ, австрал≥йський антиген. ѕрац≥вники пологового будинку проход¤ть ретельне медичне обстеженн¤ зг≥дно наказу є 555 ћќ«.
   Ѕактер≥олог≥чне обстеженн¤ в в≥дд≥ленн¤х
   «г≥дно наведеного вище, в в≥дд≥ленн¤х л≥кувальних заклад≥в повинен проводитись бактер≥олог≥чний контроль в наступному об’Їм≥:
   1 раз в м≥с¤ць - бактер≥олог≥чне досл≥дженн¤ м≥кробноњ забрудненост≥ предмет≥в довк≥лл¤;
   1 раз в м≥с¤ць - пос≥в пов≥тр¤ на визначенн¤ його м≥кробного забрудненн¤;
   1 раз в м≥с¤ць - змиви на на¤вн≥сть кишечноњ палочки (у роздаточних, њдальн¤х);
   1 раз в 7-10 дн≥в - змиви на стерильн≥сть;
   1 рвз на квартал - мазки на бацилонос≥йство.
   ѕозачерговий бактер≥олог≥чний контроль проводитьс¤ за еп≥дем≥чними показами. —анстанц≥¤ ≥ дезстанц≥¤ провод¤ть бактер≥олог≥чний контроль не р≥дше ¤к 1 раз в квартал.
   ¬нутр≥шньол≥карн¤ну ≥нфекц≥ю (¬Ћ≤) ком≥тет експерт≥в ¬ќќ« визначаЇ, ¤к захворюванн¤ м≥кробного походженн¤ (в≥русного, бактер≥ального, грибкового), що виникло внасл≥док ≥нф≥куванн¤ в стац≥онар≥ при обстеженн≥, л≥куванн≥ або перебуванн≥, ¤к в стац≥онар≥ так ≥ п≥сл¤ виписки з л≥карн¤ного закладу прот¤гом м≥с¤ц¤. “их, котр≥ захвор≥ли, об’Їднують умови ≥нф≥куванн¤, збудники та кл≥н≥чн≥ про¤ви захворюванн¤. ѕроте терм≥н внутр≥шньол≥карн¤на ≥нфекц≥¤ поЇднуЇ р≥зноман≥тн≥ нозолог≥чн≥ форми.
   ћехан≥зм поширенн¤ госп≥тальних штам≥в м≥кроорган≥зм≥в :
   1.  онтактний (головн≥ фактори передач≥ - руки медичного персоналу, медична апаратура, засоби догл¤ду за хворими, тощо);
   2. ‘екально-оральний (њжа, р≥дини дл¤ пит¤, зонди;
   3. ѕов≥тр¤но-крапельний;
   4. “рансфуз≥йний.
   Ќа кожний випадок внутр≥шньол≥карн¤ноњ ≥нфекц≥њ в оперативному пор¤дку (прот¤гом 2 годин - по телефону, та прот¤гом доби - письмово подаЇтьс¤ екстрене пов≥домленн¤ в дезстанц≥ю. ¬с≥ випадки реЇструютьс¤ в журнал≥ обл≥ку ≥нфекц≥йних захворювань (форма є 6), та провод¤тьс¤ протиеп≥дем≥чн≥ заходи.
   ѕроф≥лактичн≥ заходи у випадку ситуац≥њ, при ¤к≥й можливе ≥нф≥куванн¤ в≥русом —Ќ≤ƒ (авар≥йна ситуац≥¤).
   ¬с≥ ман≥пул¤ц≥њ медичний персонал виконуЇ в зм≥нному халат≥, шапочц≥, зм≥нному взутт≥ ≥ обов’¤зково в гумових рукавиц¤х. ѕеред роботою вс≥ пошкодженн¤ шк≥ри на руках повинн≥ бути заклеЇн≥ лейкопластирем. ѕри робот≥ сл≥д уникати випадкових травм ≥нструментами. ѕри проведенн≥ ман≥пул¤ц≥й бажано користуватись одноразовими ≥нструментами. ѕри використанн≥ багаторазового ≥нструментар≥ю, в≥н п≥дл¤гаЇ обов’¤зков≥й дезинфекц≥њ.
   ¬с≥ робоч≥ м≥сц¤ повинн≥ бути забезпечен≥ дез≥нф≥куючими засобами. ¬ доступному м≥сц≥ збер≥гаЇтьс¤ аптечка, ¤ка м≥стить: 70° — спирт, йод, марганцевокислий кал≥й, дистильовану воду, перев’¤зочний матер≥ал. Ќеобх≥дно передбачити недоторканий запас дезинф≥куючих засоб≥в в так≥й к≥лькост≥, щоб можна було зручно ≥ швидко приготувати розчин необх≥дноњ концентрац≥њ (наважки хломам≥ну по 30г ≥ 1 л≥тр води). ћаргенцевокислий кал≥й фасуЇтьс¤ по 0,1г. ѕри розведенн≥ його в 1 л≥тр≥ води утворюЇтьс¤ розчин св≥тло-рожевого кольору ( 1:1000).
   ѕри попаданн≥ (або п≥дозр≥ на попаданн¤) заоаженого матер≥алу на халат, од¤г - це м≥сце необх≥дно обробити дезрозчином, пот≥м знезаразити рукавиц≥, зн¤ти халат ≥ замочити в дезрозчин≥, або закласти в стерил≥зац≥йн≥ коробки дл¤ автоклавуванн¤. ¬зутт¤ сл≥д обробити ганч≥ркою, змоченою в дезрозчин≥. Ўк≥ру рук ≥ ≥нших д≥л¤нок т≥ла п≥д забрудненим од¤гом сл≥д протерти 70° спиртом. ѕри попаданн≥ заразного (чи п≥дозр≥лого матер≥алу на обличч¤, його старанно миють милом. ѕротирають 70° спиртом. ќч≥ промивають розчином марганцевокислого кал≥ю в розведенн≥ 1:10000. ѕри попаданн≥ заразного матер≥алу в рот - ротову порожнину пропол≥скують 70° спиртом. ѕри пошкодженн≥ шк≥ри (пор≥зи, уколи) сл≥д видалити кров з ранки ≥ обробити шк≥ру 70° спиртом, а пот≥м йодом. ѕри попаданн≥ ≥нф≥кованого чи п≥дозр≥лого матер≥алу на п≥длогу, ст≥ни, мебл≥, обладнанн¤ - забруднене м≥сце заливають дезрозчином, пот≥м протирають ганч≥ркою, змоченою в дезрозчин≥. ¬икористану ганч≥рку кидають в посуд з дезрозчином, або в бак дл¤ подальшого автоклавуванн¤.
   ѕро вс≥ випадки авар≥йних ситуац≥й, при ¤ких можливе ≥нф≥куванн¤ медпрац≥вник≥в в≥русом —Ќ≤ƒ, ≥нформуЇтьс¤ адм≥н≥страц≥¤. –обитьс¤ в≥дпов≥дний запис в журнал≥ реЇстрац≥њ авар≥йних ситуац≥й. «а потерп≥лими ведетьс¤ нагл¤д прот¤гом 1 року. ” випадку в≥д’Їмних реакц≥й на —Ќ≤ƒ через 6 тижн≥в, 12 тижн≥в, 6 м≥с¤ц≥в, один р≥к п≥сл¤ випадку спостереженн¤ припин¤Їтьс¤. Rated by PING
Используются технологии uCoz