Ќа головну стор≥нку

ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ “ј  ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я

   1. √ормональна контрацепц≥¤:
    а) ќральн≥ контрацептиви;
    б) ≤н’Їкц≥йн≥ контрацептиви;
    в) ≤мплантанти;
   2. ¬нутр≥шньоматков≥ засоби.
   3. Ѕар’Їрн≥ методи та сперм≥циди.
   4. ћетод лактац≥йноњ аменорењ.
   5. ѕрироднЇ плануванн¤ с≥м”њ.
   6. ƒобров≥льна стерил≥зац≥¤.
   7. Ќев≥дкладна контрацепц≥¤.

ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ'ѓ “ј  ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я

   «а визначенн¤м ¬ќќ«, терм≥н "плануванн¤ с≥м'њ" (ѕ—) передбачаЇ т≥ види д≥¤льност≥, мета ¤ких  допомогти окремим особам та шлюбним парам дос¤гти де¤к≥ результати, а саме:
   - уникнути небажаноњ ваг≥тност≥;
   - регулювати ≥нтервали м≥ж ваг≥тност¤ми;
   - народити бажаних д≥тей;
   - визначати к≥льк≥сть д≥тей в с≥м”њ.
   ¬ умовах р≥зкого зниженн¤ народжуваност≥ в ”крањн≥ проблема плануванн¤ с≥м”њ набуваЇ великого медико-соц≥ального значенн¤.
   јборт в ”крањн≥ продовжуЇ залишатис¤ основним методом регулюванн¤ народжуваност≥. ѕри цьому ускладненн¤ п≥сл¤ аборту спостер≥гаютьс¤ у кожноњ третьоњ ж≥нки, а серед першоваг≥тних частота њх складаЇ 40 %. ќсновними ускладненн¤ми аборту Ї: безпл≥дд¤, невиношуванн¤, запаленн¤ ген≥тал≥й, ендокринн≥ порушенн¤, ускладненн¤ посл≥дуючих ваг≥тностей та полог≥в.
   ¬икористанн¤ контрацепц≥њ в наш≥й крањн≥ ще Ї недостатн≥м, що по┤зано з недосконалою системою ≥нформуванн¤ населенн¤ з проблем плануванн¤ с≥м”њ ≥ низьким р≥внем сексуальноњ культури.
   ¬раховуючи державну спр¤мован≥сть даноњ проблеми, постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13 вересн¤ 1995 року була прийн¤та Ќац≥ональна програма “ѕлануванн¤ с≥м”њ”.
   ѕлануванн¤ с≥м”њ ¤к суттЇвий елемент первинноњ медичноњ допомоги в ”крањн≥, включаЇ так≥ види д≥¤льност≥:
   - ≥нформац≥¤ ≥ консультуванн¤ населенн¤ з питань плануванн¤ с≥м”њ;
   - орган≥зац≥¤ служб плануванн¤ с≥м”њ;
   - забезпеченн¤ населенн¤ засобами контрацепц≥њ;
   - л≥куванн¤ безпл≥дд¤ та сексуальних розлад≥в;
   -п≥двищенн¤ р≥вн¤ знань та квал≥ф≥кац≥њ з даноњ проблеми акушер≥в-г≥неколог≥в, л≥кар≥в ≥нших спец≥альностей, а також медичних прац≥вник≥в середньоњ ланки, насамперед акушерок фельдшерсько-акушерських пункт≥в;
   -поглибленн¤ ≥ розширенн¤ роботи щодо статевого вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в, п≥дготовки вчител≥в ≥ батьк≥в по питанн¤м сексуального розвитку д≥тей;
   - п≥двищенн¤ ¤кост≥ медичних послуг в служб≥ плануванн¤ с≥м”њ.
   11 червн¤ 1997 року ћ≥н≥стерство охорони здоро┤ ”крањни видало наказ є 180 “ѕро орган≥зац≥ю роботи медичних центр≥в плануванн¤ с≥м”њ ≥ репродукц≥њ людини”, де затверджено положенн¤ про центри та каб≥нети плануванн¤ с≥м”њ.

 ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я

   ≤стор≥¤ контрацепц≥њ своњм кор≥нн¤м с¤гаЇ вглиб в≥к≥в. ќдним з найб≥льш   давн≥х джерел Ї опис протизапл≥дних паст. ѓх описав  алун ≥з ™гипту.
   ¬ знаменитому пап≥рус≥ ≈берса, написаному приблизно 1550 рок≥в до н.е., говоритьс¤ про перший в ≥стор≥њ медицини тампон, прос¤кнутий фармаколог≥чними середниками, до складу ¤кого входили сок акац≥њ та гум≥араб≥к, ¤к≥ в процес≥ ферментац≥њ вид≥л¤ють молочну кислоту, що д≥Ї сперм≥цидно. Ѕ≥бл≥йний —тарий «ав≥т описуЇ гр≥х ќнана, ¤кий використав перерваний статевий акт. ÷ей метод ≥ до цього часу використовуЇтьс¤ у багатьоњх крањнах ¤к ун≥версальний метод регулюванн¤ народжуваност≥. “ехн≥ка контролю за народжуван≥стю дос¤гла високого р≥вн¤ в часи античного –иму ≥ √рец≥њ. —оранус (98-138 рр. до н.е.) – видатний г≥неколог того часу – описуЇ численн≥ розчини з фруктовими кислотами ¤к протизапл≥дн≥ засоби, а також наводить показанн¤ та протипоказанн¤ до перериванн¤ ваг≥тност≥. ¬ христи¤нськ≥й рел≥г≥њ протизапл≥дн≥ засоби були заборонен≥, що п≥дтверджуЇ енцикл≥ка ѕапи ѕавла V≤≤ в≥д 1968 року, де вказано, що кожний статевий акт повинен зд≥йснюватис¤ дл¤ продовженн¤ роду людського.
   ¬ 1564 роц≥ ‘алоп≥й створив гумовий ковпачок, ¤кий од¤гавс¤ на гол≥вку статевого члена дл¤ проф≥лактики сиф≥л≥су.
   ¬ 1843-1844 роках в≥дкритт¤ вулкан≥зац≥њ та виробництва гуми дозволило виготовити презерватив. ¬ 1938 роц≥ н≥мецький вчений ‘. ¬≥льде створив перший шийковий ковпачок. Ќ. √аазe – запропонував ваг≥нальну д≥афрагму.
   ѕерш≥ внутр≥шньоматков≥ сп≥рал≥ (¬ћ—) у вигл¤д≥ к≥льц¤ описан≥ –. –≥хтером в 1909 роц≥, але широко њх стали застосовувати в 60-х роках п≥сл¤ створенн¤ сучасних ст≥йких пол≥мерних матер≥ал≥в.
    онтрацепц≥¤ под≥л¤Їтьс¤ на:

   - гормональну;
   - внутр≥шньоматков≥ засоби;
   - бар'Їрний метод та сперм≥циди;
   - метод лактац≥йноњ аменорењ;
   - природнЇ плануванн¤ с≥м”њ;
   - метод перерваного статевого акту;
   - стерил≥зац≥ю.

√ормональна контрацепц≥¤

   ћ≥льйони здорових ж≥нок у всьому св≥т≥ в≥д≥дють перевагу гормональн≥й контрацепц≥њ. јнал≥з в≥кового складу показав, що молод≥ ж≥нки здеб≥льшого застосовують оральн≥ контрацептиви (ќ ), а ж≥нки б≥льш старшого в≥ку - ≥нш≥ методи контрацепц≥њ. ѕ≥сл¤ довгих рок≥в пошук≥в в 1937 роц≥  урсрок прийшов до висновку, що естрон пригн≥чуЇ овул¤ц≥ю ≥ може використовуватис¤ дл¤ контролю за фертильн≥стю. Ћише в 50-х роках були отриман≥ перш≥ орально активн≥ прогестагени (норестерон), х≥м≥чна структура ¤ких  в≥дкрита –ассель ћаркером. ѕриродний гормон прогестерон маЇ невеликий оральний протизапл≥дний ефект. “ому в 60-х роках були створен≥ комб≥нован≥ оральн≥ контрацептиви, ( ќ  ), до складу ¤ких входили естрогени та гестагени (прогестерон).
   ѕерш≥ комб≥нован≥ ќ  включали у вигл¤д≥ естроген≥в етин≥л-естрад≥ол в великих дозах, що в б≥льшост≥ випадк≥в негативно впливав на соматичний стан ж≥нок. ÷е були препарати першого покол≥нн¤.
   ќсновн≥ досл≥дженн¤ останн≥х рок≥в були спр¤мован≥ на зниженн¤ дози естроген≥в. «араз у багатьох випадках використовують ќ , ¤к≥ м≥ст¤ть не б≥льше 30 мкг естрогену. ўо стосуЇтьс¤ прогестерону, то метою досл≥джень Ї не т≥льки зменшенн¤ дози препарату, але ≥ зм≥на його ¤кост≥.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я ќ–јЋ№Ќ»’  ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬≤¬

   —учасн≥ ќ  под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: комб≥нован≥ ≥ чист≥ ( м≥н≥-п≥л≥). —еред комб≥нованих розр≥зн¤ють: моно, - дво-, ≥ три-  фазн≥.
   —клад найб≥льш поширених ќ , наведено в таблиц≥ 2.

“аблиц¤ 2. ќральн≥ контрацептиви

≤. ћонофазн≥ ќ 

ћарвелон 21 табл. 0,03 мг
0,15 мг
≈тин≥л-естрад≥олу
дезогестрелу
‘емоден 21 табл. 0,03 мг
0,075 мг
≈тин≥л-естрад≥олу
гестодену
–игев≥дон 21 табл. 0,03 мг
0,15 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
ћ≥крог≥нон 21 табл. 0,03 мг
0,15 мг
≈тин≥л-естрад≥ол левоноргестрелуу

ћ≥н≥зистон
21 табл. 0,03 мг
0,125 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу

ќв≥дон
21 табл. 0,03 мг
0,25 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу

Ќон-ќвлон
21 табл. 0,03 мг
1,01 мг
≈тин≥л-естрад≥олу
Ќоретистерону-ацетату

≤≤. ƒвофазн≥ ќ 

јнтеов≥н 10 табл.
11 табл.
0,03 мг
0,05 мг
0,03 мг
0,125 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу

≤≤≤. “рифазн≥ ќ 

“ри-регол 6 табл.
5 табл.
10 табл.
0,03 мг
0,05 мг
0,04 мг
0,075 мг
0,03 мг
0,075 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
“рикв≥лар 6 табл.
5 табл.
10 табл.
0,03 мг
0,05 мг
0,04 мг
0,075 мг
0,03 мг
0,125 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
“ризистон 6 табл.
6 табл.
9 табл.
0,03 мг
0,05 мг
0,04 мг
0,075 мг
0,03 мг
0,125 мг
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу

≤V. ћ≥н≥-п≥л≥

≈кслютон - 0,5 мг Ћ≥нестренолу

 ќћЅ≤Ќќ¬јЌ≤ ќ–јЋ№Ќ≤  ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬» ( ќ )

   “ипи
   -монофазн≥:
21 активна таблетка м≥стить однакову к≥льк≥сть естрогену та прогестерону ≈/ѕ;
   -двофазн≥:
21 таблетки м≥стить 2 р≥зн≥ комб≥нац≥њ ≈/ѕ (наприклад, 10/11).
   -трифазн≥:
21 таблетки м≥стить 3 р≥зн≥ комб≥нац≥њ ≈/ѕ (наприклад 6/5/10).
   ћ≈’јЌ≤«ћ ƒ≤ѓ

   - пригн≥чують овул¤ц≥ю;
   - зм≥нюють ендометр≥й, зменшуючи в≥рог≥дн≥сть ≥мплантац≥њ;
   - спов≥льнюють рух сперматозоњд≥в у фалоп≥Ївих трубах;
   - зм≥нюють густину церв≥кального слизу, перешкоджаючи проникненню - сперматозоњд≥в.
   ѕереваги в застосуванн≥.
   ≤.  онтрацептивн≥:

   - висока ефективн≥сть при регул¤рному прийманн≥;
   - метод не з┤заний ≥з статевим актом;
   - мало поб≥чноњ д≥њ;
   - метод зручний ≥ легкий в застосуванн≥;
   - пац≥Їнтка може сама припинити прийом;
   - терм≥н застосуванн¤ низькодозних  ќ  (35 мкг естроген≥в) необмежений.
   ≤≤. Ќеконтрацептивн≥

   - спри¤ють зменшенню менструальноњ кровотеч≥;
   - послаблюють менструальний б≥ль;
   - спри¤ють регул¤ц≥њ менструального циклу;
   - знижують ризик виникненн¤ раку ендометр≥ю та ¤Їчник≥в;
   - знижують ризик розвитку добро¤к≥сних пухлин молочноњ залози ≥ к≥ст ¤Їчник≥в;
   - знижують ризик виникненн¤ ектоп≥чних ваг≥тностей.
   ѕротипоказанн¤ до застосуванн¤  ќ :

   - ваг≥тн≥ ж≥нки;
   - ж≥нки, ¤к≥ годують грудьми;
   - ж≥нки, ¤к≥ мають безпричинн≥ кровотеч≥ ≥з статевих шл¤х≥в (до з'¤суванн¤ причин кровотеч);
   - ж≥нки з захворюванн¤ми печ≥нки в активн≥й фаз≥;
   - ж≥нки, ¤к≥ зловживають тютюнопал≥нн¤м;
   - ж≥нки, ¤к≥ мають ≥нфаркт, ≥нсульт або п≥двищенн¤ ј“ в анамнез≥ (180/100 мм рт.ст.);
   - ж≥нки, у ¤ких Ї порушенн¤ згортальноњ системи кров≥;
   - ж≥нки з ускладненим переб≥гом цукрового д≥абету;
   - ж≥нки з раком молочноњ залози;
   - ж≥нки з м≥грен¤ми, що супроводжуЇтьс¤ невролог≥чною симптоматикою.
   „ист≥ оральн≥ контрацептиви (прогестинов≥)

   ƒо них в≥дноситьс¤: норколут, дюфастон, утерогестан
   ћехан≥зм д≥њ:

   - зм≥нюють густоту слизу, перешкоджаючи проникненню сперматозоњд≥в;
   - зм≥нюють ендометр≥й перешкоджаючи ≥мплантац≥њ;
   - спов≥льнюють рух сперматозоњд≥в у фалоп≥Ївих трубах;
   - пригн≥чують овул¤ц≥ю.
   ѕротипокази до застосуванн¤ „ќ 

   - ваг≥тн≥ ж≥нки;
   - ж≥нки, з безпричинними ваг≥нальними кровотечами;
   - ж≥нки, що мали рак молочноњ залози в минулому;
   - ж≥нки, що приймають протисудинн≥ або протитуберкульозн≥ препарати.
   ѕокази до застосуванн¤ чистих оральних контрацептив≥в

   - неродивш≥ ж≥нки;
   - ж≥нки, що годують грудьми ≥ мають потребу в контрацепц≥њ;
   - ж≥нки, ¤к≥ перенесли аборт;
   - ж≥нки, що кур¤ть (незалежно в≥д в≥ку ≥ к≥лькост≥ сигарет, що пал¤ть в день);
   - ж≥нки, у ¤ких ј“ -180/100 ммрт.ст;
   - ж≥нки, у ¤ких Ї порушенн¤ згортальноњ системи кров≥;
   - ж≥нки, ¤ким протипоказан≥ контрацептиви, що м≥ст¤ть естрогени.

≤Ќ’™ ÷≤…Ќ≤  ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬»

   ƒо складу ≥н’Їкц≥йних контрацептив≥в вход¤ть прогестагени пролонгованоњ д≥њ – депо-медоксипрогестерон ацетат (ƒћѕј) ≥ комб≥нован≥
   - естроген – прогестагенн≥ ≥н’Їкц≥йн≥ контрацептиви ( ≤ ). “ривал≥сть д≥њ  ≤  2-3 м≥с¤ц≥.
   ƒо них в≥днос¤тьс¤:
   циклофем – 25 мг депо-медроксипрогестерон ацетату ≥ 5 мг естрад≥ол ет≥онату, що ввод¤тьс¤ 1 раз в м≥с¤ць внутр≥씤зово;
   мес≥гна – 50 мг норетидрон естанату ≥ 5 мг естрад≥ол валер≥ату, - вводитьс¤ 1 раз в м≥с¤ць внутр≥씤зово.
   депо-ѕровера – 150 депо-медроксипрогестерон ацетат (ƒћѕј) вводитьс¤ кожн≥ 3 м≥с¤ц≥.
   нористерат – 200 мг норет≥ндрон еностат вводитьс¤ кожн≥ 2 м≥с¤ц≥.
   ѕоказанн¤ до прийманн¤ ≥н”Їкц≥йних контрацептив≥в:

   - ж≥нки, ¤к≥ хочуть мати високоефективний захист в≥д небажаних ваг≥тностей;
   - матер≥, ¤к≥ годують грудьми ≥ ¤к≥ потребують контрацепц≥ю;
   - ж≥нки, п≥сл¤ род≥в, ¤к≥ не годують;
   - ж≥нки, у ¤ких в анамнез≥ була ектоп≥чна ваг≥тн≥сть;
   - ж≥нки, ¤к≥ пал¤ть;
   - ж≥нки, у ¤ких ј“ б≥льше 180/110 мм.рт.ст., а також з порушенн¤м згортальноњ системи кров≥;
   - ж≥нки, ¤к≥ приймають протисудомн≥ або протитуберкульозн≥ препарати;
   - ж≥нки, ¤ким протипоказаний прийом естроген≥в.

≤мплантати

   ≤мплантати- чист≥ прогестеронов≥ контрацептиви у вигл¤д≥ тонких гнучких капсул, наповнених левоноргестроном, ¤к≥ ≥мплантують ж≥нц≥ п≥д шк≥ру передпл≥чч¤ або передньоњ черевноњ ст≥нки. ƒо них в≥днос¤ть норплант. ѕереваги над ≥ншими контрацептивними препаратами:
   - висока ефективн≥сть;
   - тривалий терм≥н використанн¤ (5 рок≥в);
   - швидке поверненн¤ фертильност≥ п≥сл¤ вид≥ленн¤ капсул;
   - капсули не м≥ст¤ть естроген≥в;
   - можливе введенн¤ ж≥нкам, ¤к≥ кур¤ть цигарки незалежно в≥д к≥лькост≥;
   - матер≥, ¤к≥ годують ≥ ¤ким потр≥бна контрацепц≥¤;
   Ќаданн¤ допомоги при ви¤вленн≥ поб≥чних ¤вищ та ≥нших проблем.

   ≤. јменоре¤ – перев≥рити на ваг≥тн≥сть: у випадку на¤вност≥ ваг≥тност≥ або на¤вност≥ дискомфорту; при на¤вност≥ аменорењ – видалити капсули.
   ≤≤ ¬аг≥нальн≥ – при сильн≥й кровотеч≥ призначити по 2 таблетки прот¤гом 3-7 дн≥в комб≥нован≥ оральн≥ контрацептиви.
   „асткове в≥дходженн¤ капсули – видалити капсулу, що вийшла ≥ перев≥рити на¤вн≥сть решти. якщо д≥л¤нка рани ≥нф≥кована - видалити решти капсул ≥ ввести ≥нший комплекс на друг≥й руц≥.

¬Ќ”“–≤ЎЌ№ќћј“ ќ¬≤ «ј—ќЅ» (¬ћ—)

   “ипи ¬ћ—:

   - т≥, що вид≥л¤ють м≥дь – Cooper “ 380 ј, Nova “, Multiload 375;

   - т≥, що вид≥л¤ють прогестерон – Progestasert, Levo Nova, Mirena.
   ћехан≥зм д≥њ:

   - впливають на прониклив≥сть сперматозоњд≥в через порожнину матки (м≥дн≥);
   - впливають на репродуктивний процес, поки ¤йцекл≥тина дос¤гне порожнини матки (м≥дн≥);
   - згущують церв≥кальний слиз (прогестинов≥);
   - зм≥нюють ендометр≥й (прогестинов≥).
   ѕокази до введенн¤ ¬ћ—:

   -  ж≥нки, ¤к≥ багато раз≥в народжували;
   - ж≥нки, що годують грудьми;
   - ж≥нки, ¤к≥ часто робл¤ть аборти;
   - ж≥нки, ¤к≥ мають варикозну хворобу нижн≥њ к≥нц≥вок;
   - ж≥нки з важкою формою цукрового д≥абету;
   - ж≥нки з вадами серц¤.
   ¬водити ¬ћ— потр≥бно:

   - з 1-го по 7-й день менструального циклу;
   - п≥сл¤ полог≥в (або в≥дразу п≥сл¤ полог≥в в перш≥ 48 годин, або через 4-6 тижн≥в п≥сл¤ полог≥в, або через 6 м≥с¤ц≥в), у випадку коли ж≥нка користуЇтьс¤ методом лактац≥йноњ аменорењ;
   - п≥сл¤ аборту в≥дразу, або через 7 дн≥в при в≥дсутност≥ ознак ≥нфекц≥њ орган≥в малого тазу.
   ”складненн¤ при користуванн≥ ¬ћ—:

   - посиленн¤ менсруальних кровотеч ≥ болей в перш≥ дек≥лька м≥с¤ц≥в;
   - спонтанна експульс≥¤ ¬ћ—;
   - р≥дко перфорац≥¤ матки при введенн≥ ¬ћ— (1 на 1000 випадк≥в);
   - ¬ћ— зб≥льшують ризик позаматковоњ ваг≥тност≥;
   - зб≥льшуЇтьс¤ ризик виникненн¤ запаленн¤ ген≥тал≥й у ж≥нок з подальшим безпл≥дд¤м;

Ѕј–’™–Ќ≤ ћ≈“ќƒ»  ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤ѓ “ј —ѕ≈–ћ≤÷»ƒ».

Ѕар'Їрн≥ методи контрацепц≥њ та сперм≥циди - це попередженн¤ небажаноњ ваг≥тност≥ шл¤хом перешкоди потрапл¤нню сперми у ваг≥ну або шийку матки х≥м≥чним чи механ≥чним методом, або при поЇднанн≥ того ≥ ≥ншого.
   ƒо цих метод≥в в≥днос¤ть:
   - чолов≥чий метод – презерватив;
   - ж≥ночий метод – д≥афрагма, шийковий ковпачок, сперм≥циди, пасти та гел≥, губки.
   Ќезважаючи на те, що в даний час ≥снуЇ р¤д б≥льш ефективних сучасних метод≥в контрацепц≥њ, використанн¤ презерватив≥в, Ї найб≥льш над≥йним засобом, ¤кий попереджуЇ передаванн¤ ¬≤Ћ ≥ збудник≥в запальних процес≥в статевих орган≥в.
   ѕрот¤гом багатьох в≥к≥в чолов≥ки використовували р≥зн≥ механ≥чн≥ засоби з метою попередженн¤ небажаноњ ваг≥тност≥ у ж≥нок. ѕрототипом презерватива Ї описаний ‘алоп≥Їм в 1554 роц≥ полотн¤ний м≥шечок, прос¤кнутий р≥дкими медикаментозними розчинами. Ќовий поштовх в розвитку даного методу дало винайденн¤ вулкан≥зованоњ гуми, що ≥ спричинило масове виробництво презерватив≥в. ѕри правильному використанн≥ презерватив≥в, њх контрацептивний ефект досить високий, хоча контрацептивн≥ невдач≥ складають 12,5 %.
   ƒ≥афрагми – це метод попередженн¤ ваг≥тност≥, ¤кий менш ефективний, н≥ж використанн¤ презерватив≥в, що пов’¤зано з неправильним њх введенн¤м. —учасн≥ ф≥афрагми виготовл¤ють ≥з гуми та латексу.
   ѓх розр≥зн¤ють за розм≥ром, ¤кий визначаЇтьс¤ д≥аметром об≥дка в м≥л≥метрах (50-95 мм).
    онтрацептивна д≥¤ д≥афрагми визначаЇтьс¤ бар’Їрною д≥Їю, що перешкоджаЇ потрапл¤нню сперми в шийку матки, та частковою д≥Їю сперм≥циду, що знаходитьс¤ в канал≥ д≥афрагми.
   Ўийков≥ ковпачки  попереджують потрапл¤нн¤ сперми в матку та матков≥ труби. ѓх виготовл¤ють ≥з латексноњ гуми.
   Ќедол≥ками методу Ї те, що його не можуть використовувати:
   - ж≥нки у ¤ких Ї ≥нфекц≥¤ сечовид≥льних шл¤х≥в;
   - ж≥нки з опущенн¤м ст≥нок ваг≥ни;
   - ж≥нки з аномал≥¤ми ген≥тал≥й.
   —перм≥циди – це х≥м≥чн≥ речовини, ¤к≥ гальмують рух сперматозоњд≥в у ваг≥н≥ до того, ¤к вони встигають проникнути у верхн≥ в≥дд≥ли статевого тракту. ƒо складу сучасних сперм≥цид≥в вход¤ть, ¤к правило, два компоненти: спермопошкоджуюч≥ х≥м≥чн≥ речовини ≥ основа.
   —перм≥цидн≥ речовини – це поверхнево-активн≥ препарати, що руйнують кл≥тинн≥ мембрани сперматозоњд≥в; основою њх Ї ноноксинол – 9, ¤кий кр≥м того маЇ бактерицидну та против≥русну д≥ю.
   —перм≥циди бувають у вигл¤д≥:
   - аерозолей (п≥на);
   - паст;
   - таблеток;
   - ваг≥нальних св≥чок;
   - губок.

¬иди та назви —перм≥цидний агент “ривал≥сть контрацепц≥њ
желе та креми
концептрол
делфин
фарматекс
орто-г≥нол
орто
алпагель
рамзес
св≥чки та таблетки

овулес
фарматекс
нео-сампуун
патентекс
ренделл
семицид
аген-53
с≥њ-а-ген
ноноксинол-9
онтоксинол
белзалкон≥ум-хлорид
бензалкон≥ум-хлорид
менфегол
ноноксинол - 9
ефективн≥сть контрацепц≥њ 1 година
контрацептивний ефект не б≥льше 1 години

“аблиц¤ 3. —перм≥циди, ¤к≥ випускаЇ фармацевтична промислов≥сть
   ∆≥нки, ¤к≥ користуютьс¤ бар’Їрною контрацепц≥Їю повинн≥ дотримуватись наступних правил: сперм≥циди не можна залишати у ваг≥н≥ довше 24 години, не дозвол¤Їтьс¤ застосовувати њх п≥д час менструац≥њ. ¬ де¤ких випадках у тих ж≥нок, що мають схильн≥сть до алерг≥чних про¤в≥в, може виникнути кл≥н≥ка синдрому токсичного шоку, а саме: раптове п≥двищенн¤ температури, лихоманка, блюванн¤, р≥дк≥ випорожненн¤, висипанн¤ на шк≥р≥. ÷ей синдром виникаЇ у тих ж≥нок, ¤к≥ використовують сперм≥циди п≥д час менструац≥њ. Ћ≥куванн¤ загальноприйн¤те, ¤к при септичному шоц≥: антибактер≥альн≥ препарати, дез≥нтоксикац≥йна терап≥¤.

ћ≈“ќƒ Ћј “ј÷≤…Ќќѓ јћ≈Ќќ–≈ѓ (ћЋј).

   ћетодом лактац≥йноњ аменорењ (ћЋј) називають використанн¤ грудного вигодовуванн¤ ¤к методу запоб≥ганн¤ ваг≥тност≥. ¬≥н базуЇтьс¤ на ф≥з≥олог≥чному ефект≥, гальмуванн¤ овул¤ц≥њ ссанн¤м дитини грудей матер≥.
   “ривал≥сть ановул¤ц≥њ вар≥юЇ в≥д 4 до 24 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ полог≥в, хоча у де¤ких ж≥нок овул¤ц≥¤ в≥дновлюЇтьс¤ на 2-му м≥с¤ц≥ п≥сл¤ полог≥в. ƒан≥ досл≥джень довод¤ть, що частота ваг≥тностей у ж≥нок, ¤к≥ годують значно меньша, н≥ж серед ж≥нок, що припинили вигодовуванн¤. ѕ≥д час лактац≥њ виникаЇ ф≥з≥олог≥чне безпл≥дд¤, що пов’¤зано ≥з зменшенн¤м вид≥ленн¤ гонадотроп≥н-рел≥з≥нг-гормону, ¤кий гальмуЇ секрец≥ю лютеогормону, необх≥дного дл¤ нормальноњ активност≥ ¤Їчника. ¬≥д тривалост≥ годуванн¤ залежить продукц≥¤ пролактину, вид≥ленн¤ ¤кого зб≥льшуЇтьс¤ внасл≥док смоктанн¤ грудей новонародженим. ¬иникають пролактиновий рефлекс – нервов≥ ≥мпульси в≥д навколососокових зон передаютьс¤ блокаючому нерву пот≥м в г≥поталамус, г≥поф≥з, зв≥дки продукований пролактин веде до секрец≥њ молока ≥ викликаЇ ановул¤ц≥ю; рефлекс вид≥ленн¤ молока – ≥мпульси в≥д навколососковоњ зони викликають вид≥ленн¤ окситоцину ≥з задньоњ частки г≥поф≥за, скорочуЇтьс¤ молочна залоза ≥ вид≥л¤Їтьс¤ молоко.
   ќсновн≥ положенн¤ при дотриманн≥ методу лактацфйноњ аменорењ:
   - виключно грудне вигодовуванн¤;
   - аменоре¤;
   - п≥сл¤ полог≥в повинно пройти не б≥льше 6 м≥с¤ц≥в.
   ћЋј забезпечуЇ 98 % захист в≥д ваг≥тност≥ в перш≥ 6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ полог≥в.

ѕ–»–ќƒЌ≈ ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ (ѕѕ—)

   «а визначенн¤м ¬ќќ«, метод контролю фертильност≥ Ї засобом плануванн¤ або попередженн¤ ваг≥тност≥ за допомогою визначенн¤ фертильних дн≥в менструального циклу. ¬ 30- роках нашого стол≥тт¤ було ви¤влено, що фертильн≥сть дос¤гаЇ п≥ку в середин≥ менструального циклу, ¤ке пов’¤зане з дозр≥ванн¤м ≥ виходом ¤йцекл≥тини. ÷е в≥дкритт¤ привело до створенн¤ календарного, або ритм≥чного, методу ќг≥но- науса.
   ўоб встановити фертильний та нефертильний пер≥оди кожного менструального циклу необх≥дно знати час овул¤ц≥њ, а також пер≥од п≥сл¤ овул¤ц≥њ, на прот¤з≥ ¤кого ¤йцекл≥тина може бути запл≥днена. “ривал≥сть житт¤ ¤йцекл≥тини - в≥д 12 до 24 годин. ƒл¤ того, щоб ж≥нка заваг≥тн≥ла, повинно пройти дек≥лька годин п≥сл¤ овул¤ц≥њ. як показують досл≥дженн¤, може бути ≥ друга овул¤ц≥¤, результатом ¤коњ Ї багатопл≥дна ваг≥тн≥сть (близнюки). ¬ такому випадку друга овул¤ц≥¤ проходить на прот¤з≥ 24 годин п≥сл¤ першоњ.
   “ривал≥сть житт¤ сперматозоњд≥в р≥зна ≥ залежить в≥д середовища. ” статевих шл¤хах ж≥нки виживанн¤ сперматозоњд≥в залежить в≥д на¤вност≥ ≥ ¤кост≥ слизових вид≥лень шийки матки, що виробл¤ютьс¤ секреторними кл≥тинами њњ поверхн≥. ўойно вид≥лен≥ сперматозоњди не здатн≥ запл≥днити ¤йцекл≥тину. —початку вони зазнають р¤ду зм≥н, ¤к≥ включають в себе вид≥ленн¤ фермент≥в з гол≥вки сперматозоњда. ƒл¤ цих зм≥н потр≥бен час ≥ на¤вн≥сть р¤ду фактор≥в, ¤к≥ забезпечуютьс¤ слизовими вид≥ленн¤ми шийки матки.
   ” даний час природним методом контрацепц≥њ користуЇтьс¤ близько 5-8% пар.  онтрацептивн≥ “невдач≥” (частота настанн¤ ваг≥тност≥ при регул¤рному використанн≥ методу) складають 20% випадк≥в типового застосуванн¤ методу.
   ѕереваги методу природнього плануванн¤ с≥м’њ:

   - можна використовувати ¤к дл¤ запоб≥ганн¤ небажаноњ ваг≥тност≥, так ≥ дл¤ того щоб наступила ваг≥тн≥сть;
   - в≥дсутн≥сть системних поб≥чних ¤вищ;
   не потребуЇ грошових затрат;
   метод Ї оптимальним дл¤ пар, ¤к≥ не бажають застосувати ≥нш≥ методи плануванн¤ с≥м’њ з рел≥г≥йних чи ≥нших м≥ркувань.

” той же час подружж¤ потр≥бно про≥нформувати про в≥рог≥дн≥сть заваг≥тн≥ти, нав≥ть при правильному ≥ посл≥довному застосуванн≥ ѕѕ—.

ћ≈“ќƒ» ѕ–»–ќƒЌќ√ќ ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ

≤снують так≥ методи контролю фертильност≥
   - календарний (або ритм≥чний);
   - метод базальноњ температури т≥ла;
   - метод церв≥кального слизу;
   - симптотермальний.
     алендарний метод
базуЇтьс¤ на розрахунку фертильних дн≥в. ѕри цьому беретьс¤ до уваги, що при 28-денному менструальному цикл≥ овул¤ц≥¤ починаЇтьс¤ на 14 день, життЇздатн≥сть сперматозоњд≥в у орган≥зм≥ становить приблизно 8 дн≥в а ¤йцекл≥тини п≥сл¤ овул¤ц≥њ – 24 години. ќск≥льки тривал≥сть першоњ фази менструального циклу р≥зна серед ж≥нок, а також р≥зн≥ менструальн≥ цикли одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж ж≥нки, фертильн≥ дн≥ можна визначити, вирахувавши 18 дн≥в з найкоротшого ≥ 11 дн≥в ≥з найдовшого менструальних цикл≥в.
   –итм≥чний, або календарний, метод контрацепц≥њ пов’¤заний з частим настанн¤м ваг≥тност≥.
   ћетод базальноњ температури базуЇтьс¤ на зм≥н≥ температури т≥ла одразу п≥сл¤ овул¤ц≥њ.
‘ертильним пер≥одом вважаЇтьс¤ пер≥од в≥д початку менструального циклу доти, доки базальна температура буде п≥двищеною прот¤гом 3 дн≥в п≥др¤д. —правжнЇ постовул¤торне п≥двищенн¤ температури продовжуЇтьс¤ близько 10 дн≥в.
   ћетод церв≥кального слизу.
’арактер шийкового слизу зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом менструального циклу, а особливо в пер≥од овул¤ц≥њ. ÷е ≥ допомагаЇ у визначенн≥ фертильних дн≥в ж≥нки. —пос≥б контролю церв≥кального слизу прот¤гом менструального циклу в≥домий ¤к метод Ѕ≥лл≥нга. даний метод включаЇ характерн≥ зм≥ни церв≥кального слизу прот¤гом нормального менструального циклу.
   ѕ≥д час менструального циклу шийка матки вид≥л¤Ї р≥зн≥ типи слизу. Ќа к≥льк≥сть ≥ консистенц≥ю церв≥кального слизу впливають естрогени та прогестерон. Ќа початку циклу, зразу п≥сл¤ менструац≥њ, коли р≥вень естроген≥в низький, церв≥кального слизу мало, в≥н густий ≥ липкий. ÷ей слиз Ї ефективним бар’Їром дл¤ проникненн¤ сперматозоњд≥в.  р≥м того кисле середовище п≥хви руйнуЇ сперматозоњди.
   ѕ≥двищений р≥вень естроген≥в поступово зм≥нюЇ церв≥кальний слиз, ¤кий стаЇ б≥льш р≥дким ≥ прозорим. ÷≥ р≥дк≥ секрец≥њ називають фертильними.  ≥льк≥сть слизу такого типу, викликана зб≥льшенн¤м вм≥сту води, зростаЇ за 24 години до овул¤ц≥њ. ¬ такому слизу сперматозоњди легше рухаютьс¤ в напр¤мку в≥д матки до маткових труб. ѕ≥сл¤ овул¤ц≥њ п≥д д≥Їю прогестерону церв≥кальний слиз формуЇ щ≥льну ≥ липку пробку, ¤ка перешкоджаЇ руху сперматозоњд≥в. —ередовище п≥хви знову стаЇ кислим, де сперматозоњди втрачають свою рухлив≥сть ≥ руйнуютьс¤.
   “аким чином, фертильний пер≥од продовжуЇтьс¤ ще 4 дн≥ п≥сл¤ зникненн¤ значних, св≥тлих ≥ еластичних слизових вид≥лень. ѕостовул¤торна або п≥зн¤ ≥нфертильна фаза циклу починаЇтьс¤ на 4 день п≥сл¤ максимальних вид≥лень ≥ продовжуЇтьс¤ до черговоњ менструац≥њ.
    —имптотермальний метод.
—имптотермальний метод означаЇ контроль базальноњ температури т≥ла, зм≥н церв≥кального слизу, календарний метод, а також ≥нш≥ ф≥з≥олог≥чн≥ показники овул¤ц≥њ ≥ чутлив≥сть молочних залоз, кров’¤нист≥ вид≥ленн¤ з п≥хви, почутт¤ важкост≥ в нижн≥й частин≥ живота. —имптотермальний метод Ї комб≥нованим методом ≥ вимагаЇ точного виконанн¤ вс≥х тих метод≥в, з ¤ких в≥н складаЇтьс¤.
     ћетод перерваного статевого акту -
це традиц≥йний метод плануванн¤ с≥м’њ, ¤кий пол¤гаЇ в тому, що чолов≥к повн≥стю виводить пен≥с з п≥хви ж≥нки до того, ¤к у нього в≥дбудетьс¤ е¤кул¤ц≥¤. ¬≥н може використовуватись ¤к страхувальний до ≥нших контрацептивних метод≥в.

ƒќЅ–ќ¬≤Ћ№Ќј —“≈–»Ћ≤«ј÷≤я 

   Ќа сучасному етап≥ добров≥льна х≥рург≥чна контрацепц≥¤, або стерил≥зац≥¤, Ї найб≥льш поширеним методом плануванн¤ с≥м’њ ¤к у розвинених, так ≥ в крањнах, що розвиваютьс¤.
   ƒобров≥льна х≥рург≥чна стерил≥зац≥¤ дл¤ ж≥нок (ƒ’—) 
Ќайб≥льш поширеним  Ї метод трубноњ оклюз≥њ – х≥рург≥чне блокуванн¤ прох≥дност≥ маткових труб, в результат≥ ¤кого процес запл≥дненн¤ стаЇ неможливим.
   ћетоди стерил≥зац≥њ:

   - лапаротом≥¤;
   - лапароскоп≥¤.
—“≈–»Ћ≤«ј÷≤я
   ƒл¤ блокуванн¤ маткових труб зд≥йснюють њх перев’¤зку, перер≥занн¤, накладанн¤ скобок, к≥лець, або провод¤ть електрокоагул¤ц≥ю.
    онсультант зобов'¤заний детально по¤снити вс≥ етапи х≥рург≥чноњ стерил≥зац≥њ та вказати њњ можлив≥ поб≥чн≥ ¤вища та ускладненн¤. ѕац≥Їнт повинен добров≥льно письмово погодитис¤ на проведенн¤ ƒ’—.
                                    ƒобров≥льна х≥рург≥чна стерил≥зац≥¤ дл¤ чолов≥к≥в
   ¬азектом≥¤
– це чолов≥ча добров≥льна стерил≥зац≥¤ (ƒ—), що зд≥йснюЇтьс¤ стандартним методом (один або два невелик≥ розр≥зи) чи за допомогою  безкальпельноњ техн≥ки. ѕ≥сл¤ блокуванн¤ с≥м’¤виносноњ протоки сперматозоњди в е¤кул¤т≥ в≥дсутн≥. ¬азектом≥¤ не забезпечуЇ захисту в≥д ваг≥тност≥ прот¤гом перших 3-ох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ операц≥њ, або ¤кщо при розгл¤д≥ с≥м’¤ноњ р≥дини п≥д м≥кроскопом у н≥й присутн≥ сперматозоњди.

‘орма добров≥льноњ згоди на стерил≥зац≥ю.

   

я, що нижче п≥дписавс¤ (-лась),

_____________________________________________________________________________________

(пр≥звище та ≥м’¤ пац≥Їнта)

   прошу провести мен≥ операц≥ю х≥рург≥чноњ стерил≥зац≥њ.
   я звертаюсь з цим проханн¤м за своњм бажанн¤м, без примусу або впливу з боку будь-кого. я усв≥домлюю, що:
   1. я та м≥й партнер можемо скористатись на¤вними тимчасовими методами контрацепц≥њ.
   2. ѕроцедура, ¤к≥й ¤ п≥дл¤гаю, ¤вл¤Ї собою х≥рург≥чну операц≥ю, датал≥ ¤коњ мен≥ були детально по¤снен≥.
   3. як ≥ будь-¤ка х≥рург≥чна операц≥¤, ц¤ процедура, кр≥м позитивних результат≥в, несе в соб≥ певний ризик, ¤кий був мен≥ по¤снений.
   4. якщо операц≥¤ пройде вдало, то ¤ б≥льше не зможу мати д≥тей.
   5. ѕроцедура Ї незворотною.
   6. я можу прийн¤ти р≥шенн¤ про в≥дм≥ну операц≥њ в будь-¤кий момент до њњ проведенн¤.
   ___________________       ____________________
    (п≥дпис пац≥Їнта)                    (дата)
   ________________________________________________________________
    (п≥дпис л≥кар¤, ¤кий л≥куЇ (дата)
 або призначеного сп≥вроб≥тника)

Ќ≈¬≤ƒ ЋјƒЌј  ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я

   Ќев≥дкладна (посткоњтальна) контрацепц≥¤ використовуЇтьс¤ п≥сл¤ незахищеного статевого акту у тому випадку, коли ваг≥тн≥сть не плануЇтьс¤ або небажана. —л≥д зазначити, що досить висока ефективн≥сть методу нев≥дкладноњ контрацепц≥њ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок введенн¤ доз гормон≥в, ¤к≥ значну перевищують дозу тих, що Ї в звичайних контрацептивних препаратах. ƒо посткоњтальноњ контрацепц≥њ в≥днос¤тьс¤: пост≥нор, м≥фепристон, ексклютон.
Rated by PING
Используются технологии uCoz