ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ “ј ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я
1. √ормональна контрацепц≥¤:ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ'ѓ “ј ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я
«а визначенн¤м ¬ќќ«, терм≥н "плануванн¤ с≥м'њ" (ѕ—) передбачаЇ т≥ види д≥¤льност≥, мета ¤ких допомогти окремим особам та шлюбним парам дос¤гти де¤к≥ результати, а саме:ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я
≤стор≥¤ контрацепц≥њ своњм кор≥нн¤м с¤гаЇ вглиб в≥к≥в. ќдним з найб≥льш давн≥х джерел Ї опис протизапл≥дних паст. ѓх описав алун ≥з ™гипту.√ормональна контрацепц≥¤
ћ≥льйони здорових ж≥нок у всьому св≥т≥ в≥д≥дють перевагу гормональн≥й контрацепц≥њ. јнал≥з в≥кового складу показав, що молод≥ ж≥нки здеб≥льшого застосовують оральн≥ контрацептиви (ќ ), а ж≥нки б≥льш старшого в≥ку - ≥нш≥ методи контрацепц≥њ. ѕ≥сл¤ довгих рок≥в пошук≥в в 1937 роц≥ урсрок прийшов до висновку, що естрон пригн≥чуЇ овул¤ц≥ю ≥ може використовуватис¤ дл¤ контролю за фертильн≥стю. Ћише в 50-х роках були отриман≥ перш≥ орально активн≥ прогестагени (норестерон), х≥м≥чна структура ¤ких в≥дкрита –ассель ћаркером. ѕриродний гормон прогестерон маЇ невеликий оральний протизапл≥дний ефект. “ому в 60-х роках були створен≥ комб≥нован≥ оральн≥ контрацептиви, ( ќ ), до складу ¤ких входили естрогени та гестагени (прогестерон).Ћј—»‘≤ ј÷≤я ќ–јЋ№Ќ»’ ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬≤¬
—учасн≥ ќ под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи: комб≥нован≥ ≥ чист≥ ( м≥н≥-п≥л≥). —еред комб≥нованих розр≥зн¤ють: моно, - дво-, ≥ три- фазн≥.“аблиц¤ 2. ќральн≥ контрацептиви
≤. ћонофазн≥ ќ | |||
ћарвелон | 21 табл. |
0,03 мг
0,15 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу
дезогестрелу |
‘емоден | 21 табл. |
0,03 мг
0,075 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу
гестодену |
–игев≥дон | 21 табл. |
0,03 мг
0,15 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
ћ≥крог≥нон | 21 табл. |
0,03 мг
0,15 мг |
≈тин≥л-естрад≥ол левоноргестрелуу |
ћ≥н≥зистон |
21 табл. |
0,03 мг
0,125 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
ќв≥дон |
21 табл. |
0,03 мг
0,25 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
Ќон-ќвлон |
21 табл. |
0,03 мг
1,01 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу
Ќоретистерону-ацетату |
≤≤. ƒвофазн≥ ќ |
|||
јнтеов≥н |
10 табл.
11 табл. |
0,03 мг
0,05 мг 0,03 мг 0,125 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
≤≤≤. “рифазн≥ ќ |
|||
“ри-регол |
6 табл.
5 табл. 10 табл. |
0,03 мг
0,05 мг 0,04 мг 0,075 мг 0,03 мг 0,075 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу ≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
“рикв≥лар |
6 табл.
5 табл. 10 табл. |
0,03 мг
0,05 мг 0,04 мг 0,075 мг 0,03 мг 0,125 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу ≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
“ризистон |
6 табл.
6 табл. 9 табл. |
0,03 мг
0,05 мг 0,04 мг 0,075 мг 0,03 мг 0,125 мг |
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу
≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу ≈тин≥л-естрад≥олу левоноргестрелу |
≤V. ћ≥н≥-п≥л≥ |
|||
≈кслютон | - | 0,5 мг | Ћ≥нестренолу |
ќћЅ≤Ќќ¬јЌ≤ ќ–јЋ№Ќ≤ ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬» ( ќ )
“ипи≤Ќ’™ ÷≤…Ќ≤ ќЌ“–ј÷≈ѕ“»¬»
ƒо складу ≥н’Їкц≥йних контрацептив≥в вход¤ть прогестагени пролонгованоњ д≥њ – депо-медоксипрогестерон ацетат (ƒћѕј) ≥ комб≥нован≥≤мплантати
≤мплантати- чист≥ прогестеронов≥ контрацептиви у вигл¤д≥ тонких гнучких капсул, наповнених левоноргестроном, ¤к≥ ≥мплантують ж≥нц≥ п≥д шк≥ру передпл≥чч¤ або передньоњ черевноњ ст≥нки. ƒо них в≥днос¤ть норплант. ѕереваги над ≥ншими контрацептивними препаратами:¬Ќ”“–≤ЎЌ№ќћј“ ќ¬≤ «ј—ќЅ» (¬ћ—)
“ипи ¬ћ—:Ѕар'Їрн≥ методи контрацепц≥њ та сперм≥циди - це попередженн¤ небажаноњ ваг≥тност≥ шл¤хом перешкоди потрапл¤нню сперми у ваг≥ну або шийку матки х≥м≥чним чи механ≥чним методом, або при поЇднанн≥ того ≥ ≥ншого.Ѕј–’™–Ќ≤ ћ≈“ќƒ» ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤ѓ “ј —ѕ≈–ћ≤÷»ƒ».
¬иди та назви —перм≥цидний агент “ривал≥сть контрацепц≥њ желе та креми
концептрол
делфин
фарматекс
орто-г≥нол
орто
алпагель
рамзес
св≥чки та таблетки
овулес
фарматекс
нео-сампуун
патентекс
ренделл
семицид
аген-53
с≥њ-а-генноноксинол-9
онтоксинол
белзалкон≥ум-хлорид
бензалкон≥ум-хлорид
менфегол
ноноксинол - 9ефективн≥сть контрацепц≥њ 1 година
контрацептивний ефект не б≥льше 1 години
“аблиц¤ 3. —перм≥циди, ¤к≥ випускаЇ фармацевтична промислов≥сть
∆≥нки, ¤к≥ користуютьс¤ бар’Їрною контрацепц≥Їю повинн≥ дотримуватись наступних правил: сперм≥циди не можна залишати у ваг≥н≥ довше 24 години, не дозвол¤Їтьс¤ застосовувати њх п≥д час менструац≥њ. ¬ де¤ких випадках у тих ж≥нок, що мають схильн≥сть до алерг≥чних про¤в≥в, може виникнути кл≥н≥ка синдрому токсичного шоку, а саме: раптове п≥двищенн¤ температури, лихоманка, блюванн¤, р≥дк≥ випорожненн¤, висипанн¤ на шк≥р≥. ÷ей синдром виникаЇ у тих ж≥нок, ¤к≥ використовують сперм≥циди п≥д час менструац≥њ. Ћ≥куванн¤ загальноприйн¤те, ¤к при септичному шоц≥: антибактер≥альн≥ препарати, дез≥нтоксикац≥йна терап≥¤.ћ≈“ќƒ Ћј “ј÷≤…Ќќѓ јћ≈Ќќ–≈ѓ (ћЋј).
ћетодом лактац≥йноњ аменорењ (ћЋј) називають використанн¤ грудного вигодовуванн¤ ¤к методу запоб≥ганн¤ ваг≥тност≥. ¬≥н базуЇтьс¤ на ф≥з≥олог≥чному ефект≥, гальмуванн¤ овул¤ц≥њ ссанн¤м дитини грудей матер≥.
“ривал≥сть ановул¤ц≥њ вар≥юЇ в≥д 4 до 24 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ полог≥в, хоча у де¤ких ж≥нок овул¤ц≥¤ в≥дновлюЇтьс¤ на 2-му м≥с¤ц≥ п≥сл¤ полог≥в. ƒан≥ досл≥джень довод¤ть, що частота ваг≥тностей у ж≥нок, ¤к≥ годують значно меньша, н≥ж серед ж≥нок, що припинили вигодовуванн¤. ѕ≥д час лактац≥њ виникаЇ ф≥з≥олог≥чне безпл≥дд¤, що пов’¤зано ≥з зменшенн¤м вид≥ленн¤ гонадотроп≥н-рел≥з≥нг-гормону, ¤кий гальмуЇ секрец≥ю лютеогормону, необх≥дного дл¤ нормальноњ активност≥ ¤Їчника. ¬≥д тривалост≥ годуванн¤ залежить продукц≥¤ пролактину, вид≥ленн¤ ¤кого зб≥льшуЇтьс¤ внасл≥док смоктанн¤ грудей новонародженим. ¬иникають пролактиновий рефлекс – нервов≥ ≥мпульси в≥д навколососокових зон передаютьс¤ блокаючому нерву пот≥м в г≥поталамус, г≥поф≥з, зв≥дки продукований пролактин веде до секрец≥њ молока ≥ викликаЇ ановул¤ц≥ю; рефлекс вид≥ленн¤ молока – ≥мпульси в≥д навколососковоњ зони викликають вид≥ленн¤ окситоцину ≥з задньоњ частки г≥поф≥за, скорочуЇтьс¤ молочна залоза ≥ вид≥л¤Їтьс¤ молоко.
ќсновн≥ положенн¤ при дотриманн≥ методу лактацфйноњ аменорењ:
- виключно грудне вигодовуванн¤;
- аменоре¤;
- п≥сл¤ полог≥в повинно пройти не б≥льше 6 м≥с¤ц≥в.
ћЋј забезпечуЇ 98 % захист в≥д ваг≥тност≥ в перш≥ 6 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ полог≥в.ѕ–»–ќƒЌ≈ ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ (ѕѕ—)
«а визначенн¤м ¬ќќ«, метод контролю фертильност≥ Ї засобом плануванн¤ або попередженн¤ ваг≥тност≥ за допомогою визначенн¤ фертильних дн≥в менструального циклу. ¬ 30- роках нашого стол≥тт¤ було ви¤влено, що фертильн≥сть дос¤гаЇ п≥ку в середин≥ менструального циклу, ¤ке пов’¤зане з дозр≥ванн¤м ≥ виходом ¤йцекл≥тини. ÷е в≥дкритт¤ привело до створенн¤ календарного, або ритм≥чного, методу ќг≥но- науса.
ўоб встановити фертильний та нефертильний пер≥оди кожного менструального циклу необх≥дно знати час овул¤ц≥њ, а також пер≥од п≥сл¤ овул¤ц≥њ, на прот¤з≥ ¤кого ¤йцекл≥тина може бути запл≥днена. “ривал≥сть житт¤ ¤йцекл≥тини - в≥д 12 до 24 годин. ƒл¤ того, щоб ж≥нка заваг≥тн≥ла, повинно пройти дек≥лька годин п≥сл¤ овул¤ц≥њ. як показують досл≥дженн¤, може бути ≥ друга овул¤ц≥¤, результатом ¤коњ Ї багатопл≥дна ваг≥тн≥сть (близнюки). ¬ такому випадку друга овул¤ц≥¤ проходить на прот¤з≥ 24 годин п≥сл¤ першоњ.
“ривал≥сть житт¤ сперматозоњд≥в р≥зна ≥ залежить в≥д середовища. ” статевих шл¤хах ж≥нки виживанн¤ сперматозоњд≥в залежить в≥д на¤вност≥ ≥ ¤кост≥ слизових вид≥лень шийки матки, що виробл¤ютьс¤ секреторними кл≥тинами њњ поверхн≥. ўойно вид≥лен≥ сперматозоњди не здатн≥ запл≥днити ¤йцекл≥тину. —початку вони зазнають р¤ду зм≥н, ¤к≥ включають в себе вид≥ленн¤ фермент≥в з гол≥вки сперматозоњда. ƒл¤ цих зм≥н потр≥бен час ≥ на¤вн≥сть р¤ду фактор≥в, ¤к≥ забезпечуютьс¤ слизовими вид≥ленн¤ми шийки матки.
” даний час природним методом контрацепц≥њ користуЇтьс¤ близько 5-8% пар. онтрацептивн≥ “невдач≥” (частота настанн¤ ваг≥тност≥ при регул¤рному використанн≥ методу) складають 20% випадк≥в типового застосуванн¤ методу.
ѕереваги методу природнього плануванн¤ с≥м’њ:
- можна використовувати ¤к дл¤ запоб≥ганн¤ небажаноњ ваг≥тност≥, так ≥ дл¤ того щоб наступила ваг≥тн≥сть;
- в≥дсутн≥сть системних поб≥чних ¤вищ;
не потребуЇ грошових затрат;
метод Ї оптимальним дл¤ пар, ¤к≥ не бажають застосувати ≥нш≥ методи плануванн¤ с≥м’њ з рел≥г≥йних чи ≥нших м≥ркувань.” той же час подружж¤ потр≥бно про≥нформувати про в≥рог≥дн≥сть заваг≥тн≥ти, нав≥ть при правильному ≥ посл≥довному застосуванн≥ ѕѕ—.
ћ≈“ќƒ» ѕ–»–ќƒЌќ√ќ ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћ’ѓ
≤снують так≥ методи контролю фертильност≥
- календарний (або ритм≥чний);
- метод базальноњ температури т≥ла;
- метод церв≥кального слизу;
- симптотермальний.
алендарний метод базуЇтьс¤ на розрахунку фертильних дн≥в. ѕри цьому беретьс¤ до уваги, що при 28-денному менструальному цикл≥ овул¤ц≥¤ починаЇтьс¤ на 14 день, життЇздатн≥сть сперматозоњд≥в у орган≥зм≥ становить приблизно 8 дн≥в а ¤йцекл≥тини п≥сл¤ овул¤ц≥њ – 24 години. ќск≥льки тривал≥сть першоњ фази менструального циклу р≥зна серед ж≥нок, а також р≥зн≥ менструальн≥ цикли одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж ж≥нки, фертильн≥ дн≥ можна визначити, вирахувавши 18 дн≥в з найкоротшого ≥ 11 дн≥в ≥з найдовшого менструальних цикл≥в.
–итм≥чний, або календарний, метод контрацепц≥њ пов’¤заний з частим настанн¤м ваг≥тност≥.
ћетод базальноњ температури базуЇтьс¤ на зм≥н≥ температури т≥ла одразу п≥сл¤ овул¤ц≥њ. ‘ертильним пер≥одом вважаЇтьс¤ пер≥од в≥д початку менструального циклу доти, доки базальна температура буде п≥двищеною прот¤гом 3 дн≥в п≥др¤д. —правжнЇ постовул¤торне п≥двищенн¤ температури продовжуЇтьс¤ близько 10 дн≥в.
ћетод церв≥кального слизу. ’арактер шийкового слизу зм≥нюЇтьс¤ прот¤гом менструального циклу, а особливо в пер≥од овул¤ц≥њ. ÷е ≥ допомагаЇ у визначенн≥ фертильних дн≥в ж≥нки. —пос≥б контролю церв≥кального слизу прот¤гом менструального циклу в≥домий ¤к метод Ѕ≥лл≥нга. даний метод включаЇ характерн≥ зм≥ни церв≥кального слизу прот¤гом нормального менструального циклу.
ѕ≥д час менструального циклу шийка матки вид≥л¤Ї р≥зн≥ типи слизу. Ќа к≥льк≥сть ≥ консистенц≥ю церв≥кального слизу впливають естрогени та прогестерон. Ќа початку циклу, зразу п≥сл¤ менструац≥њ, коли р≥вень естроген≥в низький, церв≥кального слизу мало, в≥н густий ≥ липкий. ÷ей слиз Ї ефективним бар’Їром дл¤ проникненн¤ сперматозоњд≥в. р≥м того кисле середовище п≥хви руйнуЇ сперматозоњди.
ѕ≥двищений р≥вень естроген≥в поступово зм≥нюЇ церв≥кальний слиз, ¤кий стаЇ б≥льш р≥дким ≥ прозорим. ÷≥ р≥дк≥ секрец≥њ називають фертильними. ≥льк≥сть слизу такого типу, викликана зб≥льшенн¤м вм≥сту води, зростаЇ за 24 години до овул¤ц≥њ. ¬ такому слизу сперматозоњди легше рухаютьс¤ в напр¤мку в≥д матки до маткових труб. ѕ≥сл¤ овул¤ц≥њ п≥д д≥Їю прогестерону церв≥кальний слиз формуЇ щ≥льну ≥ липку пробку, ¤ка перешкоджаЇ руху сперматозоњд≥в. —ередовище п≥хви знову стаЇ кислим, де сперматозоњди втрачають свою рухлив≥сть ≥ руйнуютьс¤.
“аким чином, фертильний пер≥од продовжуЇтьс¤ ще 4 дн≥ п≥сл¤ зникненн¤ значних, св≥тлих ≥ еластичних слизових вид≥лень. ѕостовул¤торна або п≥зн¤ ≥нфертильна фаза циклу починаЇтьс¤ на 4 день п≥сл¤ максимальних вид≥лень ≥ продовжуЇтьс¤ до черговоњ менструац≥њ.
—имптотермальний метод. —имптотермальний метод означаЇ контроль базальноњ температури т≥ла, зм≥н церв≥кального слизу, календарний метод, а також ≥нш≥ ф≥з≥олог≥чн≥ показники овул¤ц≥њ ≥ чутлив≥сть молочних залоз, кров’¤нист≥ вид≥ленн¤ з п≥хви, почутт¤ важкост≥ в нижн≥й частин≥ живота. —имптотермальний метод Ї комб≥нованим методом ≥ вимагаЇ точного виконанн¤ вс≥х тих метод≥в, з ¤ких в≥н складаЇтьс¤.
ћетод перерваного статевого акту - це традиц≥йний метод плануванн¤ с≥м’њ, ¤кий пол¤гаЇ в тому, що чолов≥к повн≥стю виводить пен≥с з п≥хви ж≥нки до того, ¤к у нього в≥дбудетьс¤ е¤кул¤ц≥¤. ¬≥н може використовуватись ¤к страхувальний до ≥нших контрацептивних метод≥в.ƒќЅ–ќ¬≤Ћ№Ќј —“≈–»Ћ≤«ј÷≤я
Ќа сучасному етап≥ добров≥льна х≥рург≥чна контрацепц≥¤, або стерил≥зац≥¤, Ї найб≥льш поширеним методом плануванн¤ с≥м’њ ¤к у розвинених, так ≥ в крањнах, що розвиваютьс¤.
ƒобров≥льна х≥рург≥чна стерил≥зац≥¤ дл¤ ж≥нок (ƒ’—) Ќайб≥льш поширеним Ї метод трубноњ оклюз≥њ – х≥рург≥чне блокуванн¤ прох≥дност≥ маткових труб, в результат≥ ¤кого процес запл≥дненн¤ стаЇ неможливим.
ћетоди стерил≥зац≥њ:
- лапаротом≥¤;
- лапароскоп≥¤.
ƒл¤ блокуванн¤ маткових труб зд≥йснюють њх перев’¤зку, перер≥занн¤, накладанн¤ скобок, к≥лець, або провод¤ть електрокоагул¤ц≥ю.
онсультант зобов'¤заний детально по¤снити вс≥ етапи х≥рург≥чноњ стерил≥зац≥њ та вказати њњ можлив≥ поб≥чн≥ ¤вища та ускладненн¤. ѕац≥Їнт повинен добров≥льно письмово погодитис¤ на проведенн¤ ƒ’—.
ƒобров≥льна х≥рург≥чна стерил≥зац≥¤ дл¤ чолов≥к≥в
¬азектом≥¤ – це чолов≥ча добров≥льна стерил≥зац≥¤ (ƒ—), що зд≥йснюЇтьс¤ стандартним методом (один або два невелик≥ розр≥зи) чи за допомогою безкальпельноњ техн≥ки. ѕ≥сл¤ блокуванн¤ с≥м’¤виносноњ протоки сперматозоњди в е¤кул¤т≥ в≥дсутн≥. ¬азектом≥¤ не забезпечуЇ захисту в≥д ваг≥тност≥ прот¤гом перших 3-ох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ операц≥њ, або ¤кщо при розгл¤д≥ с≥м’¤ноњ р≥дини п≥д м≥кроскопом у н≥й присутн≥ сперматозоњди.‘орма добров≥льноњ згоди на стерил≥зац≥ю.
я, що нижче п≥дписавс¤ (-лась),
_____________________________________________________________________________________
(пр≥звище та ≥м’¤ пац≥Їнта)
прошу провести мен≥ операц≥ю х≥рург≥чноњ стерил≥зац≥њ.
я звертаюсь з цим проханн¤м за своњм бажанн¤м, без примусу або впливу з боку будь-кого. я усв≥домлюю, що:
1. я та м≥й партнер можемо скористатись на¤вними тимчасовими методами контрацепц≥њ.
2. ѕроцедура, ¤к≥й ¤ п≥дл¤гаю, ¤вл¤Ї собою х≥рург≥чну операц≥ю, датал≥ ¤коњ мен≥ були детально по¤снен≥.
3. як ≥ будь-¤ка х≥рург≥чна операц≥¤, ц¤ процедура, кр≥м позитивних результат≥в, несе в соб≥ певний ризик, ¤кий був мен≥ по¤снений.
4. якщо операц≥¤ пройде вдало, то ¤ б≥льше не зможу мати д≥тей.
5. ѕроцедура Ї незворотною.
6. я можу прийн¤ти р≥шенн¤ про в≥дм≥ну операц≥њ в будь-¤кий момент до њњ проведенн¤.
___________________ ____________________
(п≥дпис пац≥Їнта) (дата)
________________________________________________________________
(п≥дпис л≥кар¤, ¤кий л≥куЇ (дата)
або призначеного сп≥вроб≥тника)Ќ≈¬≤ƒ ЋјƒЌј ќЌ“–ј÷≈ѕ÷≤я
Ќев≥дкладна (посткоњтальна) контрацепц≥¤ використовуЇтьс¤ п≥сл¤ незахищеного статевого акту у тому випадку, коли ваг≥тн≥сть не плануЇтьс¤ або небажана. —л≥д зазначити, що досить висока ефективн≥сть методу нев≥дкладноњ контрацепц≥њ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок введенн¤ доз гормон≥в, ¤к≥ значну перевищують дозу тих, що Ї в звичайних контрацептивних препаратах. ƒо посткоњтальноњ контрацепц≥њ в≥днос¤тьс¤: пост≥нор, м≥фепристон, ексклютон.