ќбстеженн¤ г≥неколог≥чних хворих складаЇтьс¤ з анамнезу, об’Їктивного обстеженн¤, г≥неколог≥чного загального, спец≥ального та ≥нших додаткових метод≥в.
јнамнез. ƒосл≥дженн¤ починаЇтьс¤ з анамнезу, ¤кий маЇ надзвичайно велике значенн¤ в г≥неколог≥њ. –етельно з≥браний анамнез допомагаЇ попередньо встановити д≥агноз. «биранн¤ анамнезу повинно бути систематизованим ≥ проводитись за такою загальною схемою:
1. паспортн≥ дан≥;
2. скарги;
3. анамнез захворюванн¤;
4. анамнез житт¤;
5. г≥неколог≥чний анамнез, ¤кий включаЇ дан≥ про менструальну, сексуальну, генеративну та секреторну функц≥њ ж≥нки.
ѕаспортн≥ дан≥: пр≥звище, ≥м’¤, по батьков≥. ¬≥к ж≥нки маЇ велике значенн¤. ” кл≥мактеричному в≥ц≥, постменопауз≥, а також у молодих ж≥нок ≥ д≥вчат, ¤к≥ не живуть статевим житт¤м, можна в≥дразу виключити захворюванн¤, пов’¤зан≥ з ваг≥тн≥стю. «апаленн¤ придатк≥в матки в г≥неколог≥чних хворих спостер≥гаютьс¤ р≥дко. ќдн≥ й т≥ ж симптоми мають р≥зне значенн¤ залежно в≥д пер≥од≥в житт¤ ж≥нки (кровотеча в д≥тородний ≥ посткл≥мактеричний пер≥оди; в≥дсутн≥сть менструац≥њ в молодоњ ж≥нки й у ж≥нки в кл≥мактеричному в≥ц≥).
—≥мейний стан: д≥вчина, зам≥жн¤ ж≥нка, розлучена, вдова.
Ќац≥ональн≥сть. ” д≥вчаток п≥вденних народностей менструац≥њ починаютьс¤ в 10-12, в Ївропейок - у 12-14 рок≥в, а у д≥вчаток п≥вн≥чних народностей - дещо п≥зн≥ше.
ѕрофес≥¤ та умови прац≥. ѕрофес≥¤ ж≥нки часто вказуЇ на р≥зноман≥тн≥ шк≥длив≥ впливи: пост≥йне охолодженн¤, в≥брац≥ю, п≥дн¤тт¤ вантаж≥в, променеву д≥ю, напружену розумову працю, працю з важкими металами та отруйними речовинами. ”с≥ ц≥ шк≥длив≥ фактори негативно впливають на д≥тородну, менструальну функц≥њ ж≥нки.
”мови побуту. ∆итлов≥ умови (переохолодженн¤, п≥двищена волог≥сть, прот¤ги) можуть стати причиною запальних процес≥в, а неповноц≥нне харчуванн¤ д≥вчаток-п≥дл≥тк≥в - причиною ≥нфантил≥зму.
—карги. Ќеобх≥дно точно з'¤сувати характер ≥ суть скарг хвороњ, тривал≥сть ≥ зм≥ну симптом≥в. р≥м основноњ скарги, потр≥бно вид≥лити ≥ супров≥дн≥, ¤к≥ можна ви¤вити в процес≥ опитуванн¤.
Ќайчаст≥ше хвор≥ скаржатьс¤ на б≥ль, кровотеч≥, б≥л≥, порушенн¤ менструац≥њ ≥ функц≥њ сус≥дн≥х орган≥в.
Ѕ≥ль.
’арактер болю допомогаЇ передбачити захворюванн¤: ниючий б≥ль буваЇ при неправильних положенн¤х матки, хрон≥чних запальних процесах у придатках матки; переймопод≥бний - при матковому, трубному абортах, народженн≥ субмукозного ф≥броматозного вузла. ѕри наростанн≥ ≥нтенсивност≥ запаленн¤, що супроводжуЇтьс¤ подразненн¤м очеревини, а також при позаматков≥й ваг≥тност≥, б≥ль буваЇ колючим ≥ р≥жучим. ѕост≥йним та тривалим в≥н стаЇ при запущених зло¤к≥сних пухлинах орган≥в малого таза.
Ћокал≥зац≥¤ болю також р≥зноман≥тна: при запальних процесах у матц≥ й сечовому м≥хур≥ - в нижньому в≥дд≥л≥ живота по середн≥й л≥н≥њ; при захворюванн≥ придатк≥в - у бокових в≥дд≥лах нижньоњ частини живота; при ретрофлекс≥њ матки, параметрит≥, периметрит≥ - в крижах ≥ попереку.
ѕорушенн¤ менструац≥њ: порушенн¤ менструальноњ крововтрати при збереженому цикл≥; зм≥на тривалост≥, ≥нтенсивност≥, болюч≥сть при менструац≥¤х; ацикл≥чн≥ кровотеч≥; затримка чи в≥дсутн≥сть менструац≥њ; по¤ва кровотеч≥ п≥сл¤ статевого акту та ≥н.
ровотеч≥ можуть бути про¤вом порушень менструального циклу, зло¤к≥сних пухлин, перериванн¤ ваг≥тност≥ та ≥н.
Ѕ≥л≥ - вид≥ленн¤ з ваг≥ни. ƒл¤ д≥агностики мають значенн¤ к≥льк≥сть, характер, запах, кол≥р та умови њх по¤ви. ” ваг≥н≥ здоровоњ ж≥нки Ї невелика к≥льк≥сть б≥лей (приблизно 0,5-1 мл.). ѕ≥двищена к≥льк≥сть вид≥лень з'¤вл¤Їтьс¤ при запальних процесах у статевих органах, неправильному положенн≥ матки, пухлинах.
Ќеобх≥дно розпитати г≥неколог≥чну хвору про розлади функц≥й сум≥жних орган≥в (сечового м≥хура ≥ пр¤моњ кишки) та загальне самопочутт¤.
јнамнез захворюванн¤. ѕотр≥бно розпитати пац≥Їнтку про початок захворюванн¤, про те, де ≥ ск≥льки часу вона л≥кувалась, ¤к≥ медикаменти приймала, з'¤сувати причини, ¤к≥ призвели до даного захворюванн¤ (травма, ф≥зичне перенапруженн¤, статевий акт, переохолодженн¤, перенесен≥ пологи чи аборт), а також перш≥ про¤ви недуги. якщо захворюванн¤ хрон≥чне, необх≥дно уточнити, коли було останнЇ загостренн¤.
јнамнез житт¤.
—падков≥сть. ƒан≥ про батьк≥в (здоров’¤ та хвороби батьк≥в, причина њх смерт≥), брат≥в ≥ сестер, чолов≥ка. Ќеобх≥дно з'¤сувати, чи були у близьких родич≥в випадки захворюванн¤ на туберкульоз, сиф≥л≥с, псих≥чн≥ хвороби, зло¤к≥сн≥ пухлини та ≥н. ѕри оц≥нц≥ отриманих даних потр≥бно враховувати можлив≥сть спадковоњ схильност≥ до захворюванн¤.
ƒитинство. Ќеобх≥дно з’¤сувати умови, в ¤ких жила д≥вчина з раннього в≥ку, характер харчуванн¤ та загальний њњ розвиток.
ѕеренесен≥ захворюванн¤. ¬ажливе значенн¤ дл¤ визначенн¤ характеру г≥неколог≥чного захворюванн¤ мають дан≥ про перенесен≥ соматичн≥ хвороби, њх переб≥г, оперативн≥ втручанн¤ з приводу акушерсько-г≥неколог≥чноњ й екстраген≥тальноњ патолог≥й. ќсобливу увагу прид≥л¤ють ≥нфекц≥йним хворобам, на ¤к≥ ж≥нка хвор≥ла в дитинств≥ чи п≥д час статевого дозр≥ванн¤ (к≥р, скарлатина, паротит, дифтер≥¤, грип). ¬они негативно впливають на процес становленн¤ центр≥в, ¤к≥ регулюють функц≥њ репродуктивноњ системи, що викликають розлади менструального циклу, репродуктивноњ функц≥њ ≥ розвиток нейроендокринних захворювань. «ахворюванн¤, ¤к≥ ж≥нка мала в зр≥лому в≥ц≥, особливо ≥з зат¤жним ≥ рецидивним переб≥гом (хрон≥чний тонзил≥т, ревматизм, п≥Їлонефрит, повторн≥ про¤ви герпес≥нфекц≥њ, хрон≥чн≥ ≥нфекц≥њ), можуть викликати зм≥ну функц≥њ ¤Їчник≥в, порушенн¤ менструальноњ функц≥њ.
¬ажливо знати про оперативн≥ втручанн¤ на органах черевноњ порожнини, травми.
ќсобливе значенн¤ маЇ алерголог≥чний анамнез, а також шк≥длив≥ звички ж≥нки (тютюнокур≥нн¤, алкогол≥зм, токсикоман≥¤, наркоман≥¤).
√≥неколог≥чний анамнез включаЇ сексуальну ≥ секреторну функц≥њ ж≥нки.
√≥неколог≥чне досл≥дженн¤.¬с≥ методи г≥неколог≥чного досл≥дженн¤ под≥л¤ють на основн≥ та додатков≥.
ƒо основних метод≥в досл≥дженн¤ г≥неколог≥чних хворих належать:
1. ќгл¤д зовн≥шн≥х статевих орган≥в.
2. ќгл¤д за допомогою дзеркал.
3. ¬аг≥нальне досл≥дженн¤.
4. ƒворучне ваг≥нальне досл≥дженн¤ (ваг≥нально-абдом≥нальне, ректально-абдом≥нальне).
ƒо додаткових метод≥в досл≥дженн¤ г≥неколог≥чних хворих належать:
1. ƒосл≥дженн¤ за допомогою кульових щипц≥в.
2. «ондуванн¤ матки.
3. ‘ракц≥йне вишкр≥банн¤ слизовоњ оболонки матки.
4. Ѕ≥опс≥¤.
5. ѕункц≥¤ заднього склеп≥нн¤.
6. ольпоскоп≥¤.
7. ≈ндоскоп≥чн≥ методи досл≥дженн¤.
8. ”льтразвукове досл≥дженн¤.
9. –ентгенолог≥чн≥ методи досл≥дженн¤.
ќсновн≥ методи досл≥дженн¤.
ƒосл≥дженн¤ г≥неколог≥чноњ хвороњ проводитьс¤ п≥сл¤ спорожненн¤ сечового м≥хура при в≥дсутност≥ переповненого кишк≥вника в горизонтальному положенн≥ на г≥неколог≥чному кр≥сл≥. ƒосл≥дженн¤ провод¤ть у стерильних рукавичках.
ќгл¤д зовн≥шн≥х статевих орган≥в.
ќгл¤д зовн≥шн≥х статевих орган≥в починають з лобка. «вертають увагу на його форму, стан п≥дшк≥рного жирового шару, характер оволос≥нн¤ (ж≥ночий, чолов≥чий чи зм≥шаний тип). ќдночасно огл¤дають внутр≥шню поверхню стегон, звертаючи увагу на г≥перем≥ю, п≥гментац≥ю, екзему, конд≥ломи та варикозне розширенн¤ вен.ƒал≥ огл¤дають велик≥ та мал≥ статев≥ губи – њх величину, п≥гментац≥ю, на¤вн≥сть набр¤ку, пухлин, виразок, варикозу. «вертають увагу на ступ≥нь замиканн¤ статевоњ щ≥лини, пропонують ж≥нц≥ потужитис¤, визначають чи Ї опущенн¤ або випад≥нн¤ ст≥нок ваг≥ни ≥ матки. ќц≥нюють стан промежини – на¤вн≥сть старих розрив≥в, рубц≥в. ƒал≥ провод¤ть огл¤д анального отвору з метою ви¤вленн¤ можливих патолог≥чних процес≥в (варикозн≥ вузли, тр≥щини, конд≥ломи, вид≥ленн¤ кров≥, гною чи слизу з пр¤моњ кишки).
ƒл¤ огл¤ду прис≥нку ваг≥ни розвод¤ть статев≥ губи великим та вказ≥вним пальц¤ми л≥воњ руки. ѕри цьому звертають увагу на кол≥р, стан слизовоњ оболонки. ѕровод¤ть огл¤д кл≥тора, зовн≥шнього отвору сеч≥вника, парауретральних ход≥в, внутр≥шньоњ поверхн≥ малих та великих статевих губ, д≥вочоњ пл≥ви. ќдночасно ви¤вл¤ють ознаки ≥нфантил≥зму (вузька статева щ≥лина, велик≥ статев≥ губи не прикривають мал≥, висока промежина). ѕ≥сл¤ завершенн¤ огл¤ду зовн≥шн≥х статевих орган≥в провод¤ть огл¤д дзеркалами.
ќгл¤д дзеркалами.
ƒосл≥дженн¤ за допомогою дзеркал провод¤ть п≥сл¤ огл¤ду зовн≥шн≥х статевих орган≥в. ƒл¤ цього використовують ваг≥нальн≥ дзеркала: ложкопод≥бне дзеркало —≥мса з п≥д≥ймачем, двостулкове дзеркало уско. ¬изначають стан слизовоњ оболонки ст≥нок ваг≥ни, кол≥р, на¤вн≥сть виразок, пухлин, розростань, характер вид≥лень, склеп≥нн¤ ≥ шийки матки (величина, форма - цил≥ндрична, кон≥чна; форма зовн≥шнього в≥чка – кругла, щ≥линопод≥бна; р≥зн≥ патолог≥чн≥ стани – стар≥ розриви, ероз≥њ, еп≥тел≥альн≥ дисплаз≥њ, ендометр≥оз).
¬аг≥нальне досл≥дженн¤.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ огл¤ду дзеркалами провод¤ть ваг≥нальне досл≥дженн¤. …ого провод¤ть за допомогою введених у ваг≥ну пальц≥в, двома руками. ¬еликим та вказ≥вним пальц¤ми л≥воњ руки розвод¤ть статев≥ губи, середн≥й та вказ≥вний палець правоњ руки ввод¤ть у ваг≥ну, оц≥нюють чутлив≥сть, ширину входу в п≥хву, пружн≥сть њњ ст≥нок, стан слизовоњ оболонки, на¤вн≥сть пухлин, перегородки.
ƒал≥ досл≥джують ваг≥нальну частину шийки матки, визначають њњ форму, величину, форму зовн≥шнього в≥чка, на¤вн≥сть рубц≥в, розрив≥в п≥сл¤ полог≥в, пухлин.
¬аг≥нально-абдом≥нальне досл≥дженн¤.
ѕот≥м провод¤ть дворучне (б≥мануальне) комб≥новане ваг≥нально- абдом≥нальне досл≥дженн¤. ÷е основне г≥неколог≥чне досл≥дженн¤, оск≥льки дозвол¤Ї оц≥нити положенн¤, величину, форму матки, визначити стан додатк≥в, тазовоњ очеревини ≥ кл≥тковини (мал. 4.1).
ћал. 4.1. ƒворучне (б≥мануальне) досл≥дженн¤.
ѕри б≥мануальному обстеженн≥ тканини ≥ органи пальпують не к≥нчиками пальц≥в, а, по можливост≥, вс≥Їю поверхнею пальц≥в.
Ѕ≥мануальне обстеженн¤ - це продовженн¤ ваг≥нального обстеженн¤. ѕри цьому одна рука (внутр≥шн¤) знаходитьс¤ у ваг≥н≥, а ≥нша (зовн≥шн¤) – над лоном.
ƒосл≥дженн¤ починають з матки. ¬ норм≥ матка розм≥щена по середн≥й л≥н≥њ малого тазу, на одинаков≥й в≥дстан≥ в≥д лобкового симф≥зу ≥ крижовоњ к≥стки.
ћатка дорослоњ ж≥нки грушопод≥бна, сплющена в передньо-задньому напр¤мку, поверхн¤ њњ р≥вна.
ѕри огл¤д≥ матка неболюча, рухома у вс≥х напр¤мках, њњ консистенц≥¤ в норм≥ тугоеластична.
ѕ≥сл¤ обстеженн¤ матки пальпують додатки (¤йники ≥ матков≥ труби). ћожливо пропальпувати ¤Їчники у вигл¤д≥ еластичних неболючих утвор≥в. “руби, зв’¤зки, кл≥тковина в норм≥ не визначаютьс¤.
–ектально-абдом≥нальне обстеженн¤.
якщо огл¤д через ваг≥ну неможливий (у д≥вчат, при атрез≥њ ваг≥ни, пухлинних утворах), провод¤ть ректальне комб≥новане досл≥дженн¤ .
ƒосл≥дженн¤ провод¤ть на г≥неколог≥чному кр≥сл≥ в резинов≥й стерильн≥й рукавиц≥, ¤ка змащена вазел≥ном. ѕопередньо потр≥бно призначити очисну кл≥зму.
омб≥новане ректально-ваг≥нально-абдом≥нальне обстеженн¤ провод¤ть при п≥дозр≥ на на¤вн≥сть патолог≥чних процес≥в у ст≥нц≥ ваг≥ни чи пр¤м≥й кишц≥. ƒл¤ цього у ваг≥ну ввод¤ть вказ≥вний палець, у пр¤му кишку – середн≥й палець правоњ руки, а л≥вою рукою пальпують тазов≥ органи через черевну ст≥нку (мал. 4.2).
ƒосл≥дженн¤ за допомогою кульових щипц≥в допомагаЇ визначити походженн¤ пухлини - з матки чи придатк≥в (мал. 4.4).
ћал. 4.4. ƒосл≥дженн¤ за допомогою кульових щипц≥в.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, п≥нцет, кульов≥ щипц≥.
Ўийку матки оголюють дзеркалами, обробл¤ють 70 %
етиловим спиртом, захоплюють кульовими щипц¤ми за передню губу (при необх≥дност≥ ≥ншими щипц¤ми захоплюють задню губу), дзеркала виймають. ѕровод¤ть б≥мануальне досл≥дженн¤, л≥вою рукою через черевну ст≥нку зм≥щують пухлину догори, вправо, вл≥во. якщо пухлина виходить ≥з статевих орган≥в, то щипц≥ вт¤гуютьс¤ у ваг≥ну, причому при пухлин≥ матки щипц≥ зм≥щуютьс¤ б≥льше, н≥ж при пухлин≥ придатк≥в.
ћожна використати ≥нший прийом. ѕравою рукою провод¤ть б≥мануальне досл≥дженн¤, а л≥вою через передню черевну ст≥нку зм≥щують пухлину догори. ќдночасно пом≥чник в≥дт¤гуЇ донизу кульов≥ щипц≥. ѕри цьому н≥жка пухлини нат¤гуЇтьс¤ ≥ стаЇ доступною дл¤ пальпац≥њ.
«ондуванн¤ матки провод¤ть дл¤ визначенн¤ прох≥дност≥ церв≥кального каналу, положенн¤ ≥ напр¤му порожнини матки, њњ довжини ≥ стану рельЇфу ст≥нок матки. …ого використовують не лише з д≥агностичною метою, але ≥ перед де¤кими операц≥¤ми (вишкр≥банн¤ ст≥нок порожнини матки, ампутац≥¤ шийки матки та ≥н.) (мал. 4.5).
ћал. 4.5. «ондуванн¤ матки.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, кульов≥ щипц≥, корцанг та матковий зонд. «онд - металевий гнучкий ≥нструмент довжиною 20-30 см. Ќа одному його к≥нц≥ Ї потовщенн¤ у вигл¤д≥ гудзика, ≥нший к≥нець зроблено у вигл¤д≥ плоскоњ руко¤тки. Ќа поверхн≥ зонда Ї сантиметров≥ под≥лки.
«ондуванн¤ провод¤ть т≥льки в умовах стац≥онару з дотриманн¤м правил асептики й антисептики.
Ўийку матки оголюють дзеркалами, протирають спиртом, захоплюють за передню губу кульовими щипц¤ми, виймають п≥д≥ймач, п≥дт¤гують шийку до входу у ваг≥ну, випр¤мл¤ють церв≥кальний канал. «онд обережно ввод¤ть спочатку в канал шийки матки (б≥л¤ перешийка матки в≥дчуваЇтьс¤ невеликий оп≥р), дал≥ без застосуванн¤ сили - в порожнину до дна матки. ѕри цьому за шкалою зонда визначають довжину порожнини матки. Ќапр¤м руху зонда визначаЇ положенн¤ матки: в положенн≥ anterflexio зонд направл¤Їтьс¤ допереду, в положенн≥ retroflexio -дозаду. овзаючи по вс≥х ст≥нках матки, визначають форму порожнини матки, на¤вн≥сть у н≥й пухлин, перегородок, пол≥п≥в.
ѕри зондуванн≥ можуть виникнути так≥ ускладненн¤: перфорац≥¤ матки, кровотеча, ≥нф≥куванн¤.
ѕротипоказанн¤ми до зондуванн¤ матки Ї гостр≥ та п≥дгостр≥ запальн≥ процеси в статевих органах, п≥дозра на маткову ≥ позаматкову ваг≥тн≥сть, на¤вн≥сть пухлини на шийц≥ матки.
Ѕ≥опс≥¤ - це вис≥ченн¤ ≥ м≥кроскоп≥чне досл≥дженн¤ шматочка тканини з д≥агностичною метою. Ќайчаст≥ше матер≥ал беруть ≥з ваг≥нальноњ частини шийки матки при дисплаз≥њ, ¤ка не л≥куЇтьс¤ консервативно, пап≥ломах, виразках, пухлинах та ≥н. (мал. 4.6).
ћал. 4.6. Ѕ≥опс≥¤ шийки матки.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, кульов≥ щипц≥, скальпель, ножиц≥, п≥нцет, голкотримач, шовний матер≥ал.
Ѕ≥опс≥ю необх≥дно проводити лише п≥сл¤ кольпоскоп≥чного досл≥дженн¤, тому що це дозвол¤Ї точно визначити д≥л¤нку шийки матки дл¤ досл≥дженн¤.
Ўийку матки оголюють дзеркалами, дез≥нф≥кують, ф≥ксують кульовими щипц¤ми. —кальпелем або конхотомом вис≥кають частину д≥л¤нки шийки матки з навколишн≥ми тканинами. ќтриманий матер≥ал заливають 10 % розчином формал≥ну, направл¤ють на г≥столог≥чне досл≥дженн¤. Ќа ранку при необх≥дност≥ накладають 1-2 кетгутов≥ шви.
ƒ≥агностичне вишкр≥банн¤ ст≥нок порожнини матки - це ≥нструментальне видаленн¤ функц≥онального шару слизовоњ оболонки матки разом ≥з патолог≥чними утворами. …ого провод¤ть при маткових кровотечах, дисфункц≥ональних порушенн¤х менструального циклу, п≥дозр≥ на зло¤к≥сн≥ пухлини матки, плацентарному та децидуальному пол≥пах, г≥перплаз≥њ та пол≥поз≥ слизовоњ порожнини матки, неповному викидн≥ та ≥н.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, кульов≥ щипц≥, матковий зонд, наб≥р розширювач≥в √егара, наб≥р кюреток, п≥нцет.
ќперац≥ю виконують в стац≥онар≥ з обов’¤зковим дотриманн¤м правил асептики ≥ антисептики, п≥д загальним чи м≥сцевим знеболюванн¤м.
Ўийку матки оголюють в дзеркалах, дез≥нф≥кують спиртом, захоплюють за передню губу кульовими щипц¤ми. якщо матка в положенн≥ retroflexio, краще захопити шийку за задню губу. ѕровод¤ть зондуванн¤ матки ≥ розширенн¤ каналу шийки розширювачами √егара до є 9-10 (рис. 4.7).
ћал. 4.7. –озширенн¤ церв≥кального каналу.
–озширювач≥ ввод¤ть, починаючи з малих номер≥в, т≥льки силою пальц≥в руки, а не вс≥Їю рукою. ѕ≥сл¤ розширенн¤ каналу шийки ввод¤ть кюретку. —початку провод¤ть вишкр≥банн¤ церв≥кального каналу. ѕот≥м кюретку обережно ввод¤ть до дна матки, вишкр≥бальними (ковзальними) рухами в≥д дна до каналу шийки матки поступово вишкр≥бають ≥ видал¤ють слизову оболонку. ¬ишкр≥банн¤ зд≥йснюють у певному пор¤дку (рис.4.8): спочатку з≥шкр≥бають передню ст≥нку, пот≥м л≥ву бокову, задню, праву бокову ≥ кути матки. ѕри вишкр≥банн≥ задньоњ ст≥нки, не виймаючи кюретку з порожнини матки, обережно повертають њњ на 1800. ути матки вишкр≥бають найменшою кюреткою.
ќтриманий матер≥ал збирають у проб≥рку з 10 % розчином формал≥ну ≥ направл¤ють на г≥столог≥чне досл≥дженн¤.
ѕротипоказанн¤ми до проведенн¤ вишкр≥банн¤ ст≥нок матки Ї гостр≥ запальн≥ процеси в статевих органах.
ѕункц≥¤ черевноњ порожнини через заднЇ склеп≥нн¤ - це найближчий ≥ найзручн≥ший доступ у порожнину малого таза (прост≥р ƒугласа), де при р≥зних патолог≥чних процесах накопичуЇтьс¤ р≥дина (кров, гн≥й, ексудат), част≥ше г≥неколог≥чного походженн¤. ÷ей метод використовують дл¤ д≥агностики порушеноњ позаматковоњ ваг≥тност≥, пельв≥оперитон≥ту (мал. 4.9).
ћал. 4.9. ѕункц≥¤ заднього склеп≥нн¤.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, кульов≥ щипц≥, шприц з довгою голкою, п≥нцет.
ѕункц≥ю заднього склеп≥нн¤ провод¤ть в умовах стац≥онару з дотриманн¤м ус≥х правил асептики й антисептики. ѕеред операц≥Їю необх≥дно випорожнити сечовий м≥хур ≥ кишечник.
Ўийку матки оголюють дзеркалами, дез≥нф≥кують спиртом ≥ 5 % розчином йоду, захоплюють кульовими щипц¤ми задню губу ≥ п≥дт¤гують њњ до лобка. ѕри цьому заднЇ склеп≥нн¤ ваг≥ни розт¤гуЇтьс¤. ѕрокол голкою робл¤ть строго по середн≥й л≥н≥њ, в≥дступаючи на 1 см в≥д м≥сц¤ переходу склеп≥нн¤ у ваг≥нальну частину шийки матки. ѕри розт¤гнутому склеп≥нн≥ тазова очеревина прил¤гаЇ до ст≥нки ваг≥ни, тому достатньо ввести голку в черевну порожнину на 1-2 см, щоб отримати пунктат. ѕри прокол≥ склеп≥нн¤ в≥дчуваЇтьс¤ провалюванн¤ голки в порожнечу. ѕ≥сл¤ цього потр≥бно в≥дт¤гнути поршень шприца на себе. ѕунктат набираЇтьс¤ в шприц. …ого огл¤дають, визначають характер, кол≥р, запах. «а показанн¤ми провод¤ть бактер≥олог≥чне, цитолог≥чне чи б≥ох≥м≥чне досл≥дженн¤ матер≥алу.
–ентгенолог≥чн≥ методи досл≥дженн¤
√≥стеросальп≥нгограф≥¤ (метросальп≥нгограф≥¤) - це контрастне зображенн¤ порожнини матки ≥ маткових труб за допомогою рентгенограф≥њ. ƒаний метод використовують дл¤ визначенн¤ прох≥дност≥ маткових труб, вад розвитку матки, ендометр≥озу, туберкульозу маткових труб, на¤вност≥ п≥дслизових ф≥броматозних вузл≥в, синех≥й, пол≥п≥в.
«астосовують так≥ ≥нструменти: ложкопод≥бне дзеркало, п≥д≥ймач, кульов≥ щипц≥, корнцанг, шприц Ѕрауна, контрастну речовину (веротраст, уротраст, верограф≥н, д≥один, кард≥отраст, кард≥отрасил та ≥н.) (мал. 4.10).
Ўийку матки оголюють дзеркалами, обробл¤ють дез≥нфекц≥йним розчином, захоплюють за передню губу кульовими щипц¤ми, у порожнину матки за допомогою шприца Ѕрауна пов≥льно ввод¤ть 4-5 мл контрастноњ речовини, робл¤ть перший рентген≥вський зн≥мок. Ќа зн≥мках ч≥тко видно внутр≥шн≥ контури матки, порожнина њњ в норм≥ маЇ трикутну форму (мал. 4.11).
ћал. 4.11. ћетросальп≥нгограма в норм≥.
ѕри прох≥дних трубах контрастна речовина проникаЇ в черевну порожнину. якщо контрастна речовина не потрапила в труби, то через 15-20 хвилин робл¤ть другий зн≥мок. оли вона заповнила всю порожнину труб, а у в≥льну черевну порожнину не потрапила, через 1 добу робл¤ть контрольний зн≥мок.
ѕротипоказанн¤ми
до метросальп≥нгограф≥њ Ї загальн≥ й м≥сцев≥ ≥нфекц≥йн≥ процеси, гостр≥ та п≥дгостр≥ запальн≥ процеси в ж≥ночих статевих органах, ваг≥тн≥сть ≥ п≥дозра на ваг≥тн≥сть.
√≥некограф≥¤ (пневмопельвеограф≥¤).
ƒл¤ ви¤вленн¤ контур≥в внутр≥шн≥х статевих орган≥в необх≥дно ввести в черевну порожнину газ (кисень, вуглекислий газ, закис азоту), на фон≥ ¤кого робл¤ть рентген≥вський зн≥мок. ÷ей метод використовують дл¤ д≥агностики ≥ диференц≥йноњ д≥агностики пухлин орган≥в малого таза, розповсюдженост≥ пухлинного процесу при зло¤к≥сних новоутворенн¤х ген≥тал≥й, дл¤ д≥агностики аномал≥й розвитку статевих орган≥в.
√аз ввод¤ть шл¤хом пункц≥њ черевноњ порожнини в положенн≥ хвороњ на спин≥ в рентгенод≥агностичному каб≥нет≥ за допомогою апарата дл¤ накладанн¤ пневмотораксу чи пневмоперитонеуму. як правило, пов≥льно ввод¤ть близько 800-1500 мл газу, залежно в≥д маси т≥ла, п≥д контролем манометра.
ѕ≥сл¤ створенн¤ пневмоперитонеуму хвору кладуть на рентгенолог≥чний ст≥л животом донизу. ѕот≥м рентген≥вський ст≥л перевод¤ть в положенн¤ “ренделенбурга. ѕри цьому петл≥ кишечника в≥дход¤ть до д≥агфрагми, добре видно органи малого таза. –обл¤ть рентген≥вський зн≥мок, на ¤кому ч≥тко видно контури матки, зв’¤зок, придатк≥в.
ѕротипоказанн¤ми до пневмопельвеограф≥њ Ї серцево-судинн≥ захворюванн¤ з декомпенсац≥Їю та порушенн¤м кровооб≥гу, гостр≥ та п≥дгостр≥ запальн≥ процеси в черевн≥й порожнин≥, кили, важк≥ екстраген≥тальн≥ захворюванн¤.
јнг≥ог≥стеросальп≥нгограф≥¤ - це одночасне контрастуванн¤ судин таза, порожнини матки ≥ маткових труб. «астосовують дл¤ дооперац≥йноњ диференц≥йноњ д≥агностики пухлин матки та њњ придатк≥в.
ƒосл≥дженн¤ виконують за допомогою ун≥версальноњ анг≥ограф≥чноњ апаратури.
ѕ≥сл¤ очисноњ кл≥зми ≥ премедикац≥њ в канал шийки матки ввод¤ть м’¤кий наконечник дл¤ г≥стеросальп≥нгограф≥њ, з’Їднують його з системою дл¤ введенн¤ рентгенконтрастних розчин≥в у порожнину матки. ƒал≥ катетеризують черевну частину аорти за методом —ельдингера, верх≥вка катетера розм≥щуЇтьс¤ над б≥фуркац≥Їю аорти. –озчин верограф≥ну чи урограф≥ну одночасно ввод¤ть в черевну частину аорти (45-50 мл.) ≥ в порожнину матки (4-8- мл.), пот≥м робл¤ть 10 рентгенограф≥чних обстежень ≥ оц≥нюють результат.
¬ основ≥ л≥мфограф≥њ лежить
здатн≥сть л≥мфатичних кап≥л¤р≥в всмоктувати водорозчинн≥ й колоњдн≥ рентгеноконтрастн≥ речовини, ¤к≥ ввод¤ть парентерально. ÷ей метод застосовують дл¤ д≥агностики раку статевих орган≥в, сечового м≥хура, пр¤моњ кишки, при необх≥дност≥ - дл¤ уточненн¤ стад≥њ розповсюдженн¤ пухлинного процесу, контролю за радикальн≥стю проведеноњ операц≥њ, при п≥дозр≥ на рецидив зло¤к≥сноњ пухлини п≥сл¤ проведеного л≥куванн¤, дл¤ контролю за ефективн≥стю променевоњ та х≥м≥отерап≥њ.
‘лебограф≥¤ (венограф≥¤) - це наповненн¤ контрастною речовиною венозноњ с≥тки малого таза. ƒаний метод застосовують дл¤ д≥агностики захворювань нижньоњ порожнистоњ вени, тазових вен ≥ вен нижн≥х к≥нц≥вок, дл¤ диференц≥ац≥њ пухлин матки та њњ придатк≥в в≥д пухлинопод≥бних утвор≥в запального характеру, а також дл¤ виключенн¤ уролог≥чних захворювань.
ƒл¤ введенн¤ контрастноњ речовини у венозну систему таза використовують три шл¤хи: внутр≥шньовенний, внутр≥шньок≥стковий, внутр≥шньоорганний.
–ад≥о≥зотопну д≥агностику все част≥ше застосовують у г≥неколог≥чн≥й практиц≥ дл¤ вивченн¤ функц≥онального стану маткових труб при безпл≥дд≥, на¤вност≥ пухлин статевих орган≥в, особливо зло¤к≥сних. ћетод базуЇтьс¤ на здатност≥ зло¤к≥сних пухлин накопичувати рад≥оактивний фосфор ≥нтенсивн≥ше, н≥ж навколишн≥ здоров≥ тканини.
омп’ютерна томограф≥¤ - це
рентгенолог≥чний метод,
за допомогою ¤кого отримують зображенн¤ поперечного розтину т≥ла без накладанн¤ об’Їкт≥в. ѕринцип комп’ютерноњ томограф≥њ базуЇтьс¤ на отриманн≥ тонкого зр≥зу при проходженн≥ строго обмеженого пучка рентген≥вських промен≥в через т≥ло пац≥Їнта. ѕеревага методу пол¤гаЇ в тому, що отриман≥ структури не накладаютьс¤ одна на одну, зображенн¤ передаЇ лише т≥ детал≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у площин≥ певного шару. р≥м того, зображенн¤ несе к≥льк≥сну ≥нформац≥ю про щ≥льн≥сть структур шару, що дозвол¤Ї зробити висновок про характер ураженн¤. ƒ≥агностика за допомогою комп’ютерноњ томограф≥њ заснована на рентгенолог≥чних симптомах: локал≥зац≥њ, форм≥, розм≥рах, щ≥льност≥ пухлинних утвор≥в, а також стискуванн≥ чи проростанн≥ пухлиною навколишн≥х тканин, стану л≥мфатичних вузл≥в. ÷ей метод ви¤вл¤Ї пухлину д≥аметром близько 2 см, проводить топ≥чну д≥агностику пухлин матки та њњ придатк≥в, дозвол¤Ї в≥ддиференц≥ювати сол≥дн≥ утвори ¤йник≥в в≥д к≥стозних, реЇструвати екстракапсул¤рний р≥ст.
“ермограф≥¤ - це реЇстрац≥¤ ≥нфрачервоного випром≥нюванн¤ людського т≥ла. «а допомогою даного методу можлива ранн¤ д≥агностика патолог≥чного процесу чи ознак покращанн¤. …ого застосовують при динам≥чному спостереженн≥ за хворою, масових диспансерних огл¤дах у групах п≥двищеного ризику ¤к допом≥жний метод, а також дл¤ д≥агностики запальних захворювань ген≥тал≥й, контролю за ефективн≥стю протизапального л≥куванн¤, д≥агностики туберкульозу ж≥ночих статевих орган≥в. –езультати досл≥дженн¤ ф≥ксують на термограмах.
”льтразвуковий метод досл≥дженн¤ (ехограф≥¤) - найб≥льш простий та безпечний. ¬≥н базуЇтьс¤ на здатност≥ тканин р≥зноњ щ≥льност≥ по р≥зному в≥дбивати чи поглинати ультразвукову енерг≥ю. «а допомогою ультразвуку можна отримати в≥дображенн¤ утвор≥в, недос¤жних дл¤ рентгенолог≥чного досл≥дженн¤ через невелику щ≥льн≥сть.
—учасна ультразвукова апаратура дозвол¤Ї досл≥джувати органи малого таза за допомогою р≥зних датчик≥в: абдом≥нальних, ваг≥нальних, ректальних.
”льтразвук у г≥неколог≥чн≥й практиц≥ використовують дл¤ диференц≥ац≥њ новоутворень матки та ¤Їчник≥в, д≥агностики позаматковоњ ваг≥тност≥. ѕеревага методу пол¤гаЇ в його висок≥й ≥нформативност≥, правильному встановленн≥ д≥агнозу, простот≥ досл≥дженн¤ ≥ в≥дсутност≥ протипоказань.
ƒл¤ кращоњ в≥зуал≥зац≥њ внутр≥шн≥х статевих орган≥в досл≥дженн¤ провод¤ть з наповненим сечовим м≥хурем п≥сл¤ очисноњ кл≥зми.
« метою д≥агностики прох≥дност≥ маткових труб провод¤ть ультразвукове досл≥дженн¤ ≥з застосуванн¤м 20 % розчину галактози (ехов≥ст).
≈Ќƒќ— ќѕ≤„Ќ≤ ћ≈“ќƒ» ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈ЌЌя
≈ндоскоп≥¤ - це досл≥дженн¤ порожнини внутр≥шн≥х орган≥в шл¤хом огл¤ду њх за допомогою спец≥альних оптичних прилад≥в з осв≥тлювальним пристроЇм. ” г≥неколог≥њ застосовують лапароскоп≥ю, г≥стероскоп≥ю, кульдоскоп≥ю, кольпоскоп≥ю, цистоскоп≥ю, ректороманоскоп≥ю, д≥афоноскоп≥ю та ≥н.
ольпоскоп≥¤ - це огл¤д шийки матки ≥ слизовоњ оболонки ваг≥ни за допомогою оптичного пристрою кольпоскопа, ¤кий даЇ зб≥льшенн¤ в 10-30 раз≥в. ÷им методом можна ви¤вити зм≥ни еп≥тел≥ю шийки матки, передпухлинн≥ стани, вибрати д≥л¤нку тканини дл¤ б≥опс≥њ, а також спостер≥гати динам≥ку зм≥н при тих чи ≥нших методах л≥куванн¤ шийки матки та ваг≥ни.
Ќеобх≥дн≥ ≥нструменти та обладнанн¤: г≥неколог≥чне кр≥сло, кольпоскоп, дзеркала, г≥неколог≥чний довгий п≥нцет, розчин Ћюгол¤, 3-4 % розчин оцтовоњ кислоти, все, що потр≥бно дл¤ проведенн¤ б≥опс≥њ.
ольпоскоп≥ю провод¤ть до б≥мануального обстеженн¤, а ложкопод≥бн≥ дзеркала ввод¤ть дуже обережно. ќгл¤дають вид≥ленн¤, шийку матки, протирають њњ марлевим тампоном.
ольпоскоп встановлюють на в≥ддал≥ 20-25 см в≥д поверхн≥, ¤ку вивчають. ѕучок св≥тла навод¤ть на шийку матки. Ћ≥кар, дивл¤чись в окул¤ри кольпоскопа, встановлюЇ об’Їктиви так, щоб отримати ч≥тке зображенн¤ слизовоњ оболонки ваг≥нальноњ частини шийки матки, ст≥нок ваг≥ни чи зовн≥шн≥х статевих орган≥в.
Ўийку матки огл¤дають за годинниковою стр≥лкою чи за зонами, ¤к≥ вид≥л¤ють умовно.
«вертають увагу на форму ≥ величину шийки матки, њњ зовн≥шнЇ в≥чко, кол≥р ≥ рельЇф слизовоњ оболонки, межу плоского ≥ цил≥ндричного еп≥тел≥њв, на особливост≥ еп≥тел≥альних ≥ судинних тест≥в.
ѕерший огл¤д через кольпоскоп провод¤ть без обробки шийки матки (проста кольпоскоп≥¤). ѕот≥м шийку матки змащують 3 % розчином оцтовоњ кислоти (розширена кольпоскоп≥¤). ѕри цьому ектоп≥њ, мозањка, д≥л¤нки дисплаз≥њ видно ч≥тк≥ше, тому що п≥д д≥Їю оцтовоњ кислоти звужуютьс¤ кап≥л¤ри, зникаЇ слиз ≥з поверхн≥ шийки матки.
ѕри розширен≥й кольпоскоп≥њ провод¤ть пробу Ў≥ллера.
ѕ≥д д≥Їю 20 % водного розчину Ћюгол¤ нормальний зр≥лий багатошаровий плоский еп≥тел≥й шийки матки, багатий гл≥когеном, зафарбовуЇтьс¤ в темно-коричневий кол≥р (позитивна проба Ў≥ллера). ”с≥ патолог≥чно зм≥нен≥ д≥л¤нки розчином Ћюгол¤ не зафарбовуютьс¤ або зафарбовуютьс¤ у св≥тло-жовтий кол≥р.
“аким чином, проба Ў≥ллера дозвол¤Ї ви¤вити патолог≥чно зм≥нен≥ д≥л¤нки ≥ меж≥ ураженн¤.
ѕ≥сл¤ кольпоскоп≥њ при необх≥дност≥ провод¤ть б≥опс≥ю.
” даний час застосовують кольпом≥кроскоп≥ю, при ¤к≥й досл≥джувана д≥л¤нка поверхн≥ огл¤даЇтьс¤ при зб≥льшенн≥ в 160-280 раз≥в. “убус кольпом≥кроскопа ввод¤ть у ваг≥ну, об’Їктив п≥двод¤ть до слизовоњ оболонки шийки матки. ƒосл≥дженн¤ провод¤ть т≥льки п≥сл¤ попереднього фарбуванн¤ шийки матки 1 % розчином толуњдину синього чи гематоксил≥ном. ¬ивчають особливост≥ будови ¤дер ≥ цитоплазми поверхневого еп≥тел≥ю, ектоп≥чн≥ остр≥вц≥, судини. ольпом≥кроскоп≥¤ доповнюЇ ранню д≥агностику передракових стан≥в ≥ раку шийки матки.
÷ерв≥коскоп≥¤ - це огл¤д каналу шийки матки за допомогою спец≥альних пристосувань (церв≥коскона) через кольпоскоп (≈.¬. оханевич).
√≥стероскоп≥¤ - це метод огл¤ду порожнини матки за допомогою г≥стероскопа, ¤кий маЇ оптичну та осв≥тлювальну системи. ѓњ провод¤ть дл¤ д≥агностики ≥ контролю за ефективн≥стю проведеного л≥куванн¤, перед виконанн¤м оперативних втручань ≥ ман≥пул¤ц≥й у порожнин≥ матки. ћетод використовують при дисфункц≥ональних маткових кровотечах, кровотечах у пер≥од менопаузи, п≥дозр≥ на ф≥бром≥ому матки, аденом≥оз ≥ рак ендометр≥ю, аномал≥¤х розвитку матки.
√≥стероскоп≥ю застосовують дл¤ проведенн¤ пол≥пектом≥њ, вис≥ченн¤ перегородок та синех≥й у порожнин≥ матки, видаленн¤ сторонн≥х т≥л та внутр≥шньоматкових сп≥ралей з порожнини матки.
ѕротипоказанн¤ до проведенн¤ г≥стероскоп≥њ: загальн≥ ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, т¤жкий стан хвороњ при захворюванн¤х серцево-судинноњ системи, паренх≥матозних орган≥в, ≤≤≤-≤V ступен≥ чистоти ваг≥нального секрету, гостр≥ запальн≥ захворюванн¤ ж≥ночих статевих орган≥в.
” даний час найширше застосовують контактну, газову чи р≥динну г≥стероскоп≥ю.
ѕри вс≥х методиках г≥стероскоп≥њ досл≥дженн¤ починають ≥з загального огл¤ду ст≥нок порожнини матки. «вертають увагу на рельЇф слизовоњ оболонки ст≥нок матки, ендометр≥¤, огл¤дають уст¤ маткових труб. ѕри необх≥дност≥ провод¤ть б≥опс≥ю, перес≥канн¤ синех≥й ≥ перегородок, катетеризац≥ю та бужуванн¤ маткових труб. ѕ≥сл¤ видаленн¤ г≥стероскопа з порожнини матки огл¤дають канал шийки матки.
Ћапароскоп≥¤ - це огл¤д орган≥в черевноњ порожнини ≥ малого таза за допомогою оптичних ≥нстумент≥в, введених через розр≥з передньоњ черевноњ ст≥нки. ѕри використанн≥ розр≥зу через заднЇ склеп≥нн¤ застосовують кульдоскоп≥ю (мал. 4.12).
ћал. 4.12. ульдоскоп≥¤.
Ћапароскоп≥ю та кульдоскоп≥ю провод¤ть дл¤ диференц≥йноњ д≥агностики пухлини матки та њњ придатк≥в, при п≥дозр≥ на склеропол≥к≥стоз, внутр≥шн≥й ендометр≥оз, аномал≥ю розвитку внутр≥шн≥х статевих орган≥в, туберкульоз, позаматкову ваг≥тн≥сть, а також дл¤ уточненн¤ причин безпл≥дд¤ та болю незрозум≥лоњ ет≥олог≥њ.
ѕротипоказанн¤ до проведенн¤ лапароскоп≥њ: легенева недостатн≥сть, ≥нфекц≥йн≥ хвороби, г≥пертон≥¤, гостр≥ запальн≥ процеси статевих орган≥в, менструац≥¤ ≥ ваг≥тн≥сть, виражен≥ спайки в черевн≥й порожнин≥.
ƒо лапароскоп≥њ хвору готують так, ¤к до порожнинноњ операц≥њ.
Ќеобх≥дний ≥нструментар≥й: лапароскоп, ¤кий складаЇтьс¤ з троакара з боковим каналом дл¤ введенн¤ пов≥тр¤ й оптичноњ системи з осв≥тлювальним пристроЇм. “роакар та мандрен стерил≥зують. ќптичну систему обробл¤ють спиртом. Ќеобх≥дн≥ стерильн≥ ≥нструменти ≥ л≥карськ≥ засоби: скальпель, кровозупинн≥ затискач≥, п≥нцети, х≥рург≥чна голка з голкотримачем, шприц з голками, 200-500 мл 0,5-0,25 % розчину новокањну, щипц≥-кусачки дл¤ б≥опс≥й та ≥н.
Ћапароскоп≥ю провод¤ть в операц≥йн≥й. ѕ≥сл¤ обробки шк≥ри звичайним способом на м≥сц≥ розр≥зу зд≥йснюють ≥нф≥льтрац≥йну анестез≥ю 0,5 % розчином новокањну (рис. 4.13).
–ис. 4.13. Ћапароскоп≥¤.
ѕеред лапароскоп≥Їю необх≥дно накласти пневмоперитонеум, щоб створити прост≥р дл¤ огл¤ду. ” черевну порожнину ввод¤ть до 2 л кисню, вуглекислого газу чи закису азоту. „еревна порожнина повинна сильно заповнитись газом, щоб при введенн≥ троакара виключити небезпеку травмуванн¤ орган≥в черевноњ порожнини.
ѕот≥м хвору перевод¤ть у положенн¤ “ренделенбурга. —кальпелем надр≥зають шк≥ру до 0,5 см, у черевну порожнину ввод¤ть троакар, ¤кий легко проходить через м’¤зеву ст≥нку та очеревину. ѕри проходженн≥ вс≥х шар≥в черевноњ ст≥нки в≥дм≥чаЇтьс¤ симптом “провалу”. ѕ≥сл¤ проколу черевноњ ст≥нки троакар видал¤ють ≥з футл¤ра.
—терильний та нагр≥тий до температури т≥ла оптичний прилад ввод¤ть через футл¤р троакара в черевну ст≥нку ≥ провод¤ть огл¤д орган≥в малого таза.
ƒл¤ правильноњ ор≥Їнтац≥њ в черевн≥й порожнин≥ спочатку знаход¤ть матку, дал≥ огл¤дають ¤Їчники, матков≥ труби, сальник, кишечник. ѕри необх≥дност≥ виконують певн≥ ман≥пул¤ц≥њ та операц≥њ: б≥опс≥ю, пункц≥ю, електрокоагул¤ц≥ю спайок, стерил≥зац≥ю маткових труб, к≥стектом≥ю, резекц≥ю ¤Їчник≥в та ≥н.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ огл¤ду прилад видал¤ють, газ випускають через футл¤р троакара. ѕ≥сл¤ видаленн¤ футл¤ра троакара на розр≥з шк≥ри накладають шов.
ѕ≥д час лапароскоп≥њ можлив≥ ускладненн¤: пораненн¤ судин передньоњ черевноњ ст≥нки, сальника, бриж≥ кишечника ≥ ст≥нки кишки. ” таких випадках рекомендована операц≥¤.
ульдоскоп≥ю провод¤ть за допомогою лапароскопа, введеного через невеликий розр≥з у д≥л¤нц≥ заднього склеп≥нн¤ ваг≥ни.
ѕ≥сл¤ обробки зовн≥шн≥х статевих орган≥в ≥ ваг≥ни дез≥нфекц≥йними розчинами та парацерв≥кальноњ анестез≥њ хвору перевод¤ть у кол≥нно-л≥ктьове положенн¤. ” ваг≥ну ввод¤ть ложкопод≥бне дзеркало, оголюють шийку матки. «адню губу шийки матки захоплюють кульовими щипц¤ми, у центр≥ заднього склеп≥нн¤ голкою робл¤ть прокол. ѕри цьому спонтанно створюЇтьс¤ пневмоперитонеум. ѕот≥м за ходом голки розр≥зають заднЇ склеп≥нн¤ ваг≥ни до 0,3-0,5 см, через розр≥з ввод¤ть троакар, мандрен видал¤ють ≥ залишають оптичну систему лапароскопа.
ѕ≥д час огл¤ду добре видно задню поверхню матки, ¤Їчники ≥ труби, огл¤д орган≥в черевноњ порожнини обмежений, пор≥вн¤но з лапароскоп≥Їю.
ƒ≥афанаскоп≥¤ - це досл≥дженн¤ тонкост≥нних орган≥в за допомогою просв≥чуванн¤ њх порожнини зсередини.
” г≥неколог≥чн≥й практиц≥ застосовують везиковаг≥нальну д≥афаноскоп≥ю, тобто просв≥чуванн¤ ст≥нок сечового м≥хура п≥сл¤ введенн¤ цистоскопа. ÷ей метод використовують дл¤ вивченн¤ меж сечового м≥хура при сечостатевих нориц¤х ≥ при випад≥нн≥ передньоњ ст≥нки ваг≥ни, дл¤ визначенн¤ на¤вност≥ цистоцеле, а також дл¤ диференц≥йноњ д≥агностики пухлин орган≥в малого таза.
ƒосл≥дженн¤ провод¤ть на г≥неколог≥чному кр≥сл≥. —ечовий м≥хур наповнюють 250-300 мл 3 % розчину борноњ кислоти, пот≥м у нього ввод¤ть цистоскоп ≥ вмикають осв≥тлювальний пристр≥й. ѕри к≥стомах, ¤к≥ прил¤гають до ст≥нки сечового м≥хура, пухлина слабо просв≥чуЇтьс¤, маЇ с≥тчатий малюнок. ў≥льн≥ пухлини з густим вм≥стом (ф≥бром≥ома, густий колоњд ≥ т.д.) при д≥афаноскоп≥њ не просв≥чуютьс¤.
÷истоскоп≥¤ - це огл¤д слизовоњ оболонки сечового м≥хура за допомогою цистоскопа. ÷истоскоп - це катетеропод≥бний ендоскоп≥чний прилад з оптичною системою й осв≥тлювальним пристроЇм.
ѕоказанн¤ до цистоскоп≥њ: захворюванн¤ сечового м≥хура (запальн≥ процеси, пол≥пи, кам≥нц≥, пухлини) ≥ статевих орган≥в (рак матки ≥ ваг≥ни, хрон≥чн≥ запальн≥ процеси, зм≥щенн¤ статевих орган≥в, сечостатев≥ нориц≥).
ѕротипоказанн¤ до цистоскоп≥њ: вузький сечовипускальний канал, занадто каламутна сеча (дом≥шки кров≥, гною, солей), гострий уретрит та ≥н.
ƒосл≥дженн¤ провод¤ть на г≥неколог≥чному кр≥сл≥. ѕеред цистоскоп≥Їю сечовий м≥хур заповнюють 200-250 мл 0,5 % розчину борноњ кислоти. якщо Ї сечостатев≥ нориц≥, необх≥дно затампонувати ваг≥ну або використати кол≥нно-л≥ктьове положенн¤ чи положенн¤¤ “ренделенбурга. ÷истоскоп обережно ввод¤ть у сечовий м≥хур. ƒл¤ повного огл¤ду обстеженн¤ провод¤ть зг≥дно з певним планом, ор≥Їнтуючись на п≥знавальн≥ пункти: внутр≥шн≥й сф≥нктер, трикутник сечового м≥хура, отвори сечовод≥в, м≥жсечов≥дна складка, пов≥тр¤ний м≥хурець, ¤кий завжди Ї в наповненому сечовому м≥хур≥ й займаЇ його найвищу зону. ÷истоскоп пов≥льно повертають навколо ос≥ на 3600 ≥ огл¤дають ус≥ ст≥нки сечового м≥хура.
ѕри цистоскоп≥њ визначають локал≥зац≥ю патолог≥чного процесу (набр¤к, виразки, туберкульозн≥ горбики, кам≥нц≥, сиф≥л≥тичн≥ пап≥ломи, канцерозн≥ маси тощо), характер секрету (слизовий, пл≥вчастий, дифтеричний, прос¤кнутий сол¤ми та ≥н.).
„асто патолог≥чн≥ зм≥ни в сечовому м≥хур≥ т≥сно пов’¤зан≥ з≥ станом статевих орган≥в (параметрит, рак шийки матки, сечостатев≥ нориц≥ та ≥н.), тому цистоскоп≥¤ Ї важливим методом дл¤ д≥агностики г≥неколог≥чних захворювань, особливо, коли потр≥бно уточнити стад≥ю раку матки та д≥агностувати метастазуванн¤ його в сечовий м≥хур.
–ектоскоп≥¤ та ректороманоскоп≥¤.
–ектоскоп≥¤ - це огл¤д слизовоњ оболонки
пр¤моњ кишки за допомогою спец≥ального приладу з системою дзеркал та
осв≥тлювальним пристроЇм (ректоскопа). ѕри глибшому введенн≥ ректоскопа
можна досл≥дити нижн≥й в≥дд≥л сигмопод≥бноњ кишки (ректороманоскоп≥¤).
