≈Ќƒќћ≈“

Ќа головну стор≥нку

≈Ќƒќћ≈“–≤ќ«

   ≈ндометр≥оз (ендометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ) - це патолог≥чний процес, при ¤кому в м≥ометр≥њ чи ≥нших органах статевоњ системи ≥ поза нею виникають включенн¤ (вогнища), структура ¤ких характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю еп≥тел≥альних ≥ стромальних елемент≥в, властивих ендометр≥ю. ¬ тканинах, уражених ендометр≥озом, в≥дбуваютьс¤ б≥льш чи менш виражен≥ зм≥ни в≥дпов≥дно до фази менструального циклу.
    ласиф≥кац≥¤
   «а локал≥зац≥Їю процесу розр≥зн¤ють: ген≥тальний (внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й) та екстраген≥тальний ендометр≥оз.

   ƒо внутр≥шнього ендометр≥озу в≥днос¤ть процес, ¤кий розвиваЇтьс¤ в м'¤зов≥й оболонц≥ матки (внутр≥шн≥й ендометр≥оз т≥ла матки, аденом≥оз), перешийку ≥ шийц≥ матки,до зовн≥шнього - ендометр≥оз труб, ¤Їчник≥в, крижово-маткових та широких зв'¤зок, очеревини матково-пр¤мокишкового заглибленн¤. ƒо екстраген≥тальноњ групи належать: ендометр≥оз сечового м≥хура, кишечника, п≥сл¤операц≥йного рубц¤ на передн≥й черевн≥й ст≥нц≥, нирок, легень та ≥нш≥ локал≥зац≥њ.
   Ќер≥дко спостер≥гаЇтьс¤ поЇднанн¤ р≥зних форм ендометр≥озу. ћакроскоп≥чно ендометр≥оз маЇ вигл¤д др≥бних ≥зольованих або зливних вогнищ р≥зноњ форми, порожнини ¤ких заповнен≥ темною коричневою р≥диною, утвору, ¤кий складаЇтьс¤ з множинних др≥бних к≥стозних порожнин (сотопод≥бна будова), та к≥сти (ендометр≥оњдна к≥ста ¤Їчника).
   ћ≥кроскоп≥чно ви¤вл¤ють еп≥тел≥й ≥ цитогенну строму, ≥дентичн≥ ендометр≥ю. ’арактерними особливост¤ми ендометр≥озу Ї схильн≥сть до розповсюдженн¤ на навколишн≥ органи ≥ тканини, проростанн¤ та з'Їднанн¤ в Їдиний конгломерат. «датн≥стю до проростанн¤ волод≥Ї цитогенна строма, ¤ка розплавл¤Ї сполучну тканину та еластичн≥ волокна.
   ћал≥гн≥зац≥¤ ендометр≥озу спостер≥гаЇтьс¤ р≥дко. ѕ≥д час менструац≥њ в вогнищах ендометр≥оњдних гетеротоп≥й в≥дбуваЇтьс¤ десквамац≥¤ ≥ розпад еп≥тел≥ю, крововилив в замкнут≥ порожнини. ‘ормен≥ елементи ц≥Їњ кров≥ розпадаютьс¤ з утворенн¤м гемосидерину, ¤кий надаЇ вм≥сту порожнин темного кольору (дьогтю, шоколаду). ¬м≥ст порожнин резорбуЇтьс¤ (частково чи повн≥стю) г≥ст≥оцитами, але в наступному цикл≥ знову утворюЇтьс¤. ¬ постменопаузальному в≥ц≥ ендометр≥оз регресуЇ. —постер≥гаЇтьс¤ також зменшенн¤ цикл≥чних зм≥н в ендометр≥оњдних гетеротоп≥¤х п≥д час лактац≥њ; п≥д час ваг≥тност≥ можлив≥ децидуальн≥ зм≥ни в стром≥.
   „астоту ендометр≥озу р≥зних локал≥зац≥й все ще точно не встановлено, при застосуванн≥ ендоскоп≥чних метод≥в досл≥дженн¤ частота ви¤вленн¤ ендометр≥озу зб≥льшилась. ≈ндометр≥оз Ї другим за частотою (п≥сл¤ запальних процес≥в) захворюванн¤м репродуктивних орган≥в, ¤ке викликаЇ безпл≥дд¤, больовий синдром, порушенн¤ менструального циклу.
    л≥н≥цисти користуютьс¤ лапароскоп≥чною класиф≥кац≥Їю зовн≥шнього ендометр≥озу (J. d'A costa, 1973).
   ≤. ћал≥ форми.
   1. ѕоодинок≥ гетеротоп≥њ на тазов≥й очеревин≥.
   2. ѕоодинок≥ гетеротоп≥њ на ¤Їчниках без на¤вност≥ спайкового процесу.
   ≤≤. —ередньоњ важкост≥.
   1. √етеротоп≥њ на поверхн≥ одного чи обох ¤Їчник≥в з утворенн¤м др≥бних к≥ст.
   2. Ќа¤вн≥сть пер≥овар≥ального чи перитубарного процесу, ¤кий виражений нер≥зко.
   3. √етеротоп≥њ на очеревин≥ пр¤мокишково-маткового простору з рубцюванн¤м та зм≥щенн¤м матки, але без залученн¤ в процес товстоњ кишки.
   ≤≤≤. ¬ажка форма.
   1. ≈ндометр≥оз одного чи обох ¤Їчник≥в з утворенн¤м к≥ст д≥аметром понад 2 см.
   2. ”раженн¤ ¤Їчник≥в з вираженим пер≥овар≥альним ≥/чи перитубарним процесом.
   3. ”раженн¤ маткових труб з деформац≥Їю, рубцюванн¤м, порушенн¤м прох≥дност≥.
   4. ”раженн¤ тазовоњ очеревини з обл≥терац≥Їю пр¤мокишково- маткового простору.
   5. ”раженн¤ крижово-маткових зв'¤зок та очеревини пр¤мокишково-маткового простору з його обл≥терац≥Їю.
   ѕричини виникненн¤ ендометр≥озу
   ≤снуЇ р¤д теор≥й походженн¤ ≥ розвитку ендометр≥озу. “еор≥¤ ембр≥онального походженн¤ ендометр≥озу, запропонована в к≥нц≥ минулого стор≥чч¤, знаходить прихильник≥в ≥ в даний час. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю ендометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ виникають ≥з залишк≥в парамезонефральних (мюллерових) проток чи зародкового матер≥алу, ≥з ¤кого утворюютьс¤ статев≥ органи, в тому числ≥ тканина ендометр≥ю. Ќа користь даноњ теор≥њ св≥дчать спостереженн¤ про розвиток ендометр≥озу у д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в (11-12 рок≥в), а також поЇднанн¤ цього патолог≥чного процесу з вадами розвитку статевих орган≥в (Ѕаскаков ¬.ѕ., 1979).
   ≤мплантац≥йна теор≥¤ виникненн¤ ендометр≥озу маЇ багато прихильник≥в. —уть њњ в тому, що життЇздатн≥ елементи ендометр≥ю занос¤тьс¤ в ≥нш≥ тканини статевих орган≥в, приживаютьс¤ на новому м≥сц≥ ≥ утворюють ендометр≥оњдну гетеротоп≥ю. “акий процес можливий при ретроградному рус≥ менструальноњ кров≥ (через матков≥ труби), а також п≥д час г≥неколог≥чних операц≥й. Ќе виключаЇтьс¤ можлив≥сть метастазуванн¤ частинок ендометр≥ю л≥мфогенним та гематогенним шл¤хами з наступною ≥мплантац≥Їю в невластивих йому м≥сц¤х.
   ћетапластична теор≥¤ розгл¤даЇ мезотел≥й очеревини, в ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ метаплаз≥¤ на еп≥тел≥альний компонент ендометр≥озу. ™ думка, що джерелом ендометр≥озу Ї елементи ембр≥онального целом≥чного еп≥тел≥ю, ¤кий розташований м≥ж зр≥лими кл≥тинами мезотел≥ю. ћетаплаз≥¤ пов'¤зана з гормональними порушенн¤ми, ¤к≥ призвод¤ть до прол≥ферац≥њ целом≥чного еп≥тел≥ю (дизгормональна метаплаз≥¤ ћейЇра).
   «г≥дно ≥з сучасними у¤вленн¤ми про виникненн¤ ендометр≥озу, його сл≥д вважати дизгормональною г≥перплаз≥Їю, а не пухлиною.
   ѕатогенез
   ѕатогенез ген≥тального ендометр≥озу складний. ” ньому певну роль в≥д≥грають нейроендокринн≥ порушенн¤ в систем≥ г≥поталамус - г≥поф≥з - ¤Їчники. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ частоти розвитку ендометр≥озу на фон≥ перенесених ≥нфекц≥йних захворювань бактер≥альноњ та в≥русноњ ет≥олог≥њ, порушень менструальноњ функц≥њ в пубертатний пер≥од, ускладнених полог≥в, аборт≥в, стресових ситуац≥й. ќсобливе значенн¤ мають ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, перенесенн≥ в дит¤чому та пубертатному в≥ц≥, ¤к≥ гальмують становленн¤ системи г≥поталамус - г≥поф≥з - ¤Їчники, що регулюЇ розвиток структур ≥ ф≥з≥олог≥чних функц≥й репродуктивноњ системи. ¬насл≥док цього виникають нейро-ендокринн≥ порушенн¤, ¤к≥ створюють умови дл¤ виникненн¤ ендометр≥озу. ¬с≥ма визнано, що ендометр≥оз Ї гормонально залежною патолог≥Їю. ¬ останн≥ роки з'¤вились прац≥, ¤к≥ св≥дчать про авто≥мунну природу ендометр≥озу.
    л≥н≥чна картина р≥зних форм ендометр≥озу
    л≥н≥чна картина ендометр≥озу залежить в≥д локал≥зац≥њ, тривалост≥ переб≥гу, супров≥дних захворювань, психоемоц≥йного стану хвороњ. ѕри на¤вност≥ особливостей симптоматики дл¤ ендометр≥озу р≥зних локал≥зац≥й характерн≥ так≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви:
   1. “ривалий, нер≥дко прогресуючий переб≥г захворюванн¤. —амов≥льний регрес можливий в постменопаузальний пер≥од.
   2. Ќайб≥льш пост≥йним симптомом Ї б≥ль, ¤кий з'¤вл¤Їтьс¤ чи р≥зко п≥дсилюЇтьс¤ в передменструальн≥ дн≥ ≥ п≥д час менструац≥њ. ѕри тривалому ≥ важкому переб≥з≥ ендометр≥озу больов≥ в≥дчутт¤ турбують ≥ п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤. ¬они не типов≥ дл¤ ендометр≥озу ваг≥нальноњ частини шийки матки, ≥нод≥ зовс≥м не виражен≥ при "малих" вогнищах ендометр≥озу очеревини малого тазу.
   3. «б≥льшенн¤ розм≥р≥в ураженого органу (матка, ¤Їчник) чи екстраген≥тальних вогнищ ендометр≥озу напередодн≥ ≥ п≥д час менструац≥њ.
   4. ѕорушенн¤ менструальноњ функц≥њ, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ найчаст≥ше в альгоменорењ. ѕри внутр≥шньому та зовн≥шньому ендометр≥оз≥ спостер≥гаютьс¤ ≥ ≥нш≥ порушенн¤: менораг≥њ, перед- ≥ постменопаузальн≥ кров'¤нист≥ вид≥ленн¤, порушенн¤ ритму менструац≥й та ≥н.
   5. Ѕезпл≥дд¤ - частий супутник внутр≥шнього та зовн≥шнього ендометр≥озу. ѕричини ц≥Їњ патолог≥њ р≥зн≥: ановул¤ц≥¤, неповноц≥нна секреторна фаза, спайковий процес в малому тазу (пер≥офорит, порушенн¤ прох≥дност≥ маткових труб та ≥н.), зм≥ни в ендометр≥њ тощо. Ѕезпл≥дд¤ при ендометр≥оз≥ по¤снюють також фагоцитозом сперматозоњд≥в. «апальн≥ зм≥ни в тазов≥й очеревин≥ актив≥зують утворенн¤ макрофаг≥в, ¤к≥ волод≥ють фагоцитарною властив≥стю. ћожливо, певну роль в безпл≥дд≥ при ендометр≥оз≥ в≥д≥грають простагландини, секрец≥¤ ¤ких в тазов≥й очеревин≥ зростаЇ завд¤ки запальн≥й реакц≥њ в тканинах навколо ендометр≥оњдних ≥мплантант≥в. ѕ≥двищенн¤ р≥вн¤ простагландин≥в спри¤Ї
порушенню функц≥њ жовтого т≥ла (лютеол≥з), зб≥льшуЇ скоротливу функц≥ю маткових труб ≥ матки. ¬с≥ ц≥ процеси негативно впливають на процеси овул¤ц≥њ ≥ ≥мплантац≥њ запл≥дненоњ ¤йцекл≥тини.
   ѕор¤д з симптомами, властивими ген≥тальному ендометр≥озу р≥зноњ локал≥зац≥њ, кожна форма захворюванн¤ маЇ б≥льш чи менш виражен≥ особливост≥ кл≥н≥чних про¤в≥в.
   «овн≥шн≥й ендометр≥оз
   ≈ндометр≥оз п≥хви нер≥дко поЇднуЇтьс¤ з вадами розвитку матки ≥ ендометр≥озом шийки матки. ≈ндометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ в ц≥й д≥л¤нц≥ мають вигл¤д синюшних колопод≥бних вогнищ ("очко"), ≥з ¤ких п≥д час менструац≥њ вид≥л¤Їтьс¤ кров. ров може вид≥л¤тис¤ при введенн≥ п≥хвових дзеркал.
   ≈ндометр≥оз маткових труб, ¤к правило, спостер≥гаЇтьс¤ при поЇднанн≥ з ендометр≥озом матки ≥ ¤Їчник≥в. ≤зольоване ураженн¤ труб - ¤вище р≥дк≥сне. ≈ндометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ локал≥зуютьс¤ переважно в серозному чи субсерозному покрив≥ труби, розм≥р њх невеликий, вони належать до "малих" форм ендометр≥озу. л≥н≥чна картина ендометр≥озу маткових труб в≥дпов≥даЇ кл≥н≥ц≥ ендометр≥озу матки чи ¤Їчника, в поЇднанн≥ з ¤кими спостер≥гаЇтьс¤ ураженн¤ труби.
   ≈ндометр≥оз ¤Їчник≥в виникаЇ у вигл¤д≥ вогнищ ендометр≥оњдноњ тканини в к≥рковому шар≥ чи на поверхн≥ ¤Їчника ≥ ендометр≥оњдних к≥ст. ¬огнищев≥ ендометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ мають типову будову: посеред цитогенноњ строми розм≥щуютьс¤ залози типу ендометр≥ю, ¤к≥ покрит≥ цил≥ндричним еп≥тел≥Їм. ¬ цих вогнищах зустр≥чаютьс¤ крововиливи або м≥кроскоп≥чн≥ к≥сти. ƒр≥бн≥ ендометр≥оњдн≥ вогнища належать до "малих" форм ендометр≥озу ¤Їчник≥в, розп≥знати ¤к≥ важко в зв'¤зку з в≥дсутн≥стю характерних ознак, њх можна ви¤вити при проведенн≥ лапароскоп≥њ або лапаротом≥њ. ≤з невеликих вогнищ ендометр≥озу внасл≥док њх росту, накопиченн¤ кров≥, стоншенн¤ ≥ руйнуванн¤ перегородок м≥ж окремими вогнищами, ¤к≥ м≥ст¤ть кров, що розклалась, утворюютьс¤ к≥сти.
   ≈ндометр≥оњдн≥ к≥сти ¤Їчник≥в, ¤к ≥ др≥бн≥ гетеротоп≥њ, можуть бути процесами одноб≥чними чи двоб≥чними, к≥сти мають р≥зну величину (в≥д 0,5 до 10,0 см в д≥аметр≥). Ѕ≥льш≥ к≥сти спостер≥гаютьс¤ р≥дко.

   ƒл¤ ендометр≥оњдних к≥ст характерн≥ спайки з навколишн≥ми тканинами, щ≥льна капсула, гемораг≥чний вм≥ст, ¤кий маЇ кол≥р дьогтю або шоколаду ("шоколадн≥" к≥сти). ¬ процес≥ накопиченн¤ вм≥сту можливе утворенн¤ м≥кроперфорац≥й ст≥нки к≥сти, що викликаЇ р≥зке загостренн¤ больового синдрому ≥ наступне утворенн¤ спайок з навколишн≥ми тканинами.
    л≥н≥чна картина р≥зноман≥тна, симптоми захворюванн¤ ≥ ступ≥нь њх про¤в≥в залежать в≥д поширенн¤ процесу ≥ поЇднанн¤ його з ендометр≥озом ≥ншоњ локал≥зац≥њ.
   ќсновн≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви - безпл≥дд¤ ≥ б≥ль р≥зноњ ≥нтенсивност≥. Ѕольовий синдром особливо виражений при великих гетеротоп≥¤х ≥ ендометр≥оњдних к≥стах. Ѕ≥ль пост≥йний, п≥дсилюЇтьс¤ напередодн≥ ≥ п≥д час менструац≥њ, ≥ррад≥юЇ
в д≥л¤нку криж≥в, пр¤моњ кишки. –≥зке посиленн¤ болю, ¤ке супроводжуЇтьс¤ блюванн¤м, р≥зкою болюч≥стю ≥ напружен≥стю м'¤з≥в живота, спостер≥гаЇтьс¤ при м≥кроперфорац≥њ ст≥нок к≥сти ≥ потрапл¤нн¤ њњ вм≥сту в черевну порожнину. —пайковий процес, що утворюЇтьс¤ в малому тазу, спри¤Ї по¤в≥ дизуричних ≥ гастро≥нтестинальних (запори, здутт¤ живота та ≥н.) порушень ≥ Ї додатковою причиною безпл≥дд¤.
   ѕри г≥неколог≥чному досл≥дженн≥ в д≥л¤нц≥ придатк≥в матки визначаЇтьс¤ малорухомий, болючий, зрощений з маткою утв≥р щ≥льноеластичноњ консистенц≥њ. ѕри зрощенн≥ з навколишн≥ми тканинами розм≥ри ≥ консистенц≥¤ к≥сти стають недостатньо ч≥ткими.
   ѕереб≥г ендометр≥озу тривалий, пост≥йний больовий синдром та ≥нш≥ порушенн¤ часто призвод¤ть до зниженн¤ працездатност≥ хворих. ≈ндометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ та ендометр≥оњдн≥ к≥сти ¤Їчник≥в р≥дко перетворюютьс¤ в рак.
   ¬нутр≥шн≥й ендометр≥оз
   ≈ндометр≥оз п≥хвовоњ частини шийки матки спостер≥гаЇтьс¤ досить часто. ћожливо, маЇ значенн¤ широке застосуванн¤ д≥атермокоагул¤ц≥њ псевдоероз≥й, п≥сл¤ чого в≥дбуваЇтьс¤ ≥мплантац≥¤ часточок ендометр≥ю в д≥л¤нц≥ раневоњ поверхн≥ п≥д час менструац≥њ. ≈ндометр≥оз шийки матки може бути на грунт≥ травм п≥сл¤ аборт≥в, патолог≥чних полог≥в, д≥агностичного вишкр≥банн¤.
   ¬огнища ендометр≥озу на шийц≥ матки мають невелик≥ розм≥ри (2-5 мм в д≥аметр≥) (мал. 12.4), червоного кольору. ¬ лютењнов≥й фаз≥ циклу, перед менструац≥Їю вогнища ендометр≥озу набирають синьо-багровий кол≥р, розм≥р њх дещо зб≥льшуЇтс¤. ≈ндометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ розташовуютьс¤ не т≥льки на п≥хвов≥й частин≥ шийки матки, але ≥ в дистальному в≥дд≥л≥ слизовоњ церв≥кального каналу, що п≥дтримуЇ на¤вн≥сть перед- ≥ постменопаузальних кров'¤нистих вид≥лень. ¬се це Ї одним ≥з важливих симптом≥в ендометр≥озу шийки матки. Ѕольов≥ в≥дчутт¤ при дан≥й локал≥зац≥њ ендометр≥озу не характерн≥.

≈ндометр≥оз т≥ла матки (аденом≥оз) зустр≥чаЇтьс¤ у ж≥нок в≥ком 40-50 рок≥в. …ого виникненню спри¤ють (пор¤д з ≥ншими причинами) аборти, патолог≥чн≥ пологи, д≥агностичн≥ вишкр≥банн¤ матки ≥ ≥нш≥ внутр≥шньоматков≥ втручанн¤.
¬нутр≥шн≥й ендометр≥оз т≥ла матки здеб≥льшого маЇ характер дифузного процесу (мал. 12.5). –≥дше спостер≥гаютьс¤ вогнищева ≥ вузлувата форми.

   ¬узлувата форма характеризуЇтьс¤ локальним розростанн¤м ендометр≥оњдноњ тканини, ¤ка при пальпац≥њ нагадуЇ вузол м≥оми. «а глибиною проникненн¤ в м≥ометр≥й розр≥зн¤ють 4 ступен≥ поширенн¤ дифузноњ форми ендометр≥озу матки:
   ≤ ступ≥нь - проростанн¤ ендометр≥озу на невелику глибину;
   ≤≤ ступ≥нь - поширенн¤ процесу до середини товщини м≥ометр≥ю;
   ≤≤≤ ступ≥нь - поширенн¤ процесу на всю товщину ст≥нки матки;
   ≤V ступ≥нь - поширенн¤ процесу на пар≥Їтальну очеревину ≥ сус≥дн≥ органи.
   ѕри ≤≤-≤V ступен¤х поширенн¤ ендометр≥озу спостер≥гаЇтьс¤ г≥перплаз≥¤ м'¤зових волокон, що спри¤Ї зб≥льшенню матки (њњ величина залежить в≥д
к≥лькост≥ ≥ розм≥ру к≥стозних порожнин ендометр≥оњдноњ тканини ≥ вираженн¤ г≥перплаз≥њ м'¤зових волокон). Ќер≥дко виникаЇ г≥перплаз≥¤ ендометр≥ю, а також поЇднанн¤ ендометр≥озу матки з м≥омою.
   Ѕольов≥ в≥дчутт¤ особливо виражен≥ при вт¤гуванн≥ в процес вс≥Їњ ст≥нки матки до серозного шару. ћатка р≥зко болюча при пальпац≥њ, особливо при ≤≤≤-≤V ступен¤х розповсюдженн¤ процесу ≥ ураженн≥ ендометр≥озом ≥стм≥чноњ частини т≥ла матки.
   ƒл¤ внутр≥шнього ендометр≥озу характерн≥ р≥зн≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви порушень менструальноњ функц≥њ: г≥перпол≥меноре¤, метрораг≥¤, кров'¤нист≥ вид≥ленн¤ в перед- ≥ постменструальний пер≥оди. ¬ зв'¤зку з цими порушенн¤ми нер≥дко розвиваЇтьс¤ анем≥¤. Ѕагато хворих скаржатьс¤ на б≥ль, в≥дчутт¤ важкост≥ внизу живота ≥ дизуричн≥ ¤вища перед настанн¤м менструац≥њ.
   –етроцерв≥кальний ендометр≥оз .
   ≈ндометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ розвиваютьс¤ на задн≥й поверхн≥ шийки матки ≥ ≥стм≥чноњ частини матки, а також на р≥вн≥ прикр≥пленн¤ крижово- маткових зв'¤зок. ≈ндометр≥оз в ц≥й д≥л¤нц≥ маЇ др≥бновогнищеву чи ≥нф≥льтрац≥йну форму.
   ѕри г≥неколог≥чному досл≥дженн≥ позаду верхнього в≥дд≥лу шийки матки ≥ перешийка визначаютьс¤ щ≥льн≥, др≥бногорбист≥, нерухом≥ вузли, р≥зко болюч≥ при пальпац≥њ. ¬они невелик≥ за розм≥рами, нер≥дко вдаЇтьс¤ ви¤вити њх зб≥льшенн¤ перед менструац≥Їю. ќсновний симптом - колючий б≥ль, ¤кий р≥зко п≥дсилюЇтьс¤ до ≥ п≥д час менструац≥њ ≥ при статевих контактах. Ѕ≥ль ≥ррад≥юЇ в п≥хву, д≥л¤нку криж≥в, пр¤моњ кишки. ѕри проростанн≥ ст≥нки пр¤моњ кишки б≥ль п≥дсилюЇтьс¤ п≥д час дефекац≥њ. –етроцерв≥кальному ендометр≥озу нер≥дко спри¤Ї г≥перфункц≥¤ ¤Їчник≥в, щитопод≥бноњ залози.
   ≈ндометр≥оз очеревини матково-пр¤мокишкового заглибленн¤ ≥ крижово-маткових зв'¤зок нер≥дко поЇднуЇтьс¤ з ≥ншими локал≥зац≥¤ми цього процесу.
   "ћал≥" форми ген≥тального ендометр≥озу прот¤гом останн≥х рок≥в ц≥кавл¤ть багатьох кл≥н≥цист≥в. ƒо них в≥днос¤ть др≥бн≥ поодинок≥ ендометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ в д≥л¤нц≥ очеревини матково-пр¤мокишкового заглибленн¤, очеревини крижово-маткових зв'¤зок, на поверхн≥ ¤Їчник≥в. "ћал≥" форми ендометр≥озу поЇднуютьс¤ з безпл≥дд¤м, р≥дко з больовими в≥дчутт¤ми, порушенн¤ менструальноњ функц≥њ, ¤к правило, не в≥дм≥чаЇтьс¤. ¬они були описан≥ п≥сл¤ впровадженн¤ в практику лапароскоп≥њ.
   ƒ≥агностика ендометр≥озу
   –озп≥знати ендометр≥оз статевих орган≥в нер≥дко важко.
   ƒ≥агностика ендометр≥озу грунтуЇтьс¤ на обл≥ку ≥ анал≥з≥ даних анамнезу, загальноприйн¤тих метод≥в об'Їктивного ≥ результат≥в спец≥альних метод≥в досл≥дженн¤.
   ≤з даних опитуванн¤ хворих д≥агностичне значенн¤ мають: а) вказ≥вка на виникненн¤ захворюванн¤ п≥сл¤ патолог≥чних (оперативних) полог≥в, штучних ≥ самов≥льних аборт≥в, ¤к≥ зак≥нчились вишкр≥банн¤м матки, д≥агностичн≥ вишкр≥банн¤ ендометр≥ю, ≥нш≥ внутр≥шньоматков≥ втручанн¤ чи д≥атермокоагул¤ц≥ю шийки матки; б) характер больового синдрому, п≥дсиленн¤
його перед ≥ п≥д час менструац≥њ; в) безусп≥шне тривале л≥куванн¤ запальних захворювань внутр≥шн≥х статевих орган≥в; г) порушенн¤ менструальноњ функц≥њ типа метрораг≥њ, перед- та постменструальних кров'¤нистих вид≥лень, д) безпл≥дд¤ в поЇднанн≥ з больовим синдромом, ¤кий маЇ цикл≥чний характер.
   ≤з даних об'Їктивного досл≥дженн¤ певну ≥нформац≥йну ц≥нн≥сть маЇ зб≥льшенн¤ матки та њњ придатк≥в, уражених ендометр≥озом перед та п≥д час менструац≥њ. ќднак ц¤ ознака не Ї пост≥йною ≥ оц≥нка њњ нер≥дко маЇ суб'Їктивний характер.
   ≈ндометр≥оз ваг≥нальноњ частини шийки матки ≥ ст≥нок п≥хви розп≥знають шл¤хом спостереженн¤ за зм≥нами патолог≥чного вогнища прот¤гом одного менструального циклу.
   —пец≥альн≥ методи досл≥дженн¤
   ƒ≥агноз ендометр≥озу ваг≥нальноњ частини шийки матки п≥дтверджуЇтьс¤ кольпоскоп≥Їю, приц≥льною б≥опс≥Їю та наступним г≥столог≥чним досл≥дженн¤м б≥оптату. ѕри п≥дозр≥ на ендометр≥оз слизовоњ церв≥кального каналу перед б≥опс≥Їю провод¤ть д≥агностичне вишкр≥банн¤ ендоцерв≥ксу.
   ƒ≥агноз внутр≥шнього ендометр≥озу т≥ла матки (аденом≥оз) встановлюють на основ≥ характерних кл≥н≥чних ознак: зб≥льшенн¤ ≥ болючост≥ матки в передменструальний пер≥од. ћатка, ¤к правило, маЇ кул¤сту форму ≥ в≥дхилена дозаду, нер≥дко ф≥ксована в задньому склеп≥нн≥. л≥н≥чний д≥агноз аденом≥озу п≥дтверджуЇтьс¤ ультразвуковою д≥агностикою, ¤ка маЇ характерн≥ ехоскоп≥чн≥ картини: сотопод≥бна будова м≥ометр≥ю, в ¤кому ви¤вл¤ють ц¤тков≥ чи др≥бнок≥стозн≥ структури, межа слизового та м'¤зового шар≥в маЇ нер≥вний, звивистий характер, задн¤ ст≥нка товст≥ша в≥д предньоњ.
   ѕоширеним методом Ї г≥стеросальп≥нгограф≥¤, ¤ка допомогаЇ поставити правильний д≥агноз в 33-80 % випадк≥в. √≥стеросальп≥нгограф≥ю виконують не п≥зн≥ше 5-7 дн¤ менструального циклу на початку стад≥њ прол≥ферац≥њ, коли в≥дкрит≥ дл¤ контрастноњ речовини ендометр≥оњдн≥ вогнища. ѕри внутр≥шньому ендометр≥оз≥ т≥ла матки контрастна речовина розм≥щуЇтьс¤ за межею контура порожнини матки, т≥н≥ гетеротоп≥й мають вид канальц≥в, лакун, дивертикул≥в (–ис. 12.6.)

√≥стероскоп≥¤ Ї досить ≥нформативним методом д≥агностики аденом≥озу. √≥стероскоп≥ю провод¤ть також на 5-7 день менструального циклу, а при його порушенн≥ - в будь-¤кий час до ≥ п≥сл¤ д≥агностичного вишкр≥банн¤. √≥стероскоп≥чна картина при аденом≥оз≥ - на фон≥ бл≥до-рожевоњ слизовоњ оболонки матки темно-червон≥ ц¤тков≥ отвори ендометроњдних ход≥в, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ в порожнину матки.
≈ндометроњдн≥ гетеротоп≥њ, ¤к≥ розвиваютьс¤ в ст≥нц≥ матковоњ труби, можна ви¤вити при г≥стеросальп≥нгограф≥њ у вигл¤д≥ "законтурноњ" т≥н≥, ендометр≥оњдн≥ гетеротоп≥њ на серозному покров≥ маткових труб ви¤вл¤ютьс¤ при лапароскоп≥њ.(–ис. 12.7).

   ƒ≥агностиц≥ ендометр≥озу ¤Їчник≥в допомогаЇ анамнез (прогресуюча
альгоменоре¤, порушенн¤ функц≥њ сус≥дн≥х орган≥в, в≥дсутн≥сть ефекту в≥д протизапальноњ терап≥њ). ѕри г≥неколог≥чному досл≥дженн≥ ви¤вл¤ють малорухомий, болючий пухлинопод≥бний утв≥р, з'Їднаний з маткою та ≥ншими органами. ƒл¤ уточненн¤ д≥агнозу застосовують ехоскоп≥ю ≥ лапароскоп≥ю. ≤нод≥ справжн≥й д≥агноз ендометр≥оњдноњ к≥сти ¤Їчника ви¤вл¤Їтьс¤ п≥д час х≥рург≥чних операц≥й, показанн¤ми до ¤ких були тубоовар≥альн≥ пухлинопод≥бн≥ утвори запального характеру.
   ƒл¤ ретроцерв≥кального ендометр≥озу характерн≥ цикл≥чн≥сть болю, б≥ль п≥д час акту дефекац≥њ, диспареун≥¤, кл≥н≥чна картина ваг≥нального досл≥дженн¤ (ущ≥льненн¤ ≥ болюч≥сть в задньому склеп≥нн≥). « метою уточненн¤ д≥агнозу напередодн≥ чи п≥д час менструац≥њ провод¤ть ректороманоскоп≥ю (рис. 12.8). ѕри необх≥дност≥ провод¤ть б≥опс≥ю. "ћал≥" форми ендометр≥озу д≥агностують за допомогою лапароскоп≥њ.    Ћ≥куванн¤ ген≥тального ендометр≥озу
   Ћ≥куванн¤ ендометр≥озу повинно бути комплексним ≥ диференц≥йованим. —л≥д враховувати: в≥к хвороњ, њњ в≥дношенн¤ до репродуктивноњ функц≥њ, локал≥зац≥ю, поширенн¤ ≥ важк≥сть переб≥гу процесу, поЇднанн¤ з запальним процесом, г≥перпластичн≥ процеси ендометр≥ю ≥ деструктивн≥ зм≥ни в ¤Їчниках ≥ матц≥.
   « 60-х рок≥в дл¤ л≥куванн¤ ендометр≥озу застосовують гормональн≥ пероральн≥ контрацептиви. Ѕуло встановлено, що однофазн≥ контрацептиви (естроген-гестагенн≥ препарати) пригн≥чують вид≥ленн¤ гонадотропних гормон≥в, гальмують синтез стероњд≥в в ¤Їчниках ≥ прол≥феративн≥ процеси в ендометр≥њ. ѕ≥д њх впливом припин¤ютьс¤ цикл≥чн≥ процеси в ендометр≥њ, ендометр≥оњдних гетеротоп≥¤х, а при тривалому застосуванн≥ в≥дбуваютьс¤ регресивн≥ зм≥ни, ¤к≥ призвод¤ть до склерозуванн¤ ≥ обл≥терац≥њ ендометр≥оњдних вогнищ. Ѕ≥льш доц≥льним Ї безперервне прийманн¤ препарат≥в, оск≥льки припиненн¤ менструальноњ функц≥њ активн≥ше викликаЇ атроф≥чн≥ зм≥ни в ендометр≥оњдних вогнищах. “ривал≥сть прийманн¤ гормональних контрацептив≥в визначаЇтьс¤ розповсюдженн¤м процесу ≥ ефективн≥стю терап≥њ. ƒе¤к≥ автори рекомендують цикл≥чне прийманн¤ препарат≥в ¤к ф≥з≥олог≥чне, що збер≥гаЇ менструальну функц≥ю. јле цей метод доц≥льн≥ше призначати молодим ж≥нкам, коли процес пом≥рно виражений.
   ѕрогестини - "чист≥" гестагени також застосовують при л≥куванн≥ ендометр≥озу. ¬икористовують норколут, норетистерон, медрокс≥прогестерон, 17-оксипрогестерон, оргаметрил, дуфастон, утрогестан, антиестрогенн≥ препарати. ѕри ц≥й терап≥њ ≥нод≥ спостер≥гаютьс¤ ацикл≥чн≥ кров'¤нист≥ вид≥ленн¤. ≈фективн≥сть терап≥њ близька до такоњ, ¤к при користуванн≥ естроген-гестагенними препаратами.
   « 70-х рок≥в широко використовують синтетичну пох≥дну 17-альфа етин≥л-тестостерону - даназол. ѕрепарат маЇ антигонадотропну д≥ю: блокуЇ овул¤торний викид гонадотроп≥н≥в, блокуЇ рецептори естрад≥олу, прогестерону, андроген≥в в ¤Їчниках, а також знижуЇ в кров≥ р≥вень зв'¤зуючого глобул≥ну. ƒаназол приймають в доз≥ 400-800 мг на день прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в, при поширених процесах до 8 м≥с. « 80-х рок≥в застосовують гестринон - пох≥дне
19-норстероњд≥в. √естринон норстероњд ≤≤≤ покол≥нн¤, волод≥Ї не т≥льки антигестагенною, але ≥ антиестрогенною, антигонадотропною та антпиандрогенною д≥Їю. √естринон повн≥стю блокуЇ стимул¤ц≥ю ендометр≥ю та ендометр≥оњдних структур, викликаючи в них атроф≥чн≥ процеси, ≥, ¤к насл≥док, - псевдоменопауза. ¬≥н пригн≥чуЇ п≥ков≥ секрец≥њ фол≥кулостимулюючого ≥ лютењн≥зуючого гормон≥в. ѕризначають препарат по 2,5 мг на добу трич≥ на тиждень упродовж 3-6 м≥с. √естринон викликаЇ б≥льш ≥нтенсивн≥ ≥нволютивн≥ зм≥ни в тканин≥ ендометр≥оњдних гетеротоп≥й. ѕротипоказанн¤ до застосуванн¤ препарату: важк≥ захворюванн¤ печ≥нки, ниркова недостан≥сть. р≥м того, виключенн¤ функц≥њ ¤Їчник≥в на фон≥ прийому препарату викликаЇ симптоматику под≥бну на кл≥мактеричний синдром: припливи жару, п≥тлив≥сть, порушенн¤ сну. ѕ≥сл¤ л≥куванн¤ ц¤ симптоматика зникаЇ.
   ѕрот¤гом останн≥х рок≥в усп≥шно застосовують аналог гонадотропного рил≥зинг гормону, активн≥сть ¤кого в 100 раз≥в вища в≥д активност≥ ендогенного рил≥з≥нг фактору лютењн≥зуючого гормону.
   ÷≥ препарати блокують рецептори в "гонадотропах" передньоњ частки г≥поф≥зу, гальмують секрец≥ю гонадотроп≥н≥в, унасл≥док чого р≥зко зменшуЇтьс¤ утворенн¤ статевих гормон≥в в ¤Їчниках, р≥вень ¤ких в кров≥ знижуЇтьс¤ до постменопаузального. ¬ останн≥ роки синтезован≥ депо-препарати агон≥ст≥в рил≥зинг - гормон≥в. «оладекс (гозерелин ацетат) ввод¤ть 1 раз на 28 дн≥в п≥д шк≥ру передньоњ ст≥нки живота в доз≥ 3,6 мг в капсул≥ ≥з б≥одеградуючого матер≥алу. “ривал≥сть л≥куванн¤ - 6 м≥с¤ц≥в. ƒекапептил - внутр≥шньом'зово кожн≥ 28 дн≥в дозою 3,75 мг. Ѕусерелин ввод¤ть ≥нтраназально щодн¤ в доз≥ 900 мкг упродовж 6 м≥с. ≈фективн≥сть л≥куванн¤ цим препаратом вища, пор≥вн¤но з перерахованими. „астота рецидиву, за даними окремих автор≥в, в≥дм≥чаЇтьс¤ п≥сл¤ л≥куванн¤ прогестинами в 12-34 % випадк≥в, даназолом в 14-32 %, гестриноном - 8-16 %, аналогами рил≥зинг-гормону - 6-12 %.
   ¬ л≥куванн≥ зовн≥шнього ендометр≥озу б≥льш ефективною Ї комб≥нована терап≥¤ - поЇднанн¤ х≥рург≥чного втручанн¤ ≥ гормонотерап≥њ.
   ’≥рург≥чне л≥куванн¤ ендометр≥озу застосовують при вузлуватих формах аденом≥озу, поЇднанн≥ дифузноњ форми аденом≥озу з м≥омою, аденом≥оз≥ ≤≤≤ ступен¤, ендометр≥оњдних к≥стах ¤Їчник≥в ≥ поширеному ретроцерв≥кальному ендометр≥оз≥. ќбов'¤зковою умовою х≥рург≥чного л≥куванн¤ Ї використанн¤ гормонотерап≥њ п≥сл¤ операц≥њ не менше 3-6 м≥с¤ц≥в дл¤ попередженн¤ рецидив≥в, оск≥льки повне видаленн¤ ендометр≥оњдних гетеротоп≥й при зовн≥шньому ендометр≥оз≥ неможливе.

Используются технологии uCoz