ƒисгормональн≥ захворюванн¤ та рак молочноњ залози
ѕатолог≥чн≥ зм≥ни в молочних залозах ж≥нки в≥дбуваютьс¤ внасл≥док порушенн¤ функц≥њ г≥поф≥зу та ¤Їчник≥в, тому що сам розвиток та функц≥¤ молочних залоз залежать в≥д гормональноњ активност≥ цих ендокринних орган≥в. ќнког≥неколог≥¤ та мамолог≥¤ ¤к науки доповнюють одна одну ≥ допомагають своЇчасно ви¤вити та оздоровити г≥перпластичн≥ процеси ≥ рак молочних залоз на ранн≥х стад≥¤х розвитку. ¬ молочн≥й залоз≥ можуть мати м≥сце р≥зноман≥тн≥ патолог≥чн≥ процеси ≥ давати р≥зн≥ кл≥н≥чн≥ про¤ви, що часто затруднюЇ д≥агностику захворюванн¤, тому звичайна пальпац≥¤ молочноњ залози часто не допомагаЇ у встановленн≥ д≥агнозу, необх≥дно застосувати так≥ дотатков≥ методи, ¤к мамограф≥¤, пункц≥йна або ексциз≥йна б≥опс≥¤.
–ак молочноњ залози (–ћ«) прот¤гом останн≥х рок≥в займаЇ перше м≥сце серед захворюваност≥ та смертност≥ ж≥нок в розвинених крањнах св≥ту. “ому роль г≥неколог≥в в проф≥лактиц≥ раку молочноњ залози та своЇчасному ви¤вленн≥ захворювань залози, ¤к≥ можуть бути причиною виникненн¤ раку, ще б≥льше зросте, ¤кщо вони будуть виконувати безпосередню функц≥ю: огл¤д та пальпац≥ю молочних залоз у вс≥х ж≥нок, ¤к≥ звертаютьс¤ за допомогою, або проф≥лактичн≥ огл¤ди. Ћише за такоњ умови можна р≥зко знизити захворюван≥сть на рак, тому що будуть ви¤влен≥ передраков≥ або дисгормональн≥ захворюванн¤, ¤к≥ своЇчасно вил≥кують. ѕроте не сл≥д розгл¤дати г≥неколога лише ¤к техн≥чного виконавц¤ (в≥н повинен не т≥льки ви¤вл¤ти захворюванн¤ молочноњ залози, але вм≥ти л≥кувати дисгормональн≥ захворюванн¤ њњ).
—еред захворювань молочних залоз основне м≥сце належить дисгормональним г≥перплаз≥¤м. ¬иникненн¤ та переб≥г дисгормональних г≥перплаз≥й знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д пер≥од≥в житт¤ ж≥нки, особливостей цикл≥чних та анатомо-функц≥ональних зм≥н в молочних залозах. ћолочн≥ залози - парний орган, що розм≥щений на передн≥й поверхн≥ грудноњ кл≥тки ≥ маЇ трубчасто-альвеол¤рну будову. —туп≥нь розвитку молочних залоз важливо знати дл¤ оц≥нки ендокринного стану ж≥нки. ƒл¤ цього необх≥дно звертати увагу при огл¤д≥ хвороњ на величину, форму залози, форму та забарвленн¤ ореола ≥ соск≥в, щ≥льн≥сть, величину ≥ к≥льк≥сть залозистих часточок, а њх в норм≥ приблизно 15-20. ¬ залежност≥ в≥д в≥ку та гармональних зм≥н в орган≥зм≥ ж≥нки в молочних залозах наступають посл≥довн≥ стад≥њ розвитку. ” дит¤чому в≥ц≥ молочн≥ залози та соски ще зовс≥м не виражен≥, ореоли не п≥гментован≥. ¬ 9-10 р≥чноњ д≥вчинки соски дещо виступають над шк≥рою ореоли, наступаЇ незначна п≥гментац≥¤ њх. ¬ час статевого дозр≥ванн¤ в д≥л¤нц≥ молочних залоз в≥дкладаЇтьс¤ жировий шар, соски п≥двищуютьс¤ над ореолою ще вище, п≥гментац≥¤ ореоли стаЇ ≥нтенсивн≥шою, розширюЇтьс¤ в боки, ч≥тко визначаютьс¤ часточки залоз, ¤к≥ остаточно формуютьс¤ з початком менструац≥й. ¬ час статевоњ зр≥лост≥ молочн≥ залози мають округлу форму, соски значно виступають над поверхнею ореоли, добре п≥гментован≥, шириною до 4 см в д≥аметр≥, а в глибин≥ жировоњ кл≥тковини пальпуютьс¤ окрем≥ залозист≥ часточки. ¬ив≥дн≥ протоки кожноњ часточки в≥дкриваютьс¤ на верх≥вц≥ соска, розширюючись в межех ореоли, утворюючи так зван≥ “цистерни”. ¬и¤вл¤ють до 10-30 вив≥дних проток у соску. ‘орма та розм≥ри молочних залоз найр≥зноман≥тн≥ш≥, що пов’¤зано з в≥ком, конституц≥Їю ж≥нки, к≥льк≥стю ваг≥тностей та полог≥в, годуванн¤м д≥тей. ѕоперечний розм≥р залози в середньому с¤гаЇ 10-12 см, поздовжн≥й - 10 см, а товщина - 4-6 см. «алози мають р≥зну величину, переважно права б≥льша в≥д л≥воњ. ¬ залозах вид≥л¤ють чотири квадранти: верхн≥й та нижн≥й зовн≥шн≥, верхн≥й та нижн≥й внутр≥шн≥. ” верхньозовн≥шн≥х квадрантах ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льша к≥льк≥сть залозистих елемент≥в (альвеол, часточок ≥ проток), а тому в цих м≥сц¤х найчаст≥ше в≥дбуваютьс¤ патолог≥чн≥ зм≥ни. ровопостачанн¤ молочних залоз залежить в≥д функц≥онального стану ≥ значно посилюЇтьс¤ в передменструальний пер≥од, час ваг≥тност≥ ≥ годуванн¤ д≥тей. ѕ≥д впливом естроген≥в настаЇ прол≥ферац≥¤ вив≥дних проток, а п≥д д≥Їю прогестерону - ацинозних частин (молочних часточок). ”творенн¤ молока в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док д≥њ пролактину г≥поф≥за. ¬ перед- та постменопауз≥ в молочних залозах настають регресивн≥ зм≥ни, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ зменшенн¤м ≥ атроф≥Їю залозистих часточок, зам≥ною њх на жирову та ф≥брозну тканини. ¬ажливим д≥агностичним тестом Ї визначенн¤ температури шк≥ри ореоли та базальноњ температури, м≥ж ¤кими Ї зворотна залежн≥сть. ” ж≥нок з мастопат≥Їю ви¤вл¤Їтьс¤ ацикл≥чний њњ характер. ≤з патолог≥чних зм≥н гормонального характеру в молочних залозах найчаст≥ше спостер≥гаютьс¤ р≥зн≥ форми мастопат≥њ.
¬ид≥л¤ють дв≥ основн≥ форми мастопат≥њ: дифузну та вузлову. Ќайчаст≥ше зустр≥чаЇтьс¤ дифузна мастопат≥¤, при ¤к≥й уражуЇтьс¤ вс¤ залозиста чи сполучнотканинна частина або молочн≥ ходи. ѕро¤вл¤Їтьс¤ захворюванн¤ больовими в≥дчутт¤ми в молочних залозах за к≥лька дн≥в до початку м≥с¤чних. ѕоступово б≥ль стаЇ пост≥йним та ≥нтенсивн≥шим, нер≥дко ≥рад≥юЇ в руку або лопатку. —ам≥ залози зб≥льшуютьс¤, стають щ≥льн≥шими ≥ болючими при пальпац≥њ, деколи ч≥тко ви¤вл¤ютьс¤ болюч≥ вузли у вигл¤д≥ диск≥в або невеликих горошинок. ¬ другу фазу менструального циклу б≥ль посилюЇтьс¤, залози стають щ≥льн≥шими ≥ зб≥льшуютьс¤ в розм≥рах. ѕовного пом’¤кшенн¤ молочних залоз п≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤чних не настаЇ, а при ваг≥тност≥ та у постменопауз≥ ц≥ ознаки зовс≥м зникають. ≤нод≥ уражуютьс¤ молочн≥ ходи на р≥зн≥й њх довжин≥, тод≥ основним про¤вом захворюванн¤ Ї патолог≥чна секрец≥¤, ¤ка буваЇ пост≥йно або пер≥одично. ѕри натискуванн≥ на ареолу ≥з соск≥в можуть бути вид≥ленн¤, що нагадують молозиво, серозного або кров’¤нистого характеру ≥ мають жовтий, зеленуватий або темно-коричневий кол≥р. –≥дко вид≥л¤ютьс¤ кров’¤нист≥ маси. ÷¤ форма захворюванн¤ здеб≥льшого буваЇ двоб≥чною.
Ћ≥куванн¤ дифузноњ мастопат≥њ консервативне, комплексне та ≥ндив≥дуальне. ѕерш за все необх≥дно усунути причини, ¤к≥ призвели до виникненн¤ мастопат≥њ. ƒотриманн¤ оптимального режиму прац≥ ≥ в≥дпочинку, нормал≥зац≥¤ статевого житт¤, нормальн≥ пологи, проф≥лактика аборт≥в, тривала лактац≥¤ (до року), вил≥куванн¤ запальних процес≥в матки, зм≥цненн¤ центральноњ нервовоњ системи, призначенн¤ в≥там≥н≥в ≥ гепатотропних препарат≥в з метою покращанн¤ функц≥њ печ≥нки можуть забезпечити значний ефект ≥ зникненн¤ дифузноњ мастопат≥њ.
ѕри недостатност≥ функц≥њ жовтого т≥ла призначають прегн≥н - по 20 мг щоденно прот¤гом двох тижн≥в перед менструац≥Їю (дек≥лька цикл≥в) або прогестерон - по 10 мг внутр≥шньом’¤зово впродовж 6-8 дн≥в, починаючи з 16-го дн¤ менструального циклу. ќдночасно застосовують 0,25 % розчин йодиду кал≥ю всередину (по 1 столов≥й ложц≥ 2-3 рази на день). —при¤тливий ефект в≥д йодиду кал≥ю пов’¤заний з лютењн≥зац≥Їю фол≥кул¤рних к≥ст та нормал≥зац≥Їю вид≥лень статевих ≥ гонадотропних гормон≥в. ѕри г≥поестрогенному ановул¤торному цикл≥ або недостатност≥ першоњ та другоњ фаз менструального циклу виконують гормональну терап≥ю з 1-го дн¤ циклу естроген-гестагенними преператами (ЌќЌ-овлон, ановлар та ≥н.). √ормональне л≥куванн¤ провод¤ть прот¤гом трьох менструальних цикл≥в п≥д контролем тест≥в функц≥ональноњ д≥агностики та безконтрастноњ мамограф≥њ. ѕри позитивному результат≥ л≥куванн¤ повторюють через три м≥с¤ц≥, а при в≥дсутност≥ або недостатньому ефект≥ в≥д проведеного л≥куванн¤ його продовжують 6 м≥с¤ц≥в ≥ б≥льше. Ћ≥куванн¤ андрогенами спр¤моване на зменшенн¤ естрогенноњ активност≥ ¤Їчник≥в у тих випадках, коли вона п≥двищена. ѕризначають метилтестостерон - по 10-15 мг щоденно в перш≥ два тижн≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤чних впродовж дек≥лькох менструальних цикл≥в. ќдночасно обов’¤зково сл≥д проводити в≥там≥нотереп≥ю. ¬≥там≥н ¬1 призначають в першу фазу менструального циклу по 100 мкг щоденно, в≥там≥н ≈ - в другу фазу по 50 мг щоденно в капсулах, а в≥там≥н — - прот¤гом всього л≥куванн¤ по 0,25 г в день. р≥м цього, можна також застосовувати електрофорез з використанн¤м м≥д≥ в першу фазу менструального циклу ≥ цинку - в другу фазу та ультразвуку з в≥там≥ном ≈ на низ живота. ” б≥льшост≥ хворих на мастопат≥ю спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ функц≥њ щитопод≥бноњ залози. ¬ таких випадках доц≥льно призначати тиреоњдин по 30 мг на добу прот¤гом 6-12 м≥с¤ц≥в. ” частини ж≥нок причиною виникненн¤ мастопат≥њ може бути г≥перпролактинем≥¤. ѓм призначають парлодел (бромкриптин). онтроль за ефектом л≥куванн¤ ведуть також шл¤хом мамограф≥њ один раз в 6 м≥с¤ц≥в.
¬узлова форма мастопат≥њ про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ к≥стозноњ, ф≥брозноњ та ф≥броаденоми. ≥стозна форма част≥ше зустр≥чаЇтьс¤ у ж≥нок в≥ком 35-40 рок≥в. ≥сти мають округлу або овальну форму, гладеньку поверхню, м’¤кувато-еластичну консистенц≥ю, нер≥дко флуктують. –озм≥ри њх р≥зн≥; в≥д 0,5 до 5 см в д≥аметр≥. ‘≥брозна форма ви¤вл¤Їтьс¤ у ж≥нок в≥ком 30-50 рок≥в у верхньо-зовн≥шн≥х квадрантах, вона Ї розростанн¤м сполучноњ тканини залози з одночасною атроф≥Їю залозистих часточок. ѕ≥д час менструац≥њ зб≥льшуютьс¤ сам≥ вузли ≥ посилюЇтьс¤ њх болюч≥сть. ¬узли не мають ч≥тких меж, горбист≥, розм≥ри њх р≥зн≥: в≥д 0,5 до 5 см. ¬они ч≥тк≥ше визначаютьс¤ при обстеженн≥ хвороњ у вертикальному положенн≥, а в лежачому положенн≥ при натисканн≥ на пухлину долонею до грудноњ кл≥тки вузол зникаЇ (позитивний симптом ен≥га). Ўк≥ра над вузлом не зм≥нена, рухома. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що провести диференц≥ац≥ю м≥ж вузлуватою мастопат≥Їю ≥ початковими стад≥¤ми раку на основ≥ кл≥н≥чних ознак не завжди можливо, тому потр≥бно застосувати додатков≥ методи обстеженн¤ (мамограф≥ю, б≥опс≥ю пухлини). Ќайчаст≥ше ц¤ форма мастопат≥њ Ї фоном дл¤ розвитку раку малочноњ залози. ѕри обстеженн≥ хворих з вузловими формами мастопат≥њ, кр≥м пальпац≥њ, використовують мамограф≥ю та пункц≥йний метод досл≥дженн¤. Ќа безконтрастних мамограмах ви¤вл¤ють круглоњ, або овальноњ форми т≥н≥ з ч≥ткими межами, а навколо к≥сти видно вузеньку смужку просв≥тленн¤. ‘≥брозна мастопат≥¤ на мамограмах маЇ вигл¤д гомогенного затемненн¤ з нер≥вними контурами меж≥, а у центр≥ часто на¤вне р≥зке затемненн¤. ѕеред менструац≥Їю рентгенолог≥чна картина вигл¤даЇ ч≥тк≥ше.
Ћ≥куванн¤ обидвох форм вузловоњ мастопат≥њ - лише оперативне. ѕеред операц≥Їю провод¤ть пункц≥йну б≥опс≥ю з метою виключенн¤ зло¤к≥сного процесу, що даЇ п≥дстави дл¤ визначенн¤ об’Їму операц≥њ. ќб’Їм операц≥њ - секторальна резекц≥¤ залози з обов’¤зковою цитод≥агностикою видаленоњ пухлини.
‘≥броаденома молочноњ залози виникаЇ переважно у час статевоњ зр≥лост≥ (до 35 рок≥в) ≥ локал≥зуЇтьс¤ у верхньо-зовн≥шньому квадрант≥, поодинока або множинна, уражуЇ част≥ше одну залозу. ћожливе поЇднанн¤ ф≥броаденоми з мастопат≥Їю. ѕри пальпац≥њ визначаЇтьс¤ пухлина з ч≥ткими межами в капсул≥ з гладенькою поверхнею, маЇ щ≥льно-еластичну консистенц≥ю, рухома. ¬еличина ф≥броаденоми - в≥д дек≥лькох м≥л≥метр≥в до 5-6 см. Ћистопод≥бн≥ ф≥броаденоми ростуть швидко, дос¤гаючи великих розм≥р≥в. Ўк≥ра над пухлиною не зм≥нена, рухома. ƒ≥агноз встановлюють на основ≥ кл≥н≥чних про¤в≥в, мамограф≥њ та пункц≥йноњ б≥опс≥њ. Ќа мамограм≥ меж≥ т≥н≥ ч≥тк≥, р≥вн≥, навколо вузла деколи видно щ≥льне затемненн¤ (вапн¤н≥ згустки), а також св≥тлу смужку (жирову тканину). –етромамарний прост≥р не зм≥нений, паталог≥чних зм≥н в навколишн≥х тканинах не спостер≥гаЇтьс¤. ѕровод¤ть х≥рург≥чне л≥куванн¤: секторальну резекц≥ю залози.
¬и¤вити захворюванн¤ молочноњ залози неважко, тому що при кл≥н≥чному обстеженн≥ (огл¤д≥, пальпац≥њ) можна пом≥тити паталог≥чн≥ зм≥ни. ¬ багатьох випадках розвитков≥ дисгормональних захворювань передують р≥зн≥ порушенн¤ менструальноњ функц≥њ, а також перенесен≥ г≥неколог≥чн≥ захворюванн¤: запаленн¤ придатк≥в матки, пол≥поз ендометр≥ю, к≥сти ¤Їчник≥в, м≥оми матки, ендометр≥оз. ѕри об’Їктивному досл≥дженн≥, ¤ке провод¤ть у вертикальному та горизонтальному положенн≥ ж≥нки, треба звертати увагу на консистенц≥ю утвор≥в, њх форму, розм≥ри, зв’¤зок з шк≥рою та ареолою. р≥м молочних залоз пальпують пахов≥ впадини, де розм≥щуютьс¤ л≥мфатичн≥ вузли, визначаючи њх величину та консистенц≥ю. Ўироко використовують над≥йний метод д≥агностики - мамограф≥ю, за допомогою ¤коњ можна безпомилково встановити д≥агноз. р≥м цього, застосовують ультразвукове досл≥дженн¤, рад≥о≥зотопний метод, л≥мфограф≥ю, цитолог≥чне досл≥дженн¤ пунктат≥в з пухлин та найб≥льш об’Їктивний метод - ≥н'Їкц≥йну та ексциз≥йну б≥опс≥ю. ѕап≥лома протоки молочноњ залози (хвороба ћ≥нца) - одна ≥з форм мастопат≥њ, в основ≥ ¤коњ лежать пап≥ломатозн≥ розростанн¤ еп≥тел≥ю к≥стозно розширених вив≥дних проток молочноњ залози. ќсновною ознакою хвороби Ї вид≥ленн¤ кров≥ ≥з соска. ќск≥льки пап≥ломатозн≥ вирости розм≥щен≥ поверхнево, то вони легко травмуютьс¤ при стисканн≥ залоз (в≥дриваютьс¤), що спричин¤Ї кровотечу. Ћише ретельне досл≥дженн¤ молочноњ залози може ви¤вити ту д≥л¤нку у н≥й, при натисканн≥ на ¤ку ≥з соска вид≥л¤Їтьс¤ кров. ¬ де¤ких випадках уточнити локал≥зац≥ю пап≥ломи протоки допомагаЇ контрастна фунтограф≥¤. ѕап≥лома протоки нер≥дко мал≥гн≥зуЇтьс¤, тому њњ в≥днос¤ть до обл≥гатного передраку. Ћ≥куванн¤ пап≥ломи протоки - секторальна резекц≥¤ залози з терм≥новим г≥столог≥чним досл≥дженн¤м.
–ак молочноњ залози
≈т≥олог≥¤ та патогенез раку молочноњ залози складн≥. ѓх визначають, застосувавши багато фактор≥в, перш за все гормональний. √ормональна регул¤ц≥¤ функц≥њ молочних залоз складн≥ша, н≥ж ендометр≥ю. р≥м естроген≥в та прогестерону, на розвиток молочних залоз, починаючи з пубертатного пер≥оду д≥вчинки ≥ зак≥нчуючи ≥нволютивними зм≥нами в постменопауз≥, впливають не менше 15 гормон≥в (гормон росту, тироксин, ≥нсул≥н, кортизол та ≥н.). ƒеф≥цит хоч би одного з цих гормон≥в компенсуЇтьс¤ п≥двищеною секрец≥Їю пролактину, ¤ка, в свою чергу, регулюЇтьс¤ естрогенами та пролактин≥нг≥буючим фактором г≥поф≥зу. ƒисплаз≥¤ еп≥тел≥ю, що покриваЇ молочн≥ протоки та часточки молочних залоз, ≥ Ї насл≥дком д≥њ г≥перстроген≥њ та г≥перпролактинем≥њ. ќсь такий ланцюг гормонального впливу ви¤влено при розвитков≥ раку молочних залоз. —таЇ зрозум≥лим, що призначати естрогени в постменопауз≥ небезпечно, а овар≥оектом≥¤, проведена ж≥нкам репродуктивного в≥ку (40-45 рок≥в) з р≥зних причин, знижуЇ ризик виникненн¤ раку молочних залоз. р≥м цього, ожир≥нн¤ та г≥перл≥п≥дем≥¤ в≥д≥грають велику роль в патогенез≥ раку молочноњ залози шл¤хом п≥двищеноњ ароматизац≥њ андростенд≥ону в естрон та перетворенн¤ його в органах-м≥шен¤х (¤кими Ї ≥ молочн≥ залози) в естрад≥ол. ѕроте на¤вна г≥перестроген≥¤ та ожир≥нн¤, ¤к≥ Ї головними ланцюгами в патогенез≥ раку ендометр≥ю, не завжди ви¤вл¤ютьс¤ при рац≥ молочноњ залози. ƒе Waard (1969) вважаЇ, що в патогенез≥ раку молочноњ залози у ж≥нки репродуктивного в≥ку головну роль в≥д≥граЇ п≥двищена секрец≥¤ естрад≥олу, а в постменопауз≥ обм≥нн≥ порушенн¤ (цукровий д≥абет, ожир≥нн¤) та г≥перестроген≥¤ надниркового генезу.
ƒосл≥джуючи патогенез та кл≥н≥чний переб≥г раку молочних залоз, ¬.ћ. ƒ≥льман та ¬.‘. —емиглазов запропонували концепц≥ю про ≥снуванн¤ чотирьох р≥зних форм (тип≥в) раку молочних залоз: ≤ форма (тип) - тиреоњдна (в≥к ж≥нок - до 35 рок≥в) з ознаками г≥потиреозу, естрогеннезалежний тип; ≤≤ - овар≥альна (в≥к до 50 рок≥в), естрогензалежний тип; ≤≤≤ - надниркова (50-59 рок≥в) з порушенн¤м стероњдноњ функц≥њ надниркових залоз та ознаками г≥поталам≥чноњ активност≥; ≤V - ≥нволютивна (понад 60 рок≥в), що характеризуЇтьс¤ вторинним зниженн¤м г≥поталам≥чноњ активност≥. Ќа основ≥ ц≥Їњ концепц≥њ, визначаЇ ¬.‘. —емиглазов, вдосконалено методику формуванн¤ груп ризику розвитку раку молочних залоз з урахуванн¤м функц≥ональних, спадково-конституц≥йних та ендокринно-обм≥нних фактор≥в та можливост≥ вдосконалити методи первинного ви¤вленн¤, л≥куванн¤ та реаб≥л≥тац≥њ хворих на рак молочноњ залози.
” св≥тов≥й л≥тератур≥ Ї дан≥ про так≥ групи ризику: 1) стать (99 % ж≥нок); 2) в≥к (85 % ж≥нок в≥ком понад 40 рок≥в); 3) рак молочноњ залози у мами, бабус≥, т≥ток, сестер; 4) на основ≥ к≥стозно-ф≥броаденоматозу молочноњ залози; 5) ран≥ше був рак одн≥Їњ молочноњ залози; 6) т≥, хто не народжував д≥тей; 7) перш≥ пологи п≥сл¤ 34 рок≥в; 8) аборти п≥сл¤ 35 рок≥в; 9) менархе до 12 рок≥в; 10) менопауза п≥сл¤ 50 рок≥в; 11) високий соц≥ально-економ≥чний р≥вень; 12) холодний кл≥мат; 13) багата жирами њжа; 14) ожир≥нн¤, цукровий д≥абет, г≥пертон≥¤; 15) хрон≥чн≥ психолог≥чн≥ стреси; 16) хвор≥, ¤к≥ перенесли рак ¤Їчник≥в, ендометр≥ю, товстоњ кишки.
–ак молочноњ залози в≥днос¤ть до еп≥тел≥альних пухлин. ” кл≥н≥чному переб≥з≥ розр≥зн¤ють дек≥лька його форм, а саме: початкову (непальпабельну), вузловату, дифузну та рак ѕеджета.
ѕочаткова форма раку молочноњ залози Ї
докл≥н≥чною стад≥Їю розвитку пухлини ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ при застосуванн≥ додаткових спец≥альних метод≥в обстеженн¤. « ц≥Їю метою використовують рад≥онукл≥дний метод, мамограф≥ю, ультразвукове та цитолог≥чне досл≥дженн¤, пункц≥йну та ексциз≥йну б≥опс≥ю. —л≥д зазначити, що б≥льшу половину часу рак молочноњ залози розвиваЇтьс¤ приховано. ¬становлено, що в≥д мал≥гн≥зац≥њ одн≥Їњ кл≥тини до пухлини величиною в 3 см проходить приблизно 8 рок≥в. «авданн¤ практичноњ медицини ≥ пол¤гаЇ у використанн≥ цього “н≥мого” дл¤ розп≥знаванн¤ докл≥н≥чних форм раку молочноњ залози. –еальною можлив≥стю дл¤ раннього ви¤вленн¤ та розп≥знаванн¤ пухлин в докл≥н≥чну стад≥ю Ї систематичне проф≥лактичне обстеженн¤ ж≥нок, ¤к≥ вход¤ть до групи п≥двищеного ризику захвор≥ти на рак молочноњ залози. ѕроф≥лактичн≥ огл¤ди провод¤ть ¤к при ≥ндив≥дуальних в≥дв≥дуванн¤х ж≥нок медичних заклад≥в, так ≥ шл¤хом огл¤д≥в орган≥зованих груп населенн¤. јктивний пошук “м≥н≥мальних” форм пухлин (до 1 см) серед так званих “здорових” ж≥нок дозвол¤Ї певною м≥рою вир≥шити проблему ранньоњ д≥агностики раку молочноњ залози.
¬узлувата форма раку кл≥н≥чно про¤вл¤Їтьс¤ на¤вн≥стю щ≥льного вузла, найчаст≥ше у верхньо-зовн≥шньому квадрант≥. ѕри пальпац≥њ вузол маЇ обмежен≥ контури, поверхн¤ його горбиста, рухом≥сть обмежена. Ќер≥дко спростер≥гаютьс¤ зм≥ни на шк≥р≥: вт¤гуванн¤ шк≥ри над пухлиною при спроб≥ зм≥щенн¤ њњ, симптом зморшкуватост≥, симптоми площини, умб≥л≥кац≥њ. ѕри поширеному процес≥ шк≥ра над пухлиною маЇ вигл¤д лимонноњк≥рки, нер≥дко в цьому м≥сц≥ з'¤вл¤ютьс¤ потовщенн¤ та виразка, сосок вт¤гуЇтьс¤ до пухлини, стаЇ нерухомим, в≥дзначаЇтьс¤ деформац≥¤ залози. Ћ≥мфатичн≥ вузли в пахвов≥й та надключичн≥й д≥л¤нках зб≥льшен≥ (рис. 17.1).
ƒифузна форма раку включаЇ набр¤ково-≥нф≥льтративну, панцирну, бешихопод≥бну та маститопод≥бну форми. ÷≥ кл≥н≥чн≥ форми раку молочноњ залози характеризуютьс¤ швидким переб≥гом процесу.
Ќабр¤ково-≥нф≥льтративна форма зустр≥чаЇтьс¤ част≥ше у молодих ж≥нок, ≥нод≥ - в пер≥од ваг≥тност≥ ≥ лактац≥њ. ћолочна залоза при цьому зб≥льшена, шк≥ра пастозна, може бути г≥перемованою, з ознаками лимонноњ к≥рки. ѕри пальпац≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ ≥нф≥льтрат без ч≥тких контур≥в, ¤кий розм≥щуЇтьс¤ в центральному в≥дд≥л≥ молочноњ залози або поширюЇтьс¤ на велику њњ д≥л¤нку. –ег≥онарн≥ л≥мфовузли зб≥льшен≥, щ≥льн≥.
ѕанцирний рак характеризуЇтьс¤ пухлинною ≥нф≥льтрац≥Їю не т≥льки самоњ тканини залози, а ≥ вс≥Їњ п≥дшк≥рноњ кл≥тковини ≥ шк≥ри. «алоза зменшуЇтьс¤ в розм≥рах, п≥дт¤гуЇтьс¤ догори ≥ ф≥ксуЇтьс¤ до грудноњ кл≥тки. Ўк≥ра залози стаЇ щ≥льною, п≥гментованою, нерухомою, на њњ поверхн≥ з'¤вл¤Їтьс¤ безл≥ч пухлин у вигл¤д≥ вузлик≥в. „астина вузлик≥в зак≥нчуЇтьс¤ виразками, ¤к≥ прикрит≥ к≥рочками.
Ѕешихопод≥бний рак про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ дифузноњ ≥нф≥льтрац≥йноњ пухлини молочноњ залози. Ўк≥ра залози вкриваЇтьс¤ рожевими пл¤мами з нер≥вними ¤зикопод≥бними кра¤ми, ¤к≥ нагадують бешиху. Ќер≥дко г≥перем≥¤ поширюЇтьс¤ на шк≥ру грудноњ ст≥нки. «деб≥льшого переб≥г захворюванн¤ гострий, супроводжуЇтьс¤ гар¤чкою (температура - до 39-40 0—).
ћаститопод≥бний рак нагадуЇ картину з ознаками маститу: молочна залоза зб≥льшена, напружена, щ≥льна, майже нерухома в≥дносно грудноњ ст≥нки, шк≥ра г≥перемована, температура шк≥ри п≥двищена. ѕухлина швидко ≥нф≥льтруЇ всю тканину залози, поширюючись на ретромамарну кл≥тковину ≥ грудн≥ м’¤зи. –ег≥онарн≥ л≥мфовузли зб≥льшен≥, щ≥льн≥. «ахворюванн¤ переб≥гаЇ швидко з неспри¤тливим прогнозом.
–ак ѕеджета - виникаЇ з еп≥тел≥ю молочних ход≥в соска та Ї своЇр≥дною формою раку молочноњ залози, що супроводжуЇтьс¤ ураженн¤м соска ≥ ареоли. „асто його приймають за екзему соска, а тому призначають в≥дпов≥дне л≥куванн¤. ѕочинаЇтьс¤ захворюванн¤ з по¤ви на шк≥р≥ соска ≥ ареоли сухих лусочок, щ≥льних к≥рочок, поверхневих ероз≥й з червоним дном та тр≥щинами. “ака картина може продовжуватис¤ в≥д дек≥лькох м≥с¤ц≥в до дек≥лькох рок≥в. « часом сосок вт¤гуЇтьс¤, стаЇ плоским, деформуЇтьс¤. ¬ глибин≥ п≥д ним утворюЇтьс¤ щ≥льний вузол, ¤кий поширюЇтьс¤ на ареолу, в пахов≥й д≥л¤нц≥ спостер≥гаютьс¤ зб≥льшен≥ метастатичн≥ л≥мфовузли.
ќсновний шл¤х метастазуванн¤ раку молочноњ залози - л≥мфогенний, а тому уражуютьс¤ насамперед рег≥онарн≥ л≥мфатичн≥ залози, а саме: пахов≥, п≥д- та надключичн≥ ≥ парастернальн≥. ¬≥ддален≥ метастази локал≥зуютьс¤ найчаст≥ше в хребт≥, к≥стках ребер ≥ тазу, печ≥нц≥, мозку та ¤Їчниках.
ласиф≥кац≥¤ за системою TNM
“ - первинна пухлина:
T’ - недостатньо даних дл¤ характеристики первинноњ пухлини;
“0 - первинна пухлина не визначаЇтьс¤;
Tis - пре≥нвазивна карцинома: ≥нтрадуктальна або лобул¤рна carcinoma in situ, або хвороба ѕеджета без на¤вност≥ пухлини;
“1 - пухлина д≥аметром до 2 см;
“2 - пухлина д≥аметром до 5 см;
“3 - пухлина д≥аметром понад 5 см;
“4 - пухлина р≥зноњ величини з розповсюдженн¤м њњ на грудну ст≥нку або шк≥ру.
N - рег≥онарн≥ л≥мфатичн≥ залози:
NX - недостатньо даних дл¤ оц≥нки стану;
N0 - ознаки метастатичного ураженн¤ л≥мфатичних залоз в≥дсутн≥;
N1 - ви¤вл¤ютьс¤ уражен≥ рухом≥ л≥мфатичн≥ залози на боц≥ хвороњ залози;
N2 - уражен≥ л≥мфатичн≥ залози зрощен≥ м≥ж собою або з навколишн≥ми тканинами на боц≥ хвороњ залози;
N3 - уражен≥ внутр≥шн≥ л≥мфатичн≥ залози хвороњ молочноњ залози.
ћ - ¬≥ддален≥ метастази:
ћќ - ознак метастаз≥в не ви¤влено;
ћ1 - ви¤вл¤ютьс¤ в≥ддален≥ метастази (в пахвинних та надключичних л≥мфатичних вузлах).
ласиф≥кац≥¤ за стад≥¤ми маЇ вин¤ткове значенн¤ при вибор≥ тактики л≥куванн¤ хворих, а також дл¤ прогнозу.
ƒ≥агностика раку молочноњ залози базуЇтьс¤ на кл≥н≥чних даних та результатах обстеженн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ в онколог≥чн≥й практиц≥, а саме: рентгенолог≥чного, ультразвукового, ендоскоп≥чного, термограф≥чного, рад≥онукл≥дного, цитолог≥чного та морфолог≥чного анал≥з≥в.
ќсновними методами ранньоњ д≥агностики р≥зних форм раку молочноњ залози Ї рентгенолог≥чний, рад≥онукл≥дний, ендоскоп≥чний та морфолог≥чний.
Ћ≥куванн¤ раку молочноњ залози
Ћ≥куванн¤ раку молочноњ залози залежить перш за все в≥д стад≥њ, морфолог≥чних особливостей пухлини (ступен¤ зло¤к≥сност≥), форми росту пухлин, в≥ку хвороњ, стану репродуктивноњ функц≥њ та супутньоњ патолог≥њ. Ћ≥куванн¤ може бути комб≥нованим та комплексним, включаючи р¤д одночасних ≥ посл≥довних л≥кувальних заход≥в. Ќа початкових докл≥н≥чних стад≥¤х та стад≥њ T1-2 N0 M0, при вузловатих формах ≥ зовн≥шн≥х локал≥зац≥¤х пухлини можна застосувати органозбер≥гаюч≥ операц≥њ: радикальну резек≥ю молочноњ залози або квадрантектом≥ю з п≥сл¤операц≥йним опром≥ненн¤м залишеноњ частини залози. ѕри мед≥альних ≥ центральних локал≥зац≥¤х раку I - IIа стад≥й, а також при IIб стад≥њ л≥куванн¤ починають з передоперац≥йноњ телегаматерап≥њ та пол≥х≥м≥отерап≥њ з наступною радикальною мастектом≥Їю за ѕейт≥. ” п≥сл¤операц≥йний пер≥од опром≥нюють додатково парастернальну ≥ п≥дключичну зони, а також призначають ад’ювантн≥ курси пол≥х≥м≥отереп≥њ. ¬ III, IV стад≥¤х раку молочноњ залози провод¤ть радикальну мастектом≥ю за ’олстедом з перед- ≥ п≥сл¤операц≥йною телегаматерап≥Їю первинного вогнища, а також вс≥х зон рег≥онарного метастазуванн¤. ¬ найближч≥ п≥вроку п≥сл¤ операц≥њ призначають 5-6 курс≥в пол≥х≥м≥отерап≥њ. ¬ задавнених випадках ≥ де¤ких випадках кл≥н≥чних форм раку молочноњ залози, що характеризуютьс¤ агресивн≥стю переб≥гу (маститопод≥бна, бешихопод≥бна, набр¤кова, панцирна), застосовують лише променеву та х≥м≥огормонотерап≥ю. √ормональне л≥куванн¤ раку даноњ локал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ гормонозалежн≥стю пухлини молочноњ залози. ≈фект гормонотерап≥њ спостер≥гаЇтьс¤ приблизно у третини хворих на рак молочноњ залози. јндрогени застосовують при збереженн≥ менструальноњ функц≥њ або в пер≥од менопаузи. ¬они доц≥льн≥ при метастазах у к≥стки. ≈строгени призначають хворим, ¤к≥ перебувають в глибок≥й менопауз≥. ≈фект в≥д застосуванн¤ андроген≥в ≥ естроген≥в по¤снюЇтьс¤ пригн≥ченн¤м функц≥њ г≥поф≥зу. ортикостероњди пригн≥чують функц≥ю кори надниркових залоз, внасл≥док чого знижуЇтьс¤ секрец≥¤ естроген≥в. “ому призначати кортикостероњди необх≥дно хворим, ¤к≥ перебувають в менопауз≥.
ѕрогноз.
≈фективн≥сть проведеноњ терап≥њ залежить в≥д стад≥њ захворюванн¤, ступен¤ зло¤к≥сност≥ та загального стану хвороњ. ѕ’¤тир≥чна тривал≥сть житт¤ п≥сл¤ комб≥нованого л≥куванн¤ дос¤гаЇ в загальному 50-60 % хворих.
—амообстеженн¤
¬ажливим фактором дл¤ зниженн¤ –ћ« на будь-¤к≥й стад≥њ Ї вм≥нн¤ ж≥нок самообстежити себе. ≈фективн≥сть цього методу вивчено в багатьох крањнах св≥ту п≥д ег≥дою ¬ќќ«. —амообстеженн¤ сл≥д проводити один раз на м≥с¤ць у перший тиждень п≥сл¤ менструац≥њ, бо в цей час молочн≥ залози не напружен≥ та не зб≥льшен≥, а ж≥нки в менопауз≥ повинн≥ проводити його в певний день м≥с¤ц¤ (наприклад, в день свого народженн¤). «д≥йснюють обстеженн¤ у ванн≥й к≥мнат≥ перед дзеркалом. ѕерший момент - огл¤д. ∆≥нка стаЇ перед дзеркалом з п≥дн¤тими догори руками ≥ добре огл¤даЇ своњ молочн≥ залози, пор≥внюЇ њх величину, ви¤вл¤Ї нер≥вност≥ на поверхн≥ шк≥ри, тр≥щини та перев≥р¤Ї, чи Ї вид≥ленн¤ ≥з соск≥в.
ƒругий момент - пальпац≥¤. ѕальпац≥ю необх≥дно проводити в лежачому положенн≥, п≥дставивши п≥д лопатку подушечку або валик. ѕальпац≥ю молочноњ залози виконують ус≥Їю протилежною рукою н≥жно, без натисканн¤. ƒосл≥дженн¤ провод¤ть в трьох положенн¤х: рука вгору за голову, рука в сторону та вздовж т≥ла. —початку пальпують зовн≥шн≥й б≥к залози, йдуть пальц¤ми в≥д соска назовн≥, пот≥м - внутр≥шн≥й б≥к в≥д соска до грудини. “реба пом≥рно натиснути на ареолу та сосок ≥ перев≥рити, чи немаЇ вид≥лень, пот≥м пальпувати п≥дпахов≥ впадини та надключичн≥ ¤мки з метою ви¤вленн¤ зб≥льшених л≥мфовузл≥в.
—амообстеженн¤ дозвол¤Ї р≥зко зменшити частоту ≤≤≤ та ≤V стад≥й раку молочноњ залози. јктивне ви¤вленн¤ передракових захворювань, м≥кро≥нвазивного раку та м≥н≥мальних форм пухлин, що не пальпуютьс¤, можливе при проведенн≥ мамограф≥њ, термограф≥њ та ультразвукового досл≥дженн¤. ∆≥нкам з низьким ступенем ризику мамограф≥ю сл≥д виконувати один раз на 3-5 рок≥в, а з високим ступенем ризику - щор≥чно. ѓњ сл≥д проводити ж≥нкам до 35-р≥чного в≥ку лише при ви¤вленн≥ зм≥н в глибин≥ молочноњ залози, у в≥ц≥ 35 рок≥в та б≥льше - без ознак захворюванн¤.