Ћобок це найнижча д≥л¤нка передньоњ черевноњ ст≥нки. «авд¤ки значному розвитку в ц≥й д≥л¤нц≥ п≥дшк≥рноњ кл≥тковини, в≥н маЇ вигл¤д п≥двищенн¤ ≥ називаЇтьс¤ горбком ¬енери (mons Veneris). ” статевозр≥лих ж≥нок лобок вкритий волосс¤м ≥з горизонтальною верхньою межею (оволос≥нн¤ за ж≥ночим типом). –≥ст волосс¤ вгору з конусопод≥бним звуженн¤м його по середн≥й л≥н≥њ живота до пупка називають оволос≥нн¤м за чолов≥чим типом.
” д≥вчаток, ¤к≥ не дос¤гли статевоњ зр≥лост≥, на лобку немаЇ волосс¤, у л≥тн≥х ж≥нок п≥сл¤ припиненн¤ менструац≥й оволос≥нн¤ лобка зменшуЇтьс¤. «азначений р≥ст волосс¤ на лобку пов’¤заний ≥з функц≥онуванн¤м ¤Їчник≥в.
¬елик≥ статев≥ губи (labia pudenda majora) - це дв≥
поздовжньо розм≥щен≥ шк≥рн≥ складки ≥з сполучнотканинною основою ≥ жировим прошарком всередин≥. ќбидв≥ складки йдуть в≥д лобка вниз ≥ назад, обмежують з бок≥в статеву щ≥лину (rima pudendi). ƒовжина кожноњ ≥з статевих губ складаЇ 8 см, ширина - 2-3 см. ”гор≥ велик≥ статев≥ губи непом≥тно переход¤ть у лобок ≥ утворюють передню спайку (commissura labiorum anterior), а внизу вони сполучаютьс¤ й утворюють задню спайку ваг≥ни (commissura posterior), ¤ка розм≥щена приблизно на 2-3 см вище. ¬≥дт¤гнувши задню спайку, можна ви¤вити прост≥р м≥ж нею ≥ д≥вочою пл≥вою - човнопод≥бну ¤мку (fossa navicularis). ” передн≥й частин≥ великих статевих губ в≥¤лопод≥бно розход¤тьс¤ зак≥нченн¤ круглих маткових зв’¤зок.
ѕрост≥р м≥ж задньою спайкою ваг≥ни ≥ пр¤мою кишкою називають промежиною (perineum). Ќа шк≥р≥ промежини в≥д задньоњ спайки ваг≥ни до заднього проходу т¤гнетьс¤ у вигл¤д≥ л≥н≥йного рубц¤ так званий шов промежини (raphe perinei). ¬исота промежини ззовн≥ становить 3-4 см, у глибину вона поступово звужуЇтьс¤, задн¤ ст≥нка ваг≥ни поступово наближаЇтьс¤ до пр¤моњ кишки ≥ ведмежовуЇтьс¤ лише сполучнотканинним прошарком. ѕрост≥р м≥ж зовн≥шн≥м отвором заднього проходу ≥ куприком називають задньою промежиною. ” товщ≥ великих статевих губ знаход¤тьс¤ жирова кл≥тковина та венозн≥ сплетенн¤. ” верхн≥й њх половин≥ зак≥нчуютьс¤ пучки (lig. teres uteri).
” нижн≥й третин≥ глибоко п≥д шк≥рою у товщ≥ великих губ розм≥щен≥ бартол≥н≥Їв≥ залози (glandulae Bartolini). якщо захопити пальц¤ми нижн≥й край великоњ статевоњ губи, то можна пропальпувати бартол≥н≥Їву залозу ¤к округле т≥ло завб≥льшки з горошину чи б≥б. Ѕартол≥н≥Їв≥ залози мають альвеол¤рно-трубчасту будову. ожна залоза складаЇтьс¤ з к≥лькох часточок, кожна з ¤ких у свою чергу, складаЇтьс¤ з дек≥лькох альвеол, вистелених всередин≥ залозистим еп≥тел≥Їм ≥ мають вив≥дн≥ протоки, що з’Їднуютьс¤ в одну сп≥льну вив≥дну протоку завдовжки 1,5-2 см, ¤ка в≥дкриваЇтьс¤ б≥л¤ входу у ваг≥ну на внутр≥шн≥й поверхн≥ малих статевих губ, там, де вони зливаютьс¤ з великими губами.
Ѕартол≥н≥Їв≥ залози виробл¤ють прозорий секрет лужноњ реакц≥њ.
ћал≥ статев≥ губи (labia pudenda minora) розм≥щен≥
досередини в≥д великих статевих губ у вигл¤д≥ двох паралельних складок слизовоњ оболонки й обмежують прис≥нок ваг≥ни. ¬ерхн≥й њх к≥нець розщеплюЇтьс¤ на дв≥ складки. ќдна з них йде над кл≥тором ≥, з’Їднуючись з такою ж ≥з протилежного боку, утворюЇ крайню плоть кл≥тора (preputium clitoridis). «адн≥ к≥нц≥ малих губ утворюють вуздечку (frenulum labiorum pudendi). ћ≥ж малими статевими губами знаходитьс¤ прис≥нок ваг≥ни (vestibulum vaginae). ” товщ≥ малих статевих губ розм≥щен≥ цибулини прис≥нка (bulbus vestibuli).
л≥тор (clitoridis) складаЇтьс¤ з двох сполучених м≥ж собою печеристих т≥л (corpora cavernosum clitoridis) . ¬≥н маЇ вигл¤д невеликого горбка у передньому кут≥ статевоњ щ≥лини. ” ньому розр≥зн¤ють гол≥вку ≥ т≥ло, ¤ке складаЇтьс¤ з печеристих т≥л ≥ н≥жки, що прикр≥плюютьс¤ до ок≥ст¤ лобкових ≥ с≥дничних к≥сток. л≥тор маЇ велику к≥льк≥сть судин ≥ нерв≥в, а в його шк≥р≥ дуже багато нервових зак≥нчень. —альн≥ залози, на ¤к≥ багатий кл≥тор, вид≥л¤ють смегму. ‘ункц≥онально кл≥тор Ї органом статевого в≥дчутт¤.
÷ибулина прис≥нка ваг≥ни
(bulbus vestibuli) – це непарне густе венозне сплетенн¤ за типом кавернозного т≥ла, ¤ке покрите б≥лковою оболонкою. ÷ей утв≥р складаЇтьс¤ з двох частин (правоњ та л≥воњ), розм≥щених в основ≥ великих ≥ малих статевих губ у д≥л¤нц≥ прис≥нка ≥ нижнього в≥дд≥лу ваг≥ни, що п≥дковопод≥бно охоплюють спереду вх≥д у ваг≥ну. ѕередн≥ (верхн≥) звужен≥ частини цибулини, з’Їднуючись, охоплюють зверху сечовид≥льний канал. «адн≥ (потовщен≥) к≥нц≥ бокових частин цибулини прис≥нка прикривають ≥ прил¤гають до бартол≥н≥Ївих залоз. ожна з бокових частин цибулини ззовн≥ знизу частково прикрита цибулинно-печеристим м’¤зом.
ѕрис≥нок п≥хви (vestibulum vaginae) - це прост≥р, обмежений спереду кл≥тором, ззаду - задньою спайкою статевих губ, з бок≥в - внутр≥шньою поверхнею малих статевих губ. ”гор≥ збоку ваг≥ни в≥н межуЇ з д≥вочою пл≥вою. ” прис≥нок ваг≥ни в≥дкриваютьс¤ зовн≥шн≥й отв≥р уретри, вив≥дн≥ протоки великих залоз прис≥нка.
ƒ≥воча пл≥ва (hymen) - це сполучнотканинна перетинка, ¤ка закриваЇ вх≥д у ваг≥ну. ¬она вкрита багатошаровим плоским еп≥тел≥Їм. ¬ основ≥ д≥вочоњ пл≥ви м≥ст¤тьс¤ м’¤зов≥ елементи, еластичн≥ волокна, кровоносн≥ судини ≥ нерви. ” н≥й Ї отв≥р. «алежно в≥д його форми ≥ розташуванн¤, д≥воча пл≥ва може мати вигл¤д к≥льц¤, п≥вм≥с¤ц¤, зубц¤ тощо. ≤нод≥ д≥воча пл≥ва маЇ два або дек≥лька отвор≥в, зр≥дка буваЇ суц≥льною (без отвор≥в). ѕ≥д час першого статевого акту д≥воча пл≥ва розриваЇтьс¤, що супроводжуЇтьс¤ кровотечею. ѕ≥сл¤ њњ розриву залишаютьс¤ г≥менальн≥ сосочки. ” де¤ких випадках д≥воча пл≥ва добре розт¤гуЇтьс¤ ≥ не розриваЇтьс¤ п≥д час статевого акту.
ѕромежина
(perineum) - це прост≥р м≥ж задньою спайкою ≥ пр¤мою кишкою, м’¤зово-фасц≥альний утв≥р. Ќа шк≥р≥ промежини пом≥тна л≥н≥¤, що йде в≥д задньоњ спайки до пр¤моњ кишки. ÷е шов промежини. ¬исота промежини становить 3-4 см.
¬нутр≥шн≥ статев≥ органи
ƒо внутр≥шн≥х статевих орган≥в (genitalia interna) належать ваг≥на (vaginae, colpos), матка (uterus), матков≥ труби (tubae uterinae), ¤Їчники (ovarium, oophoron).
¬аг≥на - це м’¤зово-еластична трубка, ¤ка сполучаЇ матку ≥з зовн≥шн≥м середовищем. ¬ њњ верхню частину виступаЇ ваг≥нальна частина шийки матки, внасл≥док чого утворюютьс¤ переднЇ, заднЇ ≥ два бокових склеп≥нн¤. «аднЇ склеп≥нн¤ (9-10 см) глибше, н≥ж переднЇ. ¬аг≥на знаходитьс¤ позаочеревинно ≥ лише заднЇ склеп≥нн¤ покрите очеревиною.
—т≥нка ваг≥ни складаЇтьс¤ з трьох шар≥в: внутр≥шн≥й - слизова оболонка, ¤ка покрита багатошаровим плоским еп≥тел≥Їм ≥ не маЇ залоз; середн≥й - м’¤зовий (середн≥й – к≥льцепод≥бний, внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й - поздовжн≥й); трет≥й - сполучнотканинна основа, ¤ка м≥стить окрем≥ м’¤зов≥ волокна. “овщина ст≥нки ваг≥ни становить 3-4 см.
¬ид≥ленн¤ з ваг≥ни складаютьс¤ ≥з транссудату, злущеного еп≥тел≥ю ≥ паличок ƒедерлейна. ” пер≥од статевоњ зр≥лост≥ вони мають слабокислу ≥ кислу реакц≥ю (pH - 3,8-4,5), тому що в них м≥ститьс¤ до 0,5 % молочноњ кислоти.
—лизова оболонка ваг≥ни маЇ поперечн≥ складки (columnae rugarum), ¤к≥ п≥сл¤ полог≥в згладжуютьс¤. «авд¤ки ц≥й складчастост≥ ваг≥нальна трубка може значно розт¤гуватись у довжину, що й буваЇ п≥д час род≥в при проходженн≥ плода через ваг≥ну.
«алежно в≥д характеру м≥крофлори, розр≥зн¤ють чотири ступен≥ чистоти ваг≥нального вм≥сту. ѕри першому ступен≥ чистоти у ваг≥нальних вид≥ленн¤х немаЇ патогенних бактер≥й, Ї лише палички ƒедерлейна та кл≥тини еп≥тел≥ю; при другому ступен≥ Ї палички ƒедерлейна, кл≥тини еп≥тел≥ю, поодинок≥ лейкоцити ≥ в невелик≥й к≥лькост≥ -р≥зн≥ види бактер≥й; при третьому ступен≥ паличок ƒедерлейна мало, але Ї кл≥тини еп≥тел≥ю, р≥зн≥ коки ≥ багато лейкоцит≥в; при четвертому ступен≥ паличок ƒедерлейна немаЇ, Ї небагато еп≥тел≥альних кл≥тин ≥ дуже багато лейкоцит≥в. ѕередн¤ ст≥нка ваг≥ни прил¤гаЇ до сечового м≥хура ≥ сполучена з ним пухкою сполучною тканиною, утворюючи м≥хурово-ваг≥нальну перегородку (septum vesicovaginalis). ≤з сечовив≥дним каналом передн¤ ст≥нка ваг≥ни зв’¤зана б≥льш ≥нтимно щ≥льною сполучнотканинною уретрально-ваг≥нальною перегородкою (septum urethrovaginalis), за рахунок ¤коњ цей в≥дд≥л ваг≥ни Ї товст≥ший за задню ст≥нку. ќстанн¤ безпосередньо прил¤гаЇ до пр¤моњ кишки. ” середн≥х в≥дд≥лах задн¤ ст≥нка ваг≥ни в≥дд≥лена в≥д пр¤моњ кишки не значно вираженим очеревинно-промежинним апоневрозом (septum rectovaginalis). ” бокових в≥дд≥лах з обох стор≥н у ст≥нках ваг≥ни проход¤ть рудиментарн≥ утвори, ¤к≥ складають залишки первинноњ нирки (вольфов≥ т≥ла), ¤к≥ називають гартнеровим ходом.
ћатка (uterus) - це гладком'¤зовий порожнистий орган, ¤кий маЇ грушопод≥бну форму, трохи сплющену в передньо-задньому напр¤м≥. ¬ага њњ - 50 г, довжина - 8 см, ширина (в≥д одного трубного кута до ≥ншого) 5 см. “овщина ст≥нок матки складаЇ 1-2 см (рис.3.2).
” матц≥ розр≥зн¤ють т≥ло (corpus uteri) ≥ шийку (cerv≥x uteri). «верху т≥ло обмежене масивним куполопод≥бним дном (fundus uteri). ѕо боках обидв≥ поверхн≥ органа утворюють ребра матки (margo uteri dexter et sinister). ѕорожнина матки (cavum corporis uteri) маЇ вигл¤д щ≥лини трикутноњ форми з основою, повернутою до дна. ” кутах основи в≥дкриваютьс¤ отвори маткових труб (tubae uterinae). ћ≥сце переходу т≥ла матки в шийку звужене ≥ називаЇтьс¤ перешийком (isthmus uteri). ѕерешийок - це канал довжиною близько 1 см, ¤кий зверху переходить у порожнину матки, а знизу - в шийковий канал. ¬≥н маЇ анатом≥чний ≥ г≥столог≥чний з≥в. јнатом≥чний з≥в в≥дпов≥даЇ м≥сцю щ≥льного прикр≥пленн¤ очеревини до матки спереду. √≥столог≥чний з≥в - межа переходу слизовоњ матки в слизову шийки. «а морфолог≥чною будовою перешийок матки под≥бний ≥ на шийку, ≥ на т≥ло матки: за будовою слизовоњ оболонки - на т≥ло матки, а за будовою м’¤зових ст≥нок - на шийку.
ƒо к≥нц¤ 3-го м≥с¤ц¤ ваг≥тност≥ з перешийка, нижнього в≥дд≥лу т≥ла матки ≥ верхнього в≥дд≥лу шийки матки починаЇ формуватис¤ нижн≥й сегмент матки. ƒо к≥нц¤ ваг≥тност≥ висота нижнього сегмента становить 6 см. ѕри родах в≥н розт¤гуЇтьс¤ ≥ до к≥нц¤ першого пер≥оду полог≥в висота його дос¤гаЇ 10-12 см.
Ўийка матки маЇ вит¤гнуту цил≥ндричну форму, довжина њњ в середньому становить 3 см. Ќижн¤ третина шийки охоплюЇтьс¤ ваг≥ною, тому доступна дл¤ ваг≥нального досл≥дженн¤. Ўийка матки д≥литьс¤ на дв≥ частини: надваг≥нальну (portio supravaginalis) та ваг≥нальну (portio vaginalis). анал шийки матки (canalis cervicis uteri) маЇ внутр≥шнЇ (orificium internum canalis cervicalis) ≥ зовн≥шнЇ (orificium externum canalis cervicalis) в≥чка. «овн≥шнЇ в≥чко церв≥кального каналу в ж≥нок, ¤к≥ не народжували, маЇ точкову форму, п≥сл¤ род≥в -щ≥линопод≥бну. …ого обмежують передн¤ (labium anterius) ≥ задн¤ (labium posterius) губи.
” т≥л≥ матки розр≥зн¤ють три шари: слизову оболонку (ендометр≥й), м’¤зовий шар (м≥ометр≥й), серозний покрив (периметр≥й). ќчеревина покриваЇ матку на б≥льш≥й частин≥ њњ поверхн≥. —переду матка покрита очеревиною до р≥вн¤ перешийка, тому м≥хурово-маткова заглибина (excavatio vesicouterina) менш глибока, н≥ж пр¤мокишково-маткова (excavatio rectouterina). «заду очеревина покриваЇ т≥ло матки, шийку матки ≥ склеп≥нн¤ ваг≥ни. ѕереход¤чи на пр¤му кишку, очеревина утворюЇ пр¤мокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina) - прост≥р ƒугласа. Ѕоков≥ ст≥нки матки не покрит≥ очеревиною, тому що очеревина з передньоњ ≥ задньоњ поверхонь т≥ла матки в≥дходить у сторони, покриваючи велик≥ судини. ѕот≥м обидва листки очеревини з’Їднуютьс¤, утворюючи парну широку зв’¤зку (lig. latum uteri). ” товщ≥ широкоњ зв’¤зки матки по в≥льному краю вгор≥ проходить маткова труба, нижче знаходитьс¤ власна зв’¤зка ¤Їчника (lig.ovarii proprium), позаду ≥ спереду - кругла зв’¤зка матки (lig. teres uteri). ¬ основ≥ широкоњ зв’¤зки, товщ≥ навколоматковоњ кл≥тковини (parametrium) проход¤ть сечов≥д ≥ маткова артер≥¤, розм≥щен≥ матков≥ й ваг≥нальн≥ венозн≥ та нервов≥ сплетенн¤.
” норм≥ матка в≥дносно поздовжньоњ ос≥ таза нахилена допереду (anteversio uteri). “≥ло матки з шийкою утворюЇ тупий кут, в≥дкритий допереду (anteflexio uteri).
яЇчник (ovarium) - це парна ж≥ноча статева залоза (мал.3.2). …ого маса 5-8 гр. –озм≥ри ¤Їчника так≥: довжина становить 3-4 см, ширина - 2 см, товщина - 1 см. «а допомогою бриж≥ (mesovarium) в≥н ф≥ксуЇтьс¤ до заднього листка широкоњ зв’¤зки матки. яЇчник маЇ два к≥нц≥ (трубний ≥ матковий), дв≥ поверхн≥ (мед≥альну ≥ латеральну), два крањ (передн≥й брижовий ≥ задн≥й в≥льний). ѕоверхн¤ його покрита зародковим еп≥тел≥Їм, тому ¤Їчник - Їдиний орган, ¤кий розм≥щуЇтьс¤ ≥нтраперитонеально, але не покритий очеревиною. ћ≥ж листками бриж≥ залози знаходитьс¤ кл≥тковина, ¤ка з’ЇднуЇтьс¤ з боковими в≥дд≥лами кл≥тковинного простору параметр≥¤, в ¤кому проход¤ть основн≥ судини ≥ нерви малого таза, а також тазов≥ в≥дд≥ли сечовод≥в. ћежа очеревини ч≥тко в≥зуал≥зуЇтьс¤ вздовж брижового краю ¤Їчника. “ут знаход¤тьс¤ ≥ ворота залози (hilus ovarii), через ¤к≥ проход¤ть судини. ¬ ¤Їчнику розр≥зн¤ють еп≥тел≥й, що вкриваЇ в≥льну поверхню, б≥лкову оболонку, к≥рковий ≥ мозковий шари. ѕокривний еп≥тел≥й ¤Їчника (зародковий) у пер≥од внутр≥шньоутробного розвитку ≥ раннього дитинства бере участь у формуванн≥ первинних фол≥кул≥в.
Ѕ≥лкова оболонка складаЇтьс¤ з≥ сполучноњ тканини, волокна ¤коњ розташован≥ паралельно до поверхн≥ ¤Їчника.
” к≥рковому шар≥ м≥ст¤тьс¤ численн≥ первинн≥ фол≥кули, фол≥кули в р≥зних стад≥¤х розвитку, жовт≥ т≥ла та њх залишки.
ћозковий шар ¤Їчника складаЇтьс¤ з≥ сполучнотканинноњ строми з дом≥шками м’¤зових волокон. ” стром≥ проход¤ть численн≥ судини ≥ нерви.
яЇчники виконують генеративну ≥ гормональну функц≥њ. ¬ пер≥од статевоњ зр≥лост≥ в них в≥дбуваЇтьс¤ процес дозр≥ванн¤ ¤йцекл≥тини, що ритм≥чно повторюЇтьс¤. ” залоз≥ виробл¤ютьс¤ статев≥ гормони, ¤к≥ впливають на весь орган≥зм ж≥нки, зокрема на статев≥ органи. √ормони ¤Їчника синтезуютьс¤ у фол≥кул≥ та жовтому т≥л≥.
ƒо ст≥нки таза ¤Їчник приЇднують зв’¤зки, ¤к≥ п≥дв≥шують його (lig suspensorium ovarii). ¬ њх товщ≥ проход¤ть судини залози (vasa ovarica). ƒо матки вона приЇднуЇтьс¤ власною зв’¤зкою (lig ovarii proprium).
ћатков≥ труби (tubae uterinae). ѕочинаютьс¤ в≥д кут≥в матки (б≥л¤ дна), йдуть м≥ж листками широких зв’¤зок у б≥к ст≥нок таза ≥ зак≥нчуютьс¤ л≥йкопод≥бно (infundibulum) (мал.3.2). ƒовжина труби - 10-12 см. ” н≥й розр≥зн¤ють так≥ частини: ≥нтерстиц≥альну (pars interstitialis), перешийкову (pars isthmica), ампул¤рну (pars ampullaris). Ўирина просв≥ту труби в ≥нтерстиц≥альн≥й частин≥ близько 1 мм, в ампул¤рн≥й - 6-8 мм.
—т≥нки матковоњ труби складаютьс¤ з трьох шар≥в: слизовоњ, м’¤зовоњ оболонок ≥ серозного (очеревинного) покриву. —лизова оболонка матковоњ труби утворюЇ поздовжн≥ складки. ¬еличина та њх к≥льк≥сть зб≥льшуютьс¤ у напр¤мку до ампул¤рного к≥нц¤ труби. —лизова оболонка вкрита одношаровим цил≥ндричним миготливим еп≥тел≥Їм, в≥йки ¤кого обернен≥ й рухаютьс¤ в напр¤мку матки. ћ≥ж кл≥тинами миготливого еп≥тел≥ю розташован≥ секреторн≥ кл≥тини. ¬они вид≥л¤ють секрет у порожнину труби у друг≥й фаз≥ менструального циклу.
ћ’¤зовий шар матковоњ труби складаЇтьс¤ ≥з зовн≥шнього (поздовжнього), середнього (циркул¤рного) та внутр≥шнього п≥дслизового (теж поздовжнього) шар≥в.
ќчеревина вкриваЇ маткову трубу вгор≥ ≥ з бок≥в. ƒо нижнього њњ в≥дд≥лу прил¤гаЇ параметральна кл≥тковина, через ¤ку до матковоњ труби проход¤ть судини ≥ нерви.
¬ ампул¤рн≥й частин≥ матковоњ труби в≥дбуваЇтьс¤ запл≥дненн¤ (злитт¤ ¤йцекл≥тини з≥ сперматозоњдом). ѕо матков≥й труб≥ запл≥днена ¤йцекл≥тина перем≥щуЇтьс¤ в порожнину матки. ÷е в≥дбуваЇтьс¤, головним чином, завд¤ки скороченню м’¤з≥в маткових труб. «а рахунок посл≥довного скороченн¤ м’¤з≥в утворюютьс¤ перистальтичн≥ рухи, ¤йцекл≥тина пересуваЇтьс¤ в б≥к матки. ƒопомагаЇ цьому миготливий еп≥тел≥й матковоњ труби.
«в’¤зковий апарат матки та ¤Їчник≥в
ѕоложенн¤ матки, маткових труб ≥ ¤Їчник≥в у малому тазу залежить в≥д стану м’¤з≥в, фасц≥й тазового дна, а також зв’¤зкового апарату.
” норм≥ матку з матковими трубами та ¤Їчники утримують п≥дв≥шувальний, закр≥плювальний, п≥дтримувальний (опорний) апарати.
ѕ≥дв≥шувальний апарат включаЇ кругл≥, широк≥, л≥йково-тазов≥ та власн≥ зв’¤зки.
ругл≥ зв’¤зки (lig.rotundum s. teres), що складаютьс¤ з гладких м’¤зових волокон ≥ сполучноњ тканини, в≥дход¤ть майже в≥д самих рог≥в матки попереду м≥сц¤ в≥дходженн¤ маткових труб ≥, розм≥щуючись п≥д передн≥м листком широких зв’¤зок, йдуть в обидв≥ сторони до бокових ст≥нок таза ≥ вход¤ть кожна через внутр≥шнЇ пахове к≥льце в паховий канал. ѕройшовши по паховому каналу, кругл≥ матков≥ зв’¤зки виход¤ть через зовн≥шнЇ пахове к≥льце назовн≥, в≥¤лопод≥бно розщеплюютьс¤ ≥, з’Їднуючись м≥ж собою, прикр≥плюютьс¤ до передньоњ поверхн≥ лобковоњ к≥стки.
Ўирок≥ зв’¤зки матки (lig. latum uteri) - це подв≥йн≥ листки очеревини, що йдуть в≥д бокових ст≥нок матки до бокових ст≥нок таза. ” верхн≥х в≥дд≥лах широких зв’¤зок проход¤ть матков≥ труби, у задн≥х њх листках знаходитьс¤ ¤Їчник. ћ≥ж листками м≥ст¤тьс¤ кл≥тковина, судини ≥ нерви.
¬ласна зв’¤зка ¤Їчника (lig. ovarii proprium) починаЇтьс¤ в≥д дна матки (нижче в≥д м≥сц¤ в≥дходженн¤ маткових труб) ≥ йде до ¤Їчника.
Ћ≥йково-тазов≥ зв’¤зки Ї продовженн¤м широких зв’¤зок, йдуть вони в≥д матковоњ труби до ст≥нки таза.
ѕ≥дв≥шувальна зв’¤зка ¤Їчника (lig. suspensorium ovarii) - це найрухом≥ша частина широкоњ зв’¤зки матки. ¬она утримуЇ ¤Їчник ≥ частину матковоњ труби в п≥дв≥шаному стан≥ (у н≥й проход¤ть ¤Їчникова артер≥¤ ≥ вена).
«акр≥плювальний апарат матки - це:
- крижово-маткова зв’¤зка (lig. sacro-uterinum), ¤ка в≥дходить в≥д задньоњ ст≥нки матки в д≥л¤нц≥, що в≥дпов≥даЇ внутр≥шньому з≥ву, оточуЇ пр¤му кишку ≥ прикр≥плюЇтьс¤ до внутр≥шньоњ поверхн≥ криж≥в;
- основна зв’¤зка (кардинальна) (lig. cardinale) - сполучнотканинн≥ т¤ж≥ ≥з гладком’¤зовими волокнами, що йдуть в≥д нижнього в≥дд≥лу матки до бокових ст≥нок.
ѕ≥дтримувальний (опорний) апарат матки становл¤ть м’¤зи ≥ фасц≥њ тазового дна. “азове дно маЇ величезне значенн¤ дл¤ утримуванн¤ внутр≥шн≥х статевих орган≥в у ф≥з≥олог≥чному положенн≥.
” п≥дтримувальний апарат вход¤ть три шари м’¤з≥в ≥ фасц≥й тазового дна.
ѕередн≥й (зовн≥шн≥й) шар м’¤з≥в тазового дна складаЇтьс¤ з таких м’¤з≥в:
-m. bulbo-spongiosus - охоплюЇ вх≥д у ваг≥ну, починаЇтьс¤ в≥д сухожильного центру ≥ прикр≥плюЇтьс¤ до ст≥нок ваг≥ни, при скороченн≥ стискаЇ вх≥д у ваг≥ну;
- с≥днично-печеристий м’¤з (m.ischio-cavernosus) - починаЇтьс¤ в≥д нижньоњ г≥лки с≥дничноњ к≥стки ≥ прикр≥плюЇтьс¤ до кл≥тора;
- зовн≥шн≥й сф≥нктер заднього проходу (m. sphincter ani externus) - м’¤з, ¤кий оточуЇ нижн≥й в≥дд≥л пр¤моњ кишки, глибок≥ пучки цього м’¤за починаютьс¤ в≥д верх≥вки куприка, охоплюють задньопрох≥дний отв≥р ≥ зак≥нчуютьс¤ в сухожильному центр≥ промежини (centrum tendineum perinei);
- поверхневий поперечний м’¤з промежини (m.transversus perinei superficialis) - починаЇтьс¤ в≥д сухожильного центру, йде вправо ≥ вл≥во, прикр≥плюЇтьс¤ до с≥дничних горб≥в.
—ередн≥й шар м’¤з≥в тазового дна - сечостатева д≥афрагма (diaphragma urogenitale) - займаЇ передню половину виходу з таза ≥ ¤вл¤Ї собою трикутну м’¤зово-фасц≥альну пластинку, розм≥щену м≥ж симф≥зом, лобковими ≥ с≥дничними к≥стками. „ерез нењ проход¤ть сечовид≥льний канал ≥ ваг≥на. ” передньому в≥дд≥л≥ сечостатевоњ д≥афрагми, м≥ж њњ листками, знаход¤тьс¤ м’¤зов≥ пучки, ¤к≥ оточують сечовив≥дний канал ≥ зовн≥шн≥й його сф≥нктер; у задньому в≥дд≥л≥ д≥афрагми, м≥ж њњ листками, розм≥щен≥ м’¤зов≥ пучки, ¤к≥ йдуть у поперечному напр¤мку, - глибокий поперечний м’¤з промежини (m. transversus perinei profundus). ¬≥н починаЇтьс¤ в≥д нижн≥х г≥лок лобкових ≥ с≥дничних к≥сток та пр¤муЇ до сухожильного центру.
¬нутр≥шн≥й шар м’¤з≥в тазового дна називають д≥афрагмою таза (diaphragma pelvis). ¬≥н утворюЇтьс¤ м'¤зом, ¤кий п≥дн≥маЇ задн≥й прох≥д (m. levator ani). ћ’¤зов≥ пучки його починаютьс¤ в≥д к≥сток таза, йдуть у трьох напр¤мках, прикр≥плюючись до куприка. ћ’¤з, ¤кий п≥дн≥маЇ задн≥й прох≥д, утворений лобково-куприковим (m. pubococcygeus) ≥ клубово-куприковими м’¤зами (m. iliococcygeus). —≥днично-куприковий (m. ischiococcygeus) м’¤з Ї рудиментарним. ѕри порушенн≥ ц≥лост≥ чи при втрат≥ тонусу внутр≥шнього шару тазового дна, ¤к правило, мають м≥сце опущенн¤ ≥ випаданн¤ ст≥нок ваг≥ни, а також матки.
«овн≥шн≥ статев≥ органи кровопостачаютьс¤ з внутр≥шньоњ парноњ статевоњ артер≥њ (a. pudenda interna), ¤ка в≥дходить в≥д внутр≥шньоњ клубовоњ артер≥њ (a. iliaca interna); зовн≥шньоњ статевоњ артер≥њ (a. pudenda externa), ¤ка починаЇтьс¤ в≥д стегновоњ артер≥њ ≥ п≥дн≥маЇтьс¤ вгору мед≥ально в≥д зовн≥шнього к≥льц¤ пахового каналу; a. obturatoria, ¤ка в≥дходить в≥д внутр≥шньоњ клубовоњ артер≥њ, зовн≥шньоњ с≥м’¤ноњ артер≥њ (a. spermatica interna)-г≥лочки зовн≥шньоњ клубовоњ артер≥њ (a. iliaca interna).
ѕаралельно до артер≥њ йдуть однойменн≥ вени. ¬≥дт≥к зд≥йснюЇтьс¤ через v. pudenda interna. ¬≥д внутр≥шньоњ парноњ статевоњ артер≥њ до зовн≥шн≥х статевих орган≥в в≥дход¤ть основн≥ г≥лки: артер≥¤ промежини (a. perinealis), що розпадаЇтьс¤ на г≥лочки, ¤к≥ називають задн≥ми г≥лками статевих губ (vasa pudenda ext. inferior a. pudenda ext. super), артер≥¤ кл≥тора (a. clitoridis), в≥д ¤коњ в≥дход¤ть артер≥њ прис≥нка ваг≥ни (a. bulbi vestibuli vaginae), невелик≥ г≥лочки до сечовив≥дного каналу. ¬≥д внутр≥шньоњ парноњ статевоњ артер≥њ до пр¤моњ кишки в≥дход¤ть г≥лки гемороњдальн≥ артер≥њ (a. haemorrhodalis).
¬нутр≥шн≥ статев≥ органи кровопостачаютьс¤ кров’ю ≥з судин, ¤к≥ в≥дход¤ть безпосередньо в≥д аорти (¤Їчникова артер≥¤) ≥ внутр≥шньоњ клубовоњ артер≥њ (маткова артер≥¤).
ћатка отримуЇ артер≥альну кров з матковоњ (a. uterina) ≥, частково, ¤Їчниковоњ артер≥й (a. ovarica). ћаткова артер≥¤ кровозабезпечуЇ матку, широку ≥ круглу матков≥ зв’¤зки, матков≥ труби, ¤Їчники ≥ ваг≥ну, йде в основ≥ широкоњ зв’¤зки матки вниз ≥ мед≥ально, перехрещуЇтьс¤ ≥з сечоводом ≥, в≥ддавши до шийки матки ≥ ваг≥ни (на р≥вн≥ перешийка матки) ваг≥нальну артер≥ю (a. vaginalis), повертаЇтьс¤ вгору ≥ п≥дн≥маЇтьс¤ по ребру матки до њњ кута.
” ж≥нок, ¤к≥ народжували, артер≥¤ характеризуЇтьс¤ звивист≥стю. ¬она в≥ддаЇ г≥лки до т≥ла матки, труби (ramus tubarius) ≥ ¤Їчника (ramus ovaricus), що утворюють множинн≥ розгалуженн¤ в м’¤зов≥й ≥ слизов≥й оболонках, особливо виражен≥ при ваг≥тност≥. яЇчники ≥ матков≥ труби кровозабезпечуютьс¤ в основному за рахунок ¤Їчниковоњ артер≥њ, ¤ка в≥дходить в≥д черевноњ аорти й опускаЇтьс¤ в таз разом ≥з сечоводом. ѕ≥дход¤чи до зв’¤зки, ¤ка п≥дв≥шуЇ ¤Їчник, ¤Їчникова артер≥¤ в≥ддаЇ г≥лочки до ¤Їчник≥в, анастомозуЇ з ¤Їчниковими г≥лками матковоњ артер≥њ (мал.3.5). ¬≥д ¤Їчниковоњ артер≥њ в≥дход¤ть також трубн≥ г≥лочки, ¤к≥ анастомозують з однойменними г≥лками матковоњ артер≥њ. ¬ерхн¤ частина ваг≥ни забезпечуЇтьс¤ кров’ю з низх≥дних г≥лок матковоњ артер≥њ, середн¤ частина - з ваг≥нальних г≥лок нижньоњ м≥хуровоњ артер≥њ (a. vesicalis inferior), нижн¤ частина -з г≥лок внутр≥шньоњ статевоњ артер≥њ ≥ середньоњ пр¤мокишковоњ артер≥њ (a. reсtalis media), г≥лок внутр≥шньоњ клубовоњ артер≥њ. ¬≥д внутр≥шньоњ статевоњ артер≥њ в≥дход¤ть г≥лки, ¤к≥ йдуть до входу в ваг≥ну. ¬аг≥на кровозабезпечуЇтьс¤ за рахунок г≥лок внутр≥шньоњ клубовоњ ≥ ваг≥нальноњ артер≥й (низх≥дна г≥лка матковоњ артер≥њ). ¬аг≥нальна артер≥¤ в≥дходить в≥д матковоњ на р≥вн≥ шийки матки ≥ продовжуЇтьс¤ по бокових ст≥нках ваг≥ни, живл¤чи њњ верхн≥й в≥дд≥л.
ровозабезпеченн¤ ¤Їчник≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ¤Їчниковоњ чи с≥м’¤ноњ артер≥њ, ¤ка бере початок в≥д аорти (р≥дше - в≥д нирковоњ артер≥њ). яЇчникова артер≥¤ при в≥дходженн≥ в≥д аорти в малому тазу йде пор¤д ≥з сечоводом, особливо близько - в д≥л¤нц≥ л≥йково-тазовоњ зв’¤зки. Ѕезпосередньо до ¤Їчника судини йдуть через брижу, ¤ка й отримала назву вор≥т ¤Їчника.
ѕор¤д з артер≥¤ми статевих орган≥в ≥дуть однойменн≥ вени, ¤к≥ в параметр≥ю утворюють сплетенн¤ (м≥хурове, маткове, пр¤мокишкове, ¤Їчникове ≥ т.д.).
Ћ≥мфатична система
Ћ≥мфатична система ж≥ночих статевих орган≥в складаЇтьс¤ з густоњ с≥тки л≥мфатичних судин ≥ л≥мфатичних вузл≥в (рис. 3.7).
–озр≥зн¤ють глибок≥ й поверхнев≥ пахвинн≥, зовн≥шн≥ й внутр≥шн≥ клубов≥, крижов≥ й попереков≥ (парааортальн≥) л≥мфатичн≥ вузли ≥ л≥мфатичн≥ вузли (foramen obturatorium). р≥м того, в кл≥тковин≥ таза розс≥¤н≥ поодинок≥ л≥мфатичн≥ вузли. Ћ≥мфов≥дт≥к в≥д зовн≥шн≥х статевих орган≥в ≥ нижньоњ третини ваг≥ни зд≥йснюЇтьс¤ в пахвинн≥ вузли. ” ц≥ ж вузли йде л≥мфов≥дт≥к через кругл≥ матков≥ зв’¤зки в≥д вузл≥в дна матки. « верхньоњ третини ваг≥ни, шийки матки ≥ нижнього склеп≥нн¤ матки л≥мфов≥дт≥к зд≥йснюЇтьс¤ в крижов≥, затульн≥, зовн≥шн≥ й внутр≥шн≥ клубов≥, а також у параметральн≥ ≥ параректальн≥ вузли. ¬≥д верхньоњ частини т≥ла матки, маткових труб ≥ ¤Їчник≥в л≥мфа збираЇтьс¤ в попереков≥ вузли. Ћ≥мфатичн≥ судини слизовоњ оболонки матки утворюють двошарову с≥тку, ¤ка розташована в п≥дслизов≥й тканин≥.ѕоверхнев≥ та глибок≥ л≥мфатичн≥ кап≥л¤ри слизовоњ каналу шийки матки з”Їднуютьс¤ в вузьк≥ пр¤мокутн≥, овальн≥, ромбопод≥бн≥ петл≥, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ по довжин≥ каналу. ¬они розташован≥ п≥д пр¤мим кутом до петель ваг≥нальноњ частини шийки матки, ¤к≥ розм≥щен≥ в горизонтальному напр¤мку.ƒ≥аметр кап≥л¤р≥в коливаЇтьс¤ в≥д 16 до 30 мкм.
Ћ≥мфов≥дток в≥д т≥ла ≥ шийки матки зд≥йснюЇтьс¤ по судинах, ¤к≥ беруть початок в л≥мфатичн≥й с≥тц≥ глибокого серозного шару та впадають в крупн≥ боков≥ колектори розм≥щен≥ вертикально вздовж ребер матки. ¬≥д цих колектор≥в л≥мфов≥дток зд≥йснюЇтьс¤ по судинах, ¤к≥ йдуть в горизонтальному напр¤мку м≥ж листками широкоњ зв’¤зки до рег≥онарних л≥мфатичних вузл≥в тазу. ¬≥д дна матки та рог≥в матки л≥мфа в≥дт≥каЇ по передн≥й чи задн≥й поверхн≥ матковоњ труби та ¤Їчника, р≥дше-по верхньому краю чи п≥д трубою. „астина судин йде в напр¤мку власних зв’¤зок ¤Їчник≥в та круглих зв’¤зок матки.
Ћ≥мфатичн≥ судини, ¤к≥ несуть л≥мфу в≥д дна та верхньоњ частини т≥ла матки анастомозують з судинами матковоњ труби, ¤Їчника, утворюючи м≥ж листками њх бриж≥ сплетенн¤. « цього сплетенн¤ виход¤ть колектори, ¤к≥ в товщ≥ з┤зки, ¤ка п≥дв≥шуЇ ¤Їчник, йдуть пор¤д з ¤Їчниковими судинами до л≥мфатичних судин аортальноњ групи.
Ћ≥мфатичн≥ судини тазу :п≥дчеревн≥, крижов≥, зовн≥шньо здухвинн≥, нижн≥ здухвинн≥, загальн≥ здухвинн≥, аортальн≥.
≤ннервац≥¤ внутр≥шн≥х статевих орган≥в
≤ннервац≥¤ внутр≥шн≥х статевих орган≥в зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ¤к симпатичноњ, так ≥ парасимпатичноњ частини вегетативноњ нервовоњ системи.
ћатка ≥ннервуЇтьс¤ волокнами симпатичного походженн¤, до них приЇднуютьс¤ спинномозков≥ волокна (n. vagus, n. phrenicus, rami communicantes) ≥ крижове сплетенн¤.
“≥ло матки ≥ннервуЇтьс¤ за рахунок симпатичних волокон п≥дкрижового нерва (верхнього п≥дчеревного сплетенн¤), ¤кий починаЇтьс¤ в≥д черевного аортального сплетенн¤. ѕерешийок матки ≥ннервуЇтьс¤ тазовим (нижн≥м п≥дчеревним) сплетенн¤м. ¬оно також ≥ннервуЇ пр¤му кишку, сечовий м≥хур, сечоводи, ваг≥ну. ÷е сплетенн¤ парне ≥ розм≥щене з обох бок≥в матки.
ћатка ≥ннервуЇтьс¤ г≥лками матково-ваг≥нального сплетенн¤, утвореного переважно нижньо-передн≥ми в≥дд≥лами нижнього п≥дчеревного сплетенн¤.
Ўийка матки ≥ ваг≥на ≥ннервуютьс¤ парасимпатичними нервами, ¤к≥ йдуть в≥д матково-ваг≥нального сплетенн¤. яЇчники отримують ≥ннервац≥ю в≥д ¤Їчникового сплетенн¤, до ¤кого п≥дход¤ть нервов≥ волокна аортального ≥ ниркового сплетень. ƒо зовн≥шн≥х статевих орган≥в йдуть г≥лочки статевого нерва, ¤кий бере початок в≥д крижового внутр≥шнього нерва (n. splanchnici sacrales).
ћатков≥ труби ≥ннервуютьс¤ частково в≥д ¤Їчникового сплетенн¤, частково – в≥д матково-ваг≥нального.
¬≥дношенн¤ очеревини до орган≥в таза
ѕар≥Їтальна очеревина, опускаючись ≥з передньоњ ст≥нки в таз, покриваЇ сечовий м≥хур (верх≥вку, передню, боков≥ й задню ст≥нки – залежно в≥д його наповненн¤). —порожнений сечовий м≥хур спереду прил¤гаЇ до симф≥зу та горизонтальних г≥лок лобкових к≥сток та в≥дд≥лений в≥д них великою к≥льк≥стю передочеревинноњ та передм≥хуровоњ кл≥тковини. ≤з сечового м≥хура очеревина переходить на передню поверхню перешийка, пот≥м - т≥ла матки, утворюючи матково-м≥хуровий прост≥р (заглибину) (excavatio vesicouterina). ƒос¤гнувши дна матки, очеревина переходить на задню поверхню т≥ла, дал≥ - на надваг≥нальну частину шийки та опуклу поверхню заднього склеп≥нн¤ ваг≥ни (покриваючи 1/5 верхньоњ частини його задньоњ ст≥нки). ѕот≥м очеревина знову п≥дн≥маЇтьс¤ вгору по ампул¤рн≥й частин≥ пр¤моњ кишки, покриваючи њњ спереду ≥ з бок≥в (рис. 3.9.а).
Ќайб≥льш глибоким м≥сцем черевноњ порожнини Ї прост≥р ƒугласа, ¤кий обмежений спереду сечовим м≥хуром, ззаду – пр¤мою кишкою ≥ боковими ст≥нками таза, маЇ форму конуса, звуженого донизу. ћатка разом ≥з широкими матковими зв’¤зками д≥лить цей прост≥р на два в≥дд≥ли: м≥хурово-маткову заглибину (excavatio vesicouterina), пр¤мокишково-маткову заглибину (excavatio rectouterina).
ѕри переход≥ з матки на пр¤му кишку очеревина п≥дн≥маЇтьс¤ у вигл¤д≥ двох бокових поздовжн≥х пр¤мокишково-маткових складок двома парами зв’¤зок, ¤к≥ становл¤ть частину ф≥ксуючого апарату матки: пр¤мокишково-матковими ≥ крижово-матковими.
Ўирок≥ зв’¤зки матки (lig. latum uteri) – це дубл≥катура очеревини. ¬они направл¤ютьс¤ в≥д матки до бокових ст≥нок таза. ћ≥ж листками широких зв’¤зок, у верхньому њх крањ, знаход¤тьс¤ матков≥ труби, а в основ≥ – м'¤зово-сполучнотканинн≥ т¤ж≥, ¤к≥ впл≥таютьс¤ (на р≥вн≥ внутр≥шнього в≥чка) в матку, тазову фасц≥ю. ÷≥ т¤ж≥, наче к≥льце, охоплюють шийку матки ≥, зливаючись ≥з крижово-матковими зв’¤зками, утворюють кардинальн≥ зв’¤зки матки (lig cardinale), що маЇ значенн¤ дл¤ ф≥ксац≥њ матки та верхн≥х в≥дд≥л≥в ваг≥ни в певному положенн≥. ƒ≥л¤нку широкоњ зв’¤зки матки, ¤ка розм≥щена м≥ж матковою трубою ≥ брижею ¤Їчника, називають брижею матковоњ труби.
ровозабезпеченн¤ тазовоњ очеревини та л≥мфов≥дт≥к зд≥йснюютьс¤ за рахунок судин прилеглих тканин. ќчеревина малого таза, ¤ка вистилаЇ ст≥нки таза ≥ тазов≥ органи, ≥ннервуЇтьс¤ очеревинними г≥лками клубово-пахвинних, клубово-п≥дчеревних ≥ нижн≥х м≥жреберних нерв≥в.
‘асц≥њ ≥ кл≥тковинн≥ простори малого таза
ѕоверхи порожнини малого таза . ѕорожнину таза умовно под≥л¤ють на три поверхи: очеревинний, п≥дочеревинний, п≥дшк≥рний (—.Ќ. ƒавидов ≥ сп≥вавт., 1973). ѕерший поверх (cavum pelvis peritonealе) розм≥щений нижче умовноњ площини, ¤ка проходить через пограничну л≥н≥ю ≥ Ї нижн≥м в≥дд≥лом черевноњ порожнини. Ќа цьому поверс≥ знаход¤тьс¤ т≥ органи та њх частини, ¤к≥ повн≥стю чи частково покрит≥ очеревиною. ƒо них належать задньобоков≥ в≥дд≥ли сечового м≥хура, б≥льша частина матки, придатки (¤Їчники ≥ матков≥ труби), задньобоков≥ склеп≥нн¤ ваг≥ни ≥ покрита очеревиною частина пр¤моњ кишки.
ƒругий поверх (cavum pelvis subperitoneale) обмежений зверху тазовою очеревиною, а знизу - д≥афрагмою таза. ” ц≥й д≥л¤нц≥ знаход¤тьс¤ органи малого таза, що розташован≥ п≥дочеревинно, оточен≥ фасц≥¤ми ≥ кл≥тковинними просторами, позаочеревинн≥ в≥дд≥ли сечового м≥хура та пр¤моњ кишки, тазов≥ в≥дд≥ли сечовод≥в, шийки матки, початковий в≥дд≥л ваг≥ни, кровоносн≥ судини, нерви та л≥мфатичн≥ вузли.
“рет≥й поверх (cavum pelvis subcutaneus) - це прост≥р м≥ж нижньою фасц≥Їю тазовоњ д≥афрагми ≥ шк≥рою, тобто промежина.
‘асц≥¤ таза
‘асц≥¤ таза (f. pelvis) – це продовженн¤ внутр≥шньоочеревинноњ фасц≥њ. ” н≥й розр≥зн¤ють два листки: пар≥Їтальний ≥ в≥сцеральний. ѕар≥Їтальний листок фасц≥њ таза вистилаЇ зсередини ст≥нки ≥ дно порожнини таза. ”гор≥ пар≥Їтальна фасц≥¤ таза починаЇтьс¤ в≥д пограничноњ л≥н≥њ, внизу зрощена з нижн≥м краЇм лобкових к≥сток ≥ с≥дничними к≥стками. Ќижче терм≥нальноњ л≥н≥њ вона розщеплюЇтьс¤ на два листки, ¤к≥ покривають m. levator ani, m.m. obturatorius int., piriformis. ‘асц≥ю, ¤ка покриваЇ m. levator ani, називають f. diaphragmatis pelvis superior. ѕотовщенн¤ пар≥атальноњ фасц≥њ на боков≥й ст≥нц≥ таза т¤гнетьс¤ у вигл¤д≥ сухожильноњ дуги в≥д задньоњ поверхн≥ лобкового з’Їднанн¤ до с≥дничноњ ост≥. ÷е початок m. levator ani. ƒугу називають сухожильною дугою тазовоњ фасц≥њ. ÷е ≥ Ї м≥сце переходу пар≥Їтальноњ очеревини таза у в≥сцеральну. ¬≥сцеральна очеревина покриваЇ органи таза, утворюючи дл¤ них б≥льш-менш замкнут≥ простори.
л≥тковинн≥ простори таза
–озр≥зн¤ють параметральну, паравезикальну, параваг≥нальну, параректальну кл≥тковину (≤.‘. ∆ордан≥¤) (рис.3.11.а). ¬ид≥л¤ють залобковий, парн≥ боков≥, запр¤мокишковий кл≥тковинн≥ простори малого таза.
ѕараметральна кл≥тковина д≥литьс¤ на парн≥ боков≥ параметральн≥, передшийков≥ й зашийковий (непарний). Ќа нижньому поверс≥ порожнини малого таза великим кл≥тковинним простором Ї с≥днично-пр¤мокишкова ¤ма. ¬она розм≥щуЇтьс¤ м≥ж нижньою фасц≥Їю д≥афрагми та боковими ст≥нками таза. —переду ¤ма доходить до заднього краю нижньоњ фасц≥њ сечостатевоњ д≥афрагми, ззаду обмежена краЇм m. gluteus maximus.
Ќазван≥ в≥дд≥ли тазовоњ очеревини зв’¤зан≥ м≥ж собою
сполучнотканинними т¤жами, становл¤чи, таким чином, Їдине
ц≥ле.
